Chapter Text
Теги: Драко Мелфой, Пенсі Паркінсон, Теодор Нот, Герміона Ґрейнджер, Звичайний Секс, страждаючий Драко, страждаюча Герміона.
— Ґрейнджер, я не можу кохатися з тобою кожного разу, коли твій хлопець засмучує тебе. Можливо, ти вже зрозуміла, що я маю деякі почуття до тебе, тому ми маємо зупинитися. Більше ти мене не образиш.
— Чудово, а тепер скажи щиро.
Драко кинув желейного ведмедика у Тео, на що Пенсі розсміялася.
— Пішов ти, — він подивився на годинник, — вона прийде за кілька хвилин. Я мушу зібратися, а вам час піти геть.
Поки хлопець займався пошуками свого пальто та черевиків, Пенсі підсунулася ближче до Нота.
— Гадаєш, він справді це зробить?
— Звісно, ні. Він радше схибить, накинеться на неї першим, вони пересплять, вона посміхнеться, а він забуде про свою гідність.
— Я вас чую! — крикнув Драко з коридору. — І ніхто не буде ні з ким спати, я скажу їй усе за дверима і повернуся за десять хвилин.
Тео посміхнувся. Драко був до нестями закоханий. Шкода, що Герміона звертала на нього увагу лише у перервах між своїми хлопцями, ніби він був її персональною пігулкою для розради.
— Якщо вона не прийде, ми беззаперечно лишаємося, — сказала Пенсі з викликом. Тео посміхнувся їй.
— Пенсі має рацію, можливо, тобі бракує трохи стимулу, — гиркнув він, — ставлю двадцять ґалеонів, що ти попросиш нас піти за десять хвилин, аби кохатися із Ґрейнджер.
У дверному прорізі з’явилася світла маківка Драко.
— Ви ж усвідомлюєте, що ми – друзі? — Тео продовжував посміхатися, а Пенсі знизала плечима. Драко закотив очі і, здавалося, поступився: — Став п’ятдесят ґалеонів, Тео, адже саме сьогодні я перестану бути секс-іграшкою для Ґрейнджер.
У двері подзвонили, і Драко напружився. Він точно закоханий до нестями. Друзі жестами заохотили його відкрити двері, але він не поспішав, натомість глибоко вдихнув. Тео розчув кроки Мелфоя по килиму, скрип дверей, що відімкнули. Драко почав вітатися, проте дівочий голос перервав його.
— Я маю тобі дещо сказати, перш ніж увійти, бо якщо не скажу сьогодні, більше не зберуся ніколи, — сказала Ґрейнджер, яка чомусь звучала так, ніби у неї перехопило подих. — Я знаю, що тобі потрібен лише секс без будь-яких зобов’язань, проте я більше не витримую. Я не можу поводитися так, ніби не кохаю тебе. Повір, я намагалася забути тебе, зустрічалася з іншими хлопцями, з багатьма хлопцями. Проте, я завжди повертаюся до тебе і мені боляче від цього. Мені шкода, Драко, але більше ми не можемо бачитися.
Пенсі схопила Тео за руку, і, стиснувши її до болю, прошепотіла: «якого біса?». Хтось наклав Глушилято, і двійка перестала чути розмову біля вхідних дверей. Не встигли вони підвестися, аби підслухати, як у вітальні з’явився Драко і кинув у Тео мішечок з ґалеонами.
— Ти виграв, а тепер вимітайтеся, — сказав він з усмішкою, тримаючи Ґрейнджер за руку і тягнучи її сходами нагору.