Work Text:
Ох, вони просто обговорювали всілякі дурниці. Чи це не те що люди роблять на ночівлях? Отже, було вже дуже пізно, але хлопці говорили й говорили, а теми змінювались і змінювались.
Аж ось все доходить (знову) до романтичних почуттів, і Каґіура усвідомлює, що зовсім не розпитував Ніібаші про це. Усі відповіді очевидні: йому ще ніхто не подобався й не особливо цього шукає. Навіть не цілувався ні з ким.
І тут цей великий дурко видає:
— Хочеш навчу тебе?
— Навчиш, вибач, чому? – розгубився Ніібаші.
— Цілуватися. – відповідає Каґі, наче це якась дрібниця.
— Що саме повинно переконати мене погодитись? – він трохи збентежений, – Крім того, як же твій Хірано-сан?
— Заради розваги? – вищий хлопець знизує плечима, – Й це ніяк не вплине на мої почуття до Хірано-сана. Поцілунок не буде романтичним, якщо ми його таким не зробимо.
Сталева логіка. Чому в цього хлопця все так просто??? Ай, біс з ним.
— То що я маю робити? – все-таки погоджується. Ніяково.
— По-перше, не напружуватися так, зрештою, це всього лиш я.
Вірно. Це ж лишень дурник Каґіура. Нервувати нічого. Сприймай все як досвіт.
— Не поспішай і ммммм просто намагайся робити те саме, що і я – продовжує Каґіура, підсуваючись ближче, – О, й скоріш за все ти не знатимеш куди подіти руки! Можеш покласти їх мені на плечі.
Опісля притягує чуже обличчя за підборіддя і їхні губи з'єднуються. Звичайно незграбні, та менш з тим.
Не було ніякого трепету чи прискореного серцебиття. Можливо, лице трохи обдало жаром, проте це все.
Губи Каґіури сухі проти його, але теплі й м'які, навіть лагідні він би сказав.
Коли вони відсахнулися Ніібаші тримав очі закритими ще якусь мить. Відчуття приємні.
— Знаєш, ти не так вже й поганий. Тож ще раз?
— Ще раз?
— Ну задум був в тому, щоб навчити тебе, а не просто спробувати.
— Що ж, це має сенс.
І дії повторюються. Можливо ледь вправніше, можливо ні.
Так, мабуть, Ніібаші подарує йому бальзам для губ.