Work Text:
Чому весілля Акітеру не могло бути в Міяґі? Чому саме Токіо? Кея вивертає від столиці. Хлопець має занадто багато спогадів про це місто. Вони давлять на нього і врешті як та лавина прориваються.
Цукішіма хоче напитися. Або зникнути, тоді цих емоцій більше не буде. Він такий дурень.
Усі кав'ярні зачинені, а в магазинах не та атмосфера. Кожна вулиця знайома до болю. І усвідомлення цього як ще одна лавина для Кея. Ноги самі несли його в бар, звідки усе почалося та де усе закінчилося. Блондину хочеться плакати, проте він істерично сміється, невже він настільки втратив свою гордість і справді йде до того бару?
Що ж в хлопця є надія, що після стількох років його не впізнають, або що його там не буде. Ідіот, чому його не повинно бути в його ж барі.
За барною стійкою і справді нема одного з демонів минулого Кея. На бейджі незнайомця пише "Акааші Кейджі", тому Цукішіма заспокоївся та замовив криваву мері. Як же давно він її не пив.
Кривава мері Куроо була особливою. Куроо був особливим. Хлопець не витримує, він точно планує напитися тому замовляє ще й найміцніше віскі, яке прямо з-під рук у нього забирають.
— Кей, ти не вмієш пити, місяцю, навіть не думай що в моєму барі я дам тобі напитися до втрати свідомості, - цей голос. Нініні. Бути не може. Блондин лише підводить погляд, щоб спростувати свою теорію. Він не хоче вірити, що вони й справді ось так зустрінуться знову. На нього дивилися такі рідні карі очі. Кею хочеться зняти окуляри аби не бачити цього всього. Тепер лавиною на нього рухнула провина за їх розлучення та їх останню сварку, коли він розбив купу дорогого алкоголю і втік навіть не забираючи речей додому.
— Ти мене чуєш? Кааші, скільки він вже випив? - у відповідь Куроо почув "лише одну криваву. не знав що це хтось з твоїх знайомих, так би одразу тебе покликав" — Це не просто знайомий, так, Цукі? - брюнет перевів погляд нарешті на молодшого і побачив як в того йдуть сльози. — Воу, воу, що таке?
— Як же я ненавиджу тебе, Тецуро. Чому ти так в'ївся мені під шкіру, в'ївся в моє серце і не збираєшся його покидати? - хлопець намагається удати що він в нормі: він швидко витирає сльози та допиває одним махом коктейль аби заспокоїтися. Він дивиться на бокал та знову переживає той день.
— Кей, - старший не встигає договорити як його перебивають.
— Вибач. Я відплачу той борг пізніше, я мав би зробити це ще тоді, - він кладе біля склянки купюру, дякуючи бармену і хоче йти до виходу як його обіймають зі спини.
— Давай нормально поговоримо в мене в кабінеті? Нам є багато чого обговорити, місяцю. Якщо ти й збираєшся знову покинути мене, то хоч скажеш, куди твої речі відправити, - Цукішіма настільки м'який, що Куроо не впевнений, що той пив лише один коктейль. Він заводить його в кабінет та лише садить в крісло, намагаючись підібрати слова. Побачити Кея було надто неочікувано. Особливо в день, який міг би бути їх десятою річницею. Міг би бути. Боже пройшло 4 роки, а Тецуро досі пам'ятає цей день.
— Тецу, я не знаю навіщо нам взагалі говорити про це. Це все пройшло. Ти ж знаєш. Я... я не Кемма, - молодший знову сміється.
— Кемма не має ніякого відношення до тебе. І я не просив тебе бути ним. Я полюбив Цукішіму Кея, розумієш? Тоді все сталося надто неправильно. Просити вибачення потрібно мені. І гроші мені від тебе не потрібні, як бачиш бар досі працює і ти йому не нашкодив. Розумієш? - брюнет присідає перед хлопцем, беручи його обличчя в руки. — Я повів себе як мудак, вибач.
— Я хочу твою криваву мері... - це єдине на що вистачає Кея перед тим як він знову починає плакати. Хоча між його схлипами Куроо чує щось схоже на "я хочу додому" та "я сумував". Тецуро лише цілує Кея в лоб, та йде робити йому той коктейль з якого і сталося їх знайомство. Коли Цукі ще був студентом, а Куроо тільки відкрив цей бар. Для брюнета ці спогади назавжди залишаться приємними й він ніколи не шкодуватиме про час з Кеєм.
Тецуро приносить коктейль хлопцю, поки той дивитися на рамку з їх фото на столі.
— Чому ти тримаєшся за минуле?
— Бо це хороше минуле, воно не настільки болюче, як для тебе. До того ж я і досі сам, тому нехай краще будуть гарні спогади, ніж якась хуйня.
— Тецу, які в нас є шанси?
— Не буду казати, що максимальні, але вони є. Ми можемо почати спочатку. І на цей раз більше обговорювати, що нас турбує, інакше сам знаєш, що вийде, - Кей після цього написав брату, що він не повернеться вночі до них, і аби за нього не переживали. Зразу за цим він притягнув Куроо до себе для поцілунку. Тецуро і справді особливий для нього. Навряд чи Кей коли-небудь здихається його.