Work Text:
Драко довго спостерігав за нею. Все почалося неочікувано, ні правда, він сам не зрозумів, коли став помічати її голову серед інших. минулого року в Гоґворці проходив чемпіон трьох чарівників. І тому було багато нових дівчат, за якими можна було б спостерігати і не тільки. Но клята Герміона Грейнджер єдина на яку хотілося справді дивитися. Драко на початку намагався переключитися на інші дівчата. Пенсі завжди йому чарівно посміхалася, тому саме вона була твоєю дівчиною з якою він цілувався але уявляв іншу. Але згодом після таких поцілунків йому стало огидно від самого себе і він припинив нічні зустрічі з дівчиною. Важко було прийняти свої почуття, але він не збирався відмовлятися від них. Якщо сама думка про неї була така чарівна, то якою Герміона буде справжня? І щось йому підказувало, що це буде найкраще в його житті.
Раніше вона була просто кучерявою подругою Гаррі Поттера і Рона Візлі. Найрозумніша дівчина їхнього курсу. Гордість декана гріфіндору. Просто дівчина. І Драко Мелфой просто не звертається до жодної особливої уваги. До цього часу. Йому було про що подумати. І одна грифіндорка не увійшла в список його друзів чи знайомих. І якось ввечері після тренування по квідичу (загалом цього року скасували гру через турнір, але капітан команди слизерину вважав, що форму підтримувати потрібно) Драко втомлено лежав у своєму ліжку, одним вухом він слухав розмови друзів, поки його думки дійшли до того, чи шкодує він , що Герміона Грейнжер не входить в його список друзів чи знайомих. І згодом він зрозумів що шкодує . Тому що спілкуватися з кимось таким чарівним було б фантастично. І це було вперше, коли Мелфой назвав її чарівною.
В одній середі в коридорі був справжній затор. Старші курси покинули кабінет Снейпа поки менші намагалися туди зайти. Так ще й посеред проходу хтось стояв. Коридор був вузьким, і мав сходи. Не підходить місце для дурних теревеньок. Драко підійшов, щоб дізнатися, який олень створив цей клятий затор, і побачив Візлі, якусь дівчину з грифіндора і Поттера. Серце забилося швидке. Якщо тут вони то і вона теж має бути поруч. Не встигнувши знайти погляд Герміону, як почалася виставка.
- Лав-лав, чи підеш ти зі мною на бал?
Так звана “лав-лав” підняла вереск і кинулася на шию Візлі. Бридота. Він обійшов натовп і рушив верх по сходам. Він не знайшов ту кого шукав. Пізніше він обдумував тривало і дійшов до того, що як би він запрошував Герміону на бал, то це була б приватна розмова не для чужих очей.
Та і взагалі він вперше в житті дякував за роль Рональда Візлі. Вперше Драко справді думав, що на бал Герміону просять Рон чи Віктор Крам, чемпіон від Дурмстранга. Він бачив, як Крам ходив за нею в бібліотеку наче песик. По-друге таким чином тепер він може запросити її. Раніше він про це не думав, але якщо є шанс то чому б і ні. Все таки краще щось робити ніж мучитися і тримати все в собі.
Драко вирішив що саме сьогодні під час сніданку він її запросить. Увійшовши до великої зали, його погляд сам знайшов Герміону. Вона сиділа біля своєї звичної компанії, але сьогодні до них приєдналися Крам і так звана лав-лав( він справді не пам'ятав як її звати). З першого погляду було видно, що Віктор нервував. Драко майже відразу здогадався чому, а саме через кого.
“Бісовий син” - Мелфой був впевнений, що Крам нервує бо планує запросити Грейнджера на бал. Але потрібно тримати себе в руках. Драко неспішно підійшов до свого місця за столом і присів, розпочавши свій сніданок з теплого чаю. Пив він його звісно не довго. Він точно не нервував, як деякі. Хлопець був вірний у себе, і те, чого він хоче, завжди було в ньому. І дівчина яка його зацікавила не виключення. Вставши із столу, Драко сказав Блейзу не чекати і йти на урок без нього. Вільно і впевнено Мелфой підійшов до початку грифіндорського столу і порушив до середини, де спиною до нього сиділа людина, до якої він саме і пішов. Декілька студентів провели його поглядом, тому що не часто студенти слизеринавали своїх друзів-грифіндорців. Ось і сам Віктор Крам підняв на нього очі, а за ним інші. Так як на спині у неї очей не було, то вона відразу його не помітила. Йому довелося тихенько покашляти, щоб привернути її увагу. Коли Герміона розвернулася її брови від здивування піднялися догори.
- Драко.
- Герміоно.
- Ти щось хочеш?
Так. Тебе.
- Насправді у мене є розмова тобі.
Дивовижно, але її здивування стало ще більшим.
- Справді? Я тебе слухаю.
- Це приватна розмова. Пропоную піти туди де менше цікавих очей.
Драко відірвав від неї погляд і озірнувся. Майже всі очі, які були в залі дивилися на них.
Ох. А які ж у них будуть погляди, коли вони разом з'являться на балу.
Герміона щось тихо сказала хлопцям, взяла за шлейку свою сумку і пішла за ним до виходу з зали. Вони порушили чим далі від інших студентів. Нарешті Драко зупинився біля вікна.
- Як джентльмен, хотів запросити тебе на бал без зайвих вух, щоб при відмові тобі не було незручно.
Все просто. Буквально кілька днів тому, на сніданку Теодор Нотт запропонував Асторії Ґрінґотс піти з ним на бал. Асторія походити із старої чистокровної родини, де манери дуже важливі. Тому дівчина і не могла відмовити Тео при всіх. Драко уявив чутки інших, якби вона відмовила. Крім того, найдурніший чаклун зрозумів би, що поставити дівчину в такому положенні не вічно. Тому і Драко не повторював помилки друга і цирк-виставу одного із Візлі.
- То, Герміона Грейнджер чи підеш ти зі мною на бал?
Драко вимовив це на одному подиху. Щоб приховати нервовість, він заховав руки в кишені. Звісно, якщо б він не думав, що його симпатія хоче на один відсоток не взаємна, то він її не просив. Але він помічав, що вона дивитися на нього більше ніж 7 секунд. І кілька разів вона червоніла, коли вони любили погляд один одного.
- Так Драко Мелфой. Я піду з тобою на бал.
Не сказати, що цього він неочікував. Але так приємно чути, що вона зручна провести бал з ним. Бути його партнером на вечір. Танцювати з ним. Бути в його обіймах. Можливо він забере її перший поцілунок. хто знає...
- Добре. Попереду мене будь-ласка заздалегідь якого кольору твоя сукня, щоб я зміг підібрати правильну мантию.
- Так. Добре. Я скажу тобі колір сукні через кілька днів. Я буду її обирати в гогсміті в ці вихідні.
Драко підійшов до неї зменшив цим дистанцію між ними. Він простяг руку до неї. Долонь Герміони була меншою за його, а шкіра у неї була надзвичайно нижньою за його. Не тягнучи час він ніжно поцілував зовнішню сторону її руки, розвернувся на п'ятках і покрокував у кінець коридору.
Драко навіть спиною відчув її погляд. Він не стримався і оглянувся, щоб побачити чи почервоніло її лице чи ні. І о так. її лице почервоніло.