Work Text:
Йому.Було.Бридко. І ні-ні-ні, не від того,що Чімін сказав йому про свої почуття, а від того, як він не сказав Чіміну про свої.Якби ж він просто не відповів взаємністю, було б не так паскудно. Він висміяв, він просто висміяв почуття людини, бо так не годиться у їхньому суспільстві, щоб він кохав його, а вона її. Йому хотілось викреслити всі ці займенники з людської свідомості, ніби їх ніколи й не було. І всім було б вільніше, можна було б набрати повні груди повітря і сказати, що ти теж небайдужий. Дідько. Можливо Юнгі і планував розбити декілька сердець, але не так і не тоді, коли очі повні страху, надії та тепла дивилися на нього в очікуванні, молячи про взаємність, або хоча б розуміння. А він не зміг, бо знав, що йому негоже. Бо його за таке, заб’ють, затаврують, знищать. Одягнуть гамівну сорочку і запроторять до божевільні, якщо дізнаються. За це він і ненавидів Чіміна, бо мав до нього слабкість , за те й цькував, відштовхуючи якнайдалі, бо ще б ближче і Юнгі би розтанув. От він і розсміявся йому в обличчя, обізвавши тим самим дисфемізмом,від якого самому стало огидно. Ось так навмисне він перемолов чужі почуття в порох. І він ненавидів себе за те, що дозволив Чіміну ось так оголити душу. Не дозволяйте, якщо не можете у відповідь оголити свою.