Work Text:
«Твої очі кращі за мої. Саске зараз в темряві»
«Йдіть вперед».
Коли його товариші один за одним почали залишатися позаду, його туман оптимізму розвіявся. Це вже не прогулянка в парку, коли люди починають жертвувати собою, ризикуючи померти. Гірше за все, нікому з них, крім нього самого, Саске не був близький. Іноді здавалось навіть, що вони робили це заради нього, хоча це повна неправда — друг чи не друг — Саске був ніндзя-втікачем, і їхня місія полягала в його поверненні.
Кінцевий результат незмінний — вся команда довіряла один одному, однак зрештою саме Наруто провалився та не зміг виконати свою задачу.
Чоджі та Неджі потрапили в реанімацію, і все заради виконання цієї місії. Вони чудові шинобі Конохи.
Він хотів вірити, що його провину можна якось загладити, навістивши їх всіх. Зараз була черга Неджі — до Чоджі ще не пускали відвідувачів, але він був в порядку.
Він підготував подарунки-побажання одужати для команди. Для Неджі — один з найбільших. Він трохи соромився того, що вони не рівноцінні, однак його бюджет не нескінченний, а Х'юга все ж таки зазнав поранень, що поступалися лише пораненням Чоджі, і до того ж…
«Твої очі кращі за мої».
Наруто знав, що це не може бути правдою. Б'якуган просто недосяжний для того, хто не має жодного додзюцу. Але в той момент виглядало, наче Неджі не жартував. Він справді, справді казав, що Наруто мудріший за нього? Це теж не виглядало ймовірним.
Неджі сильно змінився після екзаменів на Чуніна. І, схоже, перед тим, як зійтись в битві з Кідомару, геній поклався на здібності невдахи. Повірив особисто в нього, не тільки в команду. Тоді й вибачення мають бути більші.
Наруто постукав у двері лікарняної палати, міцно притискаючи до грудей подарунок.
— Заходь, Наруто. Щоб впізнати твої кроки, б'якугана не потрібно.
Наруто видихнув та трохи незграбно повернув ручку двері однією рукою.
Очі Неджі розширилися при погляді на вазон з рожевою азалією, що закривав обличчя Наруто безліччю пишних бутонів. Виглядаючи з-поза рослини, він знизав плечима, посміхнувся та поставив її на тумбу коло ліжка.
— Як поживаєш? Скоро поправишся? — Наруто енергійно запитав, одне питання гучніше іншого. Стілець для відвідувачів скрипнув від падіння в нього з розмаху.
— Наруто? — невпевнено відповів Неджі, — Що це?
— Подарунок на видужання! — сказав він та додав, зі словами, що витікали наче проти його волі: — Чим скоріше ти виберешся звідси, тим ближче той день, коли в мене з'явиться можливість ще раз перемогти генія! В останній час це якось часто трапляється. Можливо, це не так і важко.
Наруто не знав, що з ним таке. Іноді він просто не міг висловити те, що насправді думав, і говорив зовсім інше. Неджі був таким сильним, що Наруто боявся проявити надмірне хвилювання за нього — ще образиться чи розцінить, як м'якотілість.
До його полегшення, Неджі не сприйняв дражніння серйозно (Саске цієї якості не вистачало, і якимось чином їхня конкуренція дійшла до того, що вони наточили ножі один на одного).
На обличчі Х'юга блукала невловна посмішка — якби Наруто не знав, наскільки кам'яним його обличчя могло бути, він не подумав би, що він посміхається.
— Охолоди собі голову. Твої тіньові клони не обмануть мене вдруге.
Наруто подякував богу, що ситуація вирішилася прекрасно, та поспішив пояснитися по-нормальному:
— В будь-якому випадку… Я хотів подарувати якісь квіти, але в мене не було грошей, щоб купити їх в магазині Яманака, тому я вирішив віддати тобі Фуміку.
Наруто подумки згадав злим тихим словом Збоченого Мудреця, що ще не встиг повернути йому гроші, які витратив на гульки, коли Наруто вчився расенгану.
— Фуміку?
Неджі все ще не виглядав радим подарунку.
Все-таки не треба було брати таку вимогливу рослину, як азалія, тільки тому, що вона якраз цвіла.
Він вже звик за нею доглядати, але для Неджі вона може стати тягарем. Навіть якщо він її прийме, одного дня Наруто може побачити її на підвіконні Хінати чи Тен-тен. Тобто, він не міг уявити, через що він міг би потрапити в кімнати дівчат, але це чиста теорія.
— Якщо ти не хочеш її брати, тому що це морока, я не ображусь. Але якщо збираєшся передаровувати, то не бери.
Неджі нарешті вдалося опанувати себе.
— Можливо я про це пожалкую, але я приймаю… твій вазон. Чесне слово, Наруто…
Узумакі загорівся, наче лампочка, не турбуючись про маскування своєї радості.
— Облиш, не ображайся! Я ще приніс свою колекційну лапшу! — сказав Наруто, наче це було ледве не краще головного подарунку.
