Work Text:
Спенсер не курить.
Якщо ви коли-небудь вирішите запитати його, чому, подумайте двічі. Напевно, він розповість вам про шкоду для печінки, легенів і підшлункової залози, не забувши згадати, що сигарети вбивають клітини мозку.
Спенсер не курить.
23-го липня 2011 року не відбувається літнє сонцестояння, але цей день здається Спенсеру нескінченно довгим, бо Дерек ливить кулю дванадцятого калібру. Поки хірурги борються з внутрішньою кровотечею і намагаються завести серце, Спенсер тільки й може що пити до жаху солодку каву і мовчати. Коли черговий стаканчик у його руках перетворюється на пластикове щось, Готч пропонує йому подихати повітрям. Спенсер готовий прикувати себе до крісла кайданками і вибухнути тирадою про те, що він теж має право переживати, але Готч придушує його протест простою фразою: "Тобі потрібно побути на самоті".
Спенсер не курить.
Він виходить у сквер лікарні і плентається до найближчої лавочки, бо ноги перетворюються на вату. Спенсер опускається на нагріте сонцем дерево і ховає обличчя в долонях. Він рахує. З моменту початку операції минуло шість годин двадцять вісім хвилин і дев'ять-десять-одинадцять-дванадцять секунд. З кожною годиною шанси знову побачити Дерека стрімко падають. Спенсер безцільно витріщається в екран телефону, чекаючи повідомлення, але воно не надходить. 17:41. Коли Спенсер дивиться на час наступного разу, йому здається, що минула ціла вічність. 17:44.
Спенсер не курить.
Він заплющує очі і в сотий раз прокручує в голові їхню ранкову розмову перед затриманням. Спенсер пам'ятає кожне слово, кожен поворот голови, кожен жарт і кожен жест. Єдине, чого він не може згадати, - це момент після пострілу, коли очі Дерека заплющуються, перш ніж Спенсер встигає підбігти до нього. Він затискає пальцями рану і кричить у рацію, що йому потрібна допомога. Дереку потрібна допомога. У машині швидкої занадто мало місця - двоє парамедиків метушаться так, ніби вперше бачать кров, і Спенсер лише з третього разу дозволяє Россі та Готчу відтягнути себе вбік. Він проводжає швидку поглядом і ірраціонально сильно шкодує, що ТАРДІС - це всього лише вигадка.
Спенсер не курить.
Він дістає з кишені телефон Дерека, який Джей-Джей підібрала з асфальту і передала йому. Спенсер залпом ковтає їхнє листування за останні три тижні, і прізвисько "Кучерик", яким він підписаний у Дерека, змушує Спенсера стиснути зуби й кілька разів глибоко вдихнути. Дерек не може не знати, як сильно Спенсер ненавидить це прізвисько. Дерек не може знати, як сильно Спенсеру хочеться зараз його почути.
Спенсер не курить.
Він дивиться на лікарів, які обговорюють перестрілку в "Нью-Плаза Центр", і хоче заткнути їм усім роти, коли чує полегшені зітхання "Добре хоч жертв немає". Жертв немає. Завдяки Дереку Моргану, який прикрив своїм тілом тринадцятирічну дівчинку, що забарилася в охопленому панікою натовпі.
Спенсер не курить.
Коли екран телефону загоряється новим СМС, у Спенсера минає хвилина на те, щоб ввести пароль. Швидкість читання 20-ти тисяч слів на хвилину підводить його, і Спенсер ще близько хвилини витрачає на те, щоб слова Емілі "Усе добре. Він житиме" дійшли до його мозку і міцно закріпилися в ньому. Спенсер перечитує СМС знову і знову, і лише на тридцять сьомий раз вірить. Телефон випадає з ослаблих пальців і приземляється на гравій під ногами.
Спенсер не курить.
Він піднімає телефон, коротко витирає очі хусткою, підводиться на ноги і викидає порожню пачку цигарок в урну.
Вічність дорівнює семи годинам сорока восьми хвилинам і дванадцяти секундам.