Work Text:
Аліна:
Уявляєш мене сьогодні укусив кіт.
Діана:
Господи, ти хоч день без пригод провести можеш?
Аліна:
Ой, да ладно. Наче ти б не хотіла погладити кота.
Він до речі домашній.
*висилає фото кота*
Діана:
Боже, який він гарнюня!
Я б хотіла його забрати(
Аліна:
Вставай у чергу.
Тут уже двоє так само хочуть забрати його, хоча він кусючий.
Діана:
Шкода.
Аліна:
Але якщо ти дуже добре попросиш, то я може його заберу)
Діана:
Господи, Аліна!
Можу посперечатись, що ти зараз пішло посміхнулася.
Аліна:
Ого, оце ти мене знаєш!
Діана:
Тобі нагадати, що ми вже майже десять років разом.
Аліна:
Точно, це ж післязавтра в нас річниця. І що б ти хотіла?
Діана:
Щоб ти була поруч. Щоб ми прокинулись разом, і ти поцілувала мене у щоку як завжди робила.
Аліна:
Не хвилюйся. Я це і робитиму))
Діана:
Я сумую!
Аліна:
Я також, люба.
Якщо вірити чуткам, то скоро нас відправлять додому і інший батальйон приїде.
Діана:
Сподіваюся це виявиться правдою.
Хто тебе взагалі тягнув записатися в ЗСУ.
Аліна:
Ну, мій патріотизм мабуть.
Зате ти в безпеці з моїми батьками.
Діана:
Це точно.
До речі, вони тобі привіт передають.
Аліна:
Дякую. Передавай їм також.
О, до мене знову котик прийшов!
*висилає фото себе і котика*
Діана:
Тепер в мене два котика на шпалерах)
Аліна:
Ауч!
Діана:
Тільки не кажи, що…
Аліна:
Він знову мене вкусив)
Діана:
Боже, і з ким я зустрічаюсь!