Chapter Text
Настя запхнула Ліліт у дім
Н: Ти взагалі думаєш чи ні?! І давай будь-ласка на англійській.
Л:Окей.
Н: Якщо хтось тебе побачить… То в мене будуть проблеми.
Л: Ти серйозно? Ти живеш біля лісу де живе усе моє сімейне дерево.
Н: І ти думаєш що вони чимось допоможуть?
Л: Так.
Н: Давай це забудемо і перейдемо к ділу.
Л: Ну я хотіла щоб ти мені обличчя людське зробила і дала свій дім в оренду.
Н: Навіщо тобі мій дім?
Л: Ну щоб Паркер і Честер приїхали сюди, а сімʼя б мені допомогла.
Н: Зрозуміло… Так давай с тобою разом це зробимо.
Л: Хорошо, але спершу зроби обличчя.
Н: Пішли.
Вони зайшли в кімнату Насті
Через 15 хвилин
Ну як тобі?- сказала Настя подаючи дзеркало Ліліт
Л:Це ідеально…
Н: Я знала що тобі це сподобається!
Л: Так з обличчям ми закінчили, тепер треба придумати історію.
Н: Ну ми можемо написати що ти типу моя сестра і ти дивно поводишся.
Л: Ні потрібна інша… Може подруга?
Н: Це теж підійде.
Л: Чудово. Залишилось тільки написати.
Н: Давай я напишу.
Л: Окей, а я піду настроюся на відповідну поведінку.
Н: Я пішла.
Настя пішла і сіла за компʼютер, почала писати на їх сайт.