Він показав локшину швидкого приготування, з перчиком чилі на яскравій коробочці. Неджі виглядав наполоханим: він відхилився від упаковки, як від бурхливих хімікатів.
— Лікарі ні за що у світі не дозволять мені це вжити… — він спробував дипломатично відмовитися.
— От, в цьому ідея! Ти будеш дивитися на цю смакоту, і захочеш швидше одужати, щоб її з'їсти!
— Я терпіти не можу занадто гостру їжу. — Неджі розчавив надії горе-дарувальника.
Наруто слабко спробував востаннє:
— Не додавай спеції.
Він усвідомив, що тоді це буде звичайне тісто, однак Неджі над ним змилувався й промовчав.
— Що важливіше, Наруто, як доглядати за твоєю азалією?
Наруто знову оживився.
— Ось! — він поклав папірець біля рослини, — я тут записав, що знаю. Це непроста квітка, але воно того варте. Понюхай, як пахне!
Неджі обережно нахилився до вазона, намагаючись не потривожити рани. З вдихом солодкого запаху його вираз особливо не змінився, однак він, носом в бутоні, лаконічно прокоментував: «Непогано».
Наруто подумав, що Х’юга іноді просто занадто кумедний.
Чекаючи, поки Неджі прочитає інструкції за доглядом, Наруто знову занурився в серйозні думки. Нехарактерно, але він просто не міг інакше, коли дивився на всі ці бинти товариша. Він теж був в таких, але хоча б заради близького друга.
— Дякую, що виклався на всі сто на місії. Я змарнував твої зусилля…
— Змарнував? — Неджі промовив майже обурено, але досі фактично, — Іноді провал є неминучим. Я знаю, що ти старався, як міг. Просто ця місія, з таким складом виконавців, виявилася неможливою. Там був не наш рівень.
«Річ у тім, що я не знаю, чи було б це інакше, якби я не жував соплі, а справді переламав Саске кінцівки».
«Я міг зробити більше».
Йому було боляче через зраду, так, але можна було думати про товаришів, бути твердішим.
— Ти виглядаєш так, наче це ти був хокаге, що організував цю місію, або чуніном, який нас вів, — продовжив Х'юга.
— Я б все одно пішов, місія чи не місія, і П'ята послала б за мною команду приблизно в такому ж складі. Я знаю себе.
— Отож. Але поки ми б тебе наздогнали, зупинили… Сьогодні я б вже відвідував твої похорони, а так — ми не втратили нікого. Чоджі вже покращало, так?
Наруто кивнув.
— І багато було б толку з тебе в могилі? Я твої промови та обіцянки на екзамені не просто так слухав.
Посеред лекції Наруто раптово прокинувся та перебив товариша із задоволеним виразом обличчя.
— Чи це мені почулося, чи ти тільки що сказав, що віриш, що я стану хокаге?
— Я такого не казав. Просто вказував, що твої обіцянки стали б нездійсненними в разі твоєї смерті, а ти сам — пустословом.
«Він все-таки сподівається, що я їх виконаю. Просто не вміє сказати це прямо — так само як я».
— Але ти мав це на увазі! — вигукнув Узумакі з тоном «Ага!».
— Ти звучиш не так розумно, як думаєш, — гмикнув Неджі через доброзичливу посмішку, проте не наполягав на запереченні.
Наруто розплився в ще ширшій лисячій посмішці, похмурої атмосфери наче й не було.
— Скажи-скажи, під час своєї важкої битви, ти часом не згадував про мій респектабельний, абсолютно-точно-зроблений-для-буття-Хокаге характер?
Не встиг Наруто кліпнути, як його лоб загорівся від потужного щигля.
— Не наглій.
— Жарт це був, жарт!
Наруто потер місце атаки, а потім раптово зупинився: завдяки щиглю він дещо згадав! Узумакі витяг з кишені штанів великий помаранчевий фрукт та кунай.
— До речі, тобі можна апельсини?
Неджі кивнув, з помірним здивуванням.
— Чому так багато зусиль заради мене?
— Як це, чому? Ти мій друг.
На хвилину між ними постала тиша. Неджі важко переварював інформацію, набурмосивши складну для прочитання міну.
«Що я такого сказав?»
— Он як. Зрозуміло. Прийми, до речі, мої співчуття, що Саске не вдалось повернути. Він теж був твоїм другом.
Наруто на секунду завмер з апельсином в руках, потім підняв голову та посміхнувся, нарочито легковажно.
— В наступний раз!
Неджі зробив зусилля ще раз пристати та дотягнутися до плеча Узумакі.
— Обов'язково.
В душі Наруто зажеврілося тепло — вони з Неджі справді дещо подружились.
Можна припустити, що його не підпустять сильно ближче. Все-таки Неджі це хлопець, що не дуркував, напевно, навіть як малюк, чому б йому толерувати бовдура Наруто? Проте він спробує щось зробити. Це було б непогано.
***
На внутрішньому дворику будинку Х'юга повітря завжди відчувалось на шкірі гострим та гарячим. Члени як головної, так і побічної гілки найсильнішого клану ненавмисно заряджали його чакрою шляхом щоденних тренувань. Іноді, після особливо запеклих сесій, тут було важко дихати, а після довгого застою — все вмирало та наче ставало безсенсовою декорацією.
Раніше, до Наруто Узумакі, Неджі любив та ненавидів рахувати пташок в цьому місці, тому що це символічно — дивитися на незамкнених в клітці зі своєї головної в'язниці, роблячи єдине, для чого він потрібен — б'ючись та тренуючись це робити.
Тепер він намагався менше дивитися в небо, проте повністю викорінити звичку не зміг. Він здогадувався, що так чи інакше він остаточне кине її тоді, коли буде зрозуміло, провалиться Наруто в тому, щоб змінити клан Х'юга, чи ні. Якщо Узумакі буде успішним, дивитися в небо не буде необхідності, тому що його ґрати зникнуть, якщо провалиться — дивитися не буде сенсу, тому що якщо не Наруто, то ніхто. Ніхто не буде достатньо дурним, щоб чіпати цю систему.
Іноді Неджі гадав, чи пам'ятає Наруто взагалі свою обіцянку після цих років, чи не були це просто пусті слова, чи не він сам — найбільший дурень.
Він сподівався, що його підозри безґрунтовні. Він ніколи в житті не сподівався на щось, вважаючи, що це або станеться, або ні, й в такій емоції, як надія, немає сенсу. Крім цього випадку, в якому він зраджував звичайному мисленню.
Його серце без достатньої причини тріпотало при думці, що він визирне далі своєї клітки. Що він зможе мріяти так само, як блакитноокий хлопчик з молодшої паралелі в академії. Він ще не знав про що, тому що не хотів починати занадто рано — хто знає, скільки ще часу йому це буде не дозволено.
Одне залишалося незмінним: Наруто ще не повернувся.
––––––––
В рідкі моменти самотності, коли йому не потрібно було дивитися за Хінатою та Ханабі, коли в нього не було місії на виконання, чи непередбачуваних товаришів з шилом в одному місці, Неджі любив закрити очі та повільно дихати.
Однак навіть попри розслабленість, неочікуваний викрик над вухом не змусив його смикнутись, адже Наруто залишився таким же помітним, як завжди.
— Як це, ти — джонін?!! — прозвучав дзвінкий голос, який хоч і пройшов багато змін, залишився впізнаваним, — Хоча я, звісно не сумнівався. Але так швидко!
«Нарешті ти тут».
— Тобі краще наздоганяти нас всіх, швидко. Кіба, щоб ти знав, вже також мітить на хокаге.
Вони зіслизнули в розмову без привітань, наче це була найприродніша річ. Очі Наруто бігали по Неджі, і чомусь це його знервувало, хоча Неджі робив те саме, а Наруто й плечем не повів.
«Він більше не виглядає, як барвистий шпиндик, що грається в ніндзю», — подумав Неджі, розглядаючи хлопця, що тепер не доганяв його в зрості сантиметрів максимум на п'ять.
— Ха, не буде такого й за сто років. Хоч я і генін, моя сила вже давно на вищому рівні. Я стану чуніном без проблем, а потім джоніном і хокаге! Я не гірше Гаари.
«Коли я стану хокаге, я зміню клан Х'юга!»
— Звісно станеш.
Очі Наруто розширилися — він повторював цю фразу постійно і всім підряд, але Неджі справді прийняв її серйозно.
— Я знаю, що ми стали друзями після екзамену на чуніна, і все таке, але це наступний рівень. Ти той Неджі, якого я знаю?
Х'юга посміхнувся, не встоявши перед концентрованою теплотою в голосі Наруто.
«Все-таки йому не все одно — неможливо, щоб він забув».
— Хто зна. Мені подобається вірити, що я став краще.
— Звісно став, і я теж! Я більше не старий дуб-колода Наруто. Як на рахунок тесту: колишній лузер проти наймолодшого джоніна? — Наруто азартно посміхнувся, моментально переключаючись в режим пошуку способів наставити собі синці в різних цікавих місцях.
Він вже давно не сходився в спарингу ні з ким, крім інших Х'юга — з моменту підвищення він з Лі бачився рідше. Наруто, якщо прийметься за справу серйозно, стане прекрасним супротивником, щоб розім'ятись.
«Покажи мені, наскільки ближче ти став до своєї мрії».
— Ти довго не протримаєшся, — він подражнив Узумакі, остаточно вирішивши прийняти пропозицію.
— Якраз таки витривалість в мене чудова, ха.
— Цього не достатньо проти мене.
Підбурений, Наруто нетерпляче встав на позицію всередині двору. Неджі з почуттям власної гідності встав навпроти, затягуючи сильніше резинку на волоссі, