Work Text:
концерт під відкритим небом здавався чимось дуже незвичайним, особливо для хлопця, який був на такому заході вперше. хоча, мінхо, був дуже рад, що саме ця група стала першою, бо до нейборхуд у нього було особливе ставлення.
ця група яка ніколи його не полишала, їх пісні були з ним під час усіх тяжких моментах. коли хотілося тільки кричати від розпачу мінхо вмикав the beach і співав вкладаючи весь біль у приспів. після цього ставало легше і знову хотілося жити. якщо хтось питав про його улюблену пісню, він без сумнівів відповідав, що це sweater weather. ні, не тому що вона найпопулярніша пісня гурту і у нього немає своєї думки, а тому що вона зігрівала мінхо у холодні зимні вечора поки сніг накривав вулиці.
і от зараз він стоїть поряд зі сценою очікуючи на вихід людей, музика яких була постійно з ним.
почало темніти, а з тим і почався концерт. емоції які відчував хлопець було важко передати словами, бо це була суміш радості, легкості та якогось світлого суму на деяких піснях. мінхо стояв та заворожено дивився на сцену підспівуючи слова пісні поки хтось не ткнув його у плече.
—вибач, це дуже дивна пропозиція, але не хочеш поцілуватися? як я казав пропозиція дивна, але я завжди мріяв поцілуватися з кимось на концерті улюбленої групи під улюблену пісню і... о ні, просто відмов мені,—було досить темно, але мінхо помітив, як незнайомець почервонів, що виглядало дуже мило.
—це найдивніша пропозиція яку я колись отримував, але я згоден. чому би ні? тільки скажи хочаб своє ім'я,—мінхо протягнув руку і хлопець, який здається ще більше почервонів взяв його за руку.
—джісон... я джісон.
—я мінхо, давай триматися за руки.
хлопці трималися за руки, а наш головний герой крадькома дивився на «квокку», в очах якого відображалися вогні зі сцени. лі думав про те наскільки цьому хлопцю пасує атмосфера концерту, він виглядав так, начебто от-от і сам підніметься на сцену й почне співати. його думки перервав голос соліста джессі резерфорда: «наступну пісню ви всі дуже гарно знаєте, це та пісня яка, сподіваюся дає вам відчуття дому, тому якщо зараз з вами є людина яка дарує такі ж почуття, будьте з нею».
в цей момент джісон подивився на мінхо, усміхнувся та почав підспівувати sweater weather, котра почала грати на фоні. з кожною строчкою він підходив все ближче і ближче до нього, поки відстань не стала такою маленькою, що хлопець не почав співати лі на вухо "she knows what I think about and what l think about one love, two months, one love, one house". мінхо закрив очі насолоджуючись гармонією із голосів джісона та вокаліста групи. він дійсно почувався найщасливішою людиною на землі, його переповнювали почуття та бажання поцілувати цього щокастого співака, який так старанно співав торкаючись своїми губами його вуха.
мінхо взяв обличчя джісона у руки та м'яко доторкнувся своїми вустами до чужих. цей поцілунок був дуже спокійним, наповнений теплими почуттями. хлопців вже не турбувала пісня, яку вони успішно пропускають поки цілуються, їм просто не хотілося зупинятися. коли стало не вистачати повітря джісон доторкнувся своїми лобом до лоба мінхо і останній зміг почути
«моя мрія здійснилася».