Work Text:
— Коте! Обережніше, Коте! — крикнула Леді Баг, ухиляючись від чергової атаки Заг-Робота. Супер Кіт у цей момент застрибнув тому на спину і, застосувавши Катаклізм, знищив координаційний чіп на правому плечі робота. На жаль, це мало зворотний ефект — замість того, щоб зупинитися, робот став рухатися ще хаотичніше і стріляти лазером абикуди. Таке марне протистояння тривало вже годину і супергерої почали видихатися.
— Супер шанс! — вигукнула Леді Баг, сподіваючись, що це справді принесе їй удачу. Вона здогадувалася, що їм потрібні союзники, але ще не розуміла хто саме. Їй у руки впав журнал, що змусило Леді Баг здивуватися. — Серйозно? Адже Йо-йо не могло зламатися?
І тут у Супер Кота потрапила чергова атака від Заг-Робота, але це був не лазерний промінь. Здається, робот змінив тактику, він почав використовувати підручні засоби, зокрема медичні препарати, що розсипалися вулицею, коли перекинулася вантажівка біля аптеки. Кіт почав кашляти, намагаючись позбутися газу, що заповнив його дихальні шляхи. Леді Баг підхопила Супер Кота і приземлилася з ним на дах поза полем зору робота. Вона подивилася вниз на вулицю, намагаючись зрозуміти, що саме потрапило в Кота, і помітила кілька біло-синіх коробок зі знайомою назвою. «Що ж, це не так і страшно», — подумала вона, розкручуючи йо-йо. Кільце запищало, показуючи, що його трансформація закінчується. Леді Баг ще раз подивилася на журнал і раптом зрозуміла, що їй треба робити.
Наталі та Габріель займалися підготовкою до чергового показу, коли у відкрите вікно ательє влетіла Леді Баг. Від несподіванки Наталі впустила папери, а Габріель піднявся з-за столу, притягнувши асистентку до себе. Леді Баг за інерцією проїхала кілька метрів підлогою і, нарешті зупинившись, повернулася обличчям до них.
— Ви мені потрібні! — майже вигукнула вона, намагаючись віддихатися від швидкого бігу по дахах. — Як помічники.
— Чому ми? — Здивувалася Наталі. У іі розумінні вони були останніми людьми, яким Леді Баг могла б дати талісмани.
— Мене привів до вас Супер шанс, — трохи розгублено сказала вона, а потім додала, — я не маю часу шукати нових людей і пояснювати їм що робити. Більшість тих, кому я вже довіряла талісмани, зараз виведені з гри. Ну то що, допоможете? — Переглянувшись, Габріель та Наталі кивнули. На обличчі Леді Баг відбилося явне полегшення. Вона простягла Габріелю чорний перстень, а Наталі — маленьку дерев’яну коробочку.
— А що сталося з Адріаном? — раптом схаменувся Габріель, стискаючи талісман в долоні. Він поки не поспішав його надягати, щоб зайвий раз не вислуховувати їдкі підколи Плагга.
— Його сильно поранили? — занепокоїлася Наталі, інстинктивно стиснувши руку Габріеля. — Де він? Потрібно йому допомогти.
— У Адріана випадково потрапила подвійна доза снодійного газу, коли він напав на Робота. Я перенесла його у безпечне місце. Він прийде до тями і буде в повному порядку як тільки я використаю «Чарівну Леді Баг».
— Добре, — з полегшенням видихнула Наталі. Леді Баг кивнула, а потім, зі словами «Мені дещо потрібне, я потім поверну», вибігла з ательє. Переглянувшись із Габріелем, Наталі відкрила свою коробочку. Звідти вилетіла світло-сіра сфера, що світилася, і через кілька секунд з неї матеріалізувалася квомі.
— Вітаю, я — Мулло, — промовила квомі, дивлячись на нову господиню.
— А я Наталі, — сказала вона у відповідь.
Трансформація була миттєвою. Габріель хижо посміхнувся, коли побачив Наталі у супергеройському костюмі. Блискучий латекс щільно облягав її фігуру, приносячи Габріелю естетичне задоволення. Він підійшов до Наталі ззаду, обійнявши і притягнувши до себе. Вона тільки пискнула. І чомусь їй здалося, що вона справді потрапила в лапи кота. Наталі відчула, що червоніє і відчайдушно спробувала це приховати.
— Я змусив тебе зашарітися, так, Мишко? — промуркотів Габріель. — Виглядаєш замурркотливо.
— Габріеле, заспокойся, зараз не час для цього, — Наталі намагалася зберігати самовладання, хоча було досить складно це робити, коли Габріель так відверто заграв.
— Я абсолютно спокійний, Мишко, — він виділив тоном прізвисько і ковзнув руками по її ногах, затягнутими у гладкий костюм, явно насолоджуючись можливістю, що відкрилася.
— Твій хвіст тебе видає, Котик, — хихикнула Наталі і мала рацію. Габріель намагався зберігати беземоційне обличчя, тобто контролювати хвіст, який був частиною нового костюма, у нього не виходило. — Тобі варто звернути увагу на цю деталь.
— Кхм, я забув про нього. До речі, тобі подобається новий імідж? — Габріель практично видихнув це у її волосся. — На мою думку, тобі личить.
— В сенсі? — здивувалася Наталі, але, піднявши погляд, зрозуміла до чого це було. Її червоне пасмо стало рожевим, що поєднувалося з рештою костюма. Вона трохи посміхнулася, провівши по ньому пальцями. У цьому амплуа Наталі було незвично. Якщо Габріель впевнено почував себе, що Бражником, що Котом, то в костюмі Миші Наталі здавалося, що вона надто вразлива. Ймовірно, саме Дуусу давала їй зайву самовпевненість і сміливість, яку вона відчувала стаючи Маюрою. Габріель нахилився до обличчя Наталі, залишаючи поцілунки на її щоці, він хотів було продовжити, але був перерваний тактовним покашлюванням Леді Баг. Вона вже знайшла потрібні їй предмети і була готова повертатися на поле бою.
— Перепрошую, але нам би місто рятувати.
— Звичайно, — відразу схаменулась Наталі, вислизаючи з лап свого Кота.
Вони пересувалися досить швидко. Габріель, хоч і не пристосувався до жезла, але користувався ним досить впевнено. Якщо не враховувати, що він кілька разів схибив із приземленням і розбив один білборд, то все було чудово. Наталі просто стрибала, звикнувши до такого способу ще з часів Маюри. Леді Баг, звичайно, сказала, що можна використовувати скакалку так само, як і вона йо-йо, але Наталі не захотіла. Наразі не було часу вчитися. До площі Трокадеро залишалася лише пара кварталів. Вже тут було чути гуркіт, який створював Заг-Робот. Поки герої були відсутні, він встиг переміститися і тепер тинявся садами. Цей робот був експериментальною розробкою однієї наукової лабораторії та через збій програмного забезпечення при тестуванні вийшов з ладу. Його початковим призначенням була допомога робітникам, але зараз усі функції виконувались спотворено.
— Зачекайте на хвилинку, — Наталі зупинилася на одному з дахів і закашлялася. Габріель одразу опинився поруч із нею, підтримуючи під руку.
— Все добре? — стурбовано спитав він, Наталі кивнула. — Може, тобі не варто використовувати талісман?
— Ні, це не пов’язано із трансформацією. Вже точно не з цією. У мене буває кашель час від часу, — Наталі подивилася на його обличчя і пошкодувала про останні слова.
— І ти ані слова мені не сказала? Наталі, я ж просив, — Габріель говорив з докором.
— Все гаразд, правда. Це дрібниці, — вона спробувала його заспокоїти. — Та й скоро все остаточно пройде.
— Це безвідповідально, — похитав головою Габріель. — Ми ще поговоримо про це вдома.
Супергерої продовжили шлях. Через кілька хвилин вони вже стояли на даху якогось будинку всього за кілька метрів від Робота. Ближче підходити поки що не ризикували, вивчаючи ситуацію здалеку. Заг-Робот лютував у центральних кварталах, безладно розгромлював громадську власність. Для успішних дій був потрібен план.
— Як ми встигли з’ясувати, — почала пояснювати Леді Баг, — має десять мікрочіпів на спині і основну панель на грудях. Супер Кіт вже знищив один із чіпів, але це лише погіршило ситуацію. Дев’ять, що залишилися, ми повинні дістати одночасно, а відразу після відключити панель. Інакше не спрацює.
— Кошм’яурна ситуація, — сказав Габріель. Леді Баг поглянула його з подивом, а Наталі не змогла приховати хихикання. Він вдав, що нічого не було.
Леді Баг, Чорний Кіт та Миша поступово відступали до входу в метро. Наталі вважала, що їм варто було б залишитися на вулиці, щоб не бути затиснутими в замкненому просторі, але Леді Баг упевнено вела їх униз. Заг-Робот слідував за ними, він ледве поміщався на станції і його маневреність значно знизилася. Спустившись на рейки, Робот здійснив чергову атаку, намагаючись зачепити супергероїв, але вони ухилилися. Він повторив це ще двічі і від третього удару опори не витримали і стеля почала тремтіти, по стінах побігли тріщини. Зойкнувши, Леді Баг відскочила убік, коли біля неї впав шматок штукатурки. Рухатися до виходу було неможливо, робот стояв неподалік сходів і хаотично стріляв по колонах і стінах, прискорюючи процес руйнування, тому довелося відступати в глиб тунелю.
— Щось подібне до цього я й чекала, — сказала Леді Баг, прикриваючись йо-йо.
— Якщо передбачала, то чому ми все одно опинилися у цій ситуації? — не втримався від уїдливого питання Габріель, прикриваючи Наталі від уламків.
— Тому що я так планувала, — у тій самій манері відповіла Леді Баг, відчиняючи якісь двері. — Давайте швидше сюди.
— У тебе є план, так? — з надією спитала Наталі. Ухилятися одночасно від лазерних променів і уламків, що падали зі стелі, було непросто і хотілося якнайшвидше покінчити з цим.
— Звичайно. Супер шанс! — із червоного спалаху випала флешка. — Чудово, діємо. Я відволікатиму, прикриваючи, а ви…
За вказівкою Леді Баг Чорний Кіт остаточно зруйнував стіни тунелю та його склепіння, поки вона стрибала перед роботом та відбивала його лазер дзеркалом. Від Катаклізму великі шматки каміння та бетону стали падати вниз, засипаючи Заг-Робота і рейки. Робот намагався дробити уламки лазером, але не встигав це робити. Супергерої сховалися у підсобному приміщенні за кілька метрів попереду та уважно прислухалися до звуків зовні. Коли все відносно затихло, настала черга Наталі використовувати свою суперсилу.
— Тоді я піду, — сказала вона, але Габріель, навпаки, притягнув її до себе.
— Будь обережна, — попросив він. Наталі посміхнулася і, вставши навшпиньки, поцілувала його в щоку. Леді Баг тактовно відвела погляд, вона не думала, що Габріель так ніжно ставиться до Наталі, збоку це не було помітно. Миша розділилася і десять її копій вислизнули назовні через щілину між дверима та підлогою. Почекавши трохи, Леді Баг та Чорний Кіт теж спробували вийти, вони мали завершити процес знешкодження робота. Посмикавши двері і, зрозумівши, що їх засипало зовні, Чорний Кіт, не роздумуючи, знищив її. Він і Леді Баг вистрибнули в коридор і поспішили до знерухомленого робота. Миша підбігла до Кота і, віддавши йому мікрочіпи, повернулася до свого колишнього розміру. Потім одним рухом Чорний Кіт знищив пошкоджену панель управління і подивився на свою руку.
— Чому я зараз зміг використати Катаклізм кілька разів поспіль, а з акумами так не виходило? — поцікавився він, поки Леді Баг, вставивши в робота флешку, перезавантажувала його.
— Темна енергія сильно втомлювала Нууруу і його сил вистачало лише для тривалої підтримки трансформації, — пояснила вона. Оновлення програми закінчилося, і Леді Баг забрала флешку, збираючись виконати останній пункт плану. — Чарівна Леді Баг!
Після відновлення зруйнованої частини міста супергерої поспішили зникнути. У Леді Баг закінчувався час, а Габріелю та Наталі треба було повертатися до роботи. Вони застрибнули у відчинене вікно ательє і зітхнули з полегшенням, випадок видався не з легких, а для тих, хто не звик — особливо. Марінетт детрансформувалася і дала Тіккі печиво. За нею зняли перетворення і Наталі з Габріелем. Для їхніх квомі теж знайшовся перекус і вони підкріпилися перш, ніж вирушити назад у талісмани.
— Дякую за допомогу, — усміхнулася Марінетт, ховаючи перстень та кулон у сумочку. Наталі кивнула у відповідь. Відчуття, що залишилися після використання цього талісмана, значно відрізнялися від попередніх, але також були приємними.
— Дякую за довіру, — Наталі ледь помітно посміхнулася. Після її слів утворилося незручне мовчання.
— Ну я піду, — нарешті сказала Леді Баг, — Адріан, мабуть, дуже переживає без Плагга. До побачення, вона знову перетворилася на Леді Баг і покинула маєток. Габріель підійшов до вікна і закрив його, Наталі вже взяла свій планшет, перевіряючи пропущені дзвінки та повідомлення. Їх було не так вже й багато
— А знаєш, — Габріель нахилився до вуха Наталі, відволікаючи її від роботи, — дуже личив цей костюмчик. Мабуть, треба буде пошити такий самий.
— Я вже здогадуюсь, що це буде. Ну, тоді і свій зроби, — не зніяковіла від його пропозиції Наталі. — Тільки Адріану краще буде це не показувати.