Work Text:
– що це таке, саро?! – приголомшений вигук кремезного парубка, здавалося, чули усі, хто живе неподалік будинку сім'ї куджо.
– гарбуз, недоумку. – відповідь миттєва й насмішлива. ітто що, дійсно не розуміє...?
– так навіщо він? я ж попросив твоєї руки у куджо такаюкі, як ти і наполягала... а тут замість відповіді ти вручаєш мені цей величезний овоч!
– по-перше, це ягода. – дівчина закочує очі, дивуючись, що таку, здавалося б очевидну річ, потрібно пояснювати. – а по-друге, ти ніколи не чув, що означає дати гарбуза на сватанні? серйозно?!
– що? – ітто витріщається на сару, наче та говорить іншою мовою, яку він зовсім не розуміє.
– господи, який же ти в мене телепень. – промовляючи ці слова, сара підходить до хлопця й все ж цілує, залишаючи ітто в ступорі. – як матимеш можливість – загугли і не позорся більше, бо навіть познущатись над тобою не вдається через твою необізнаність.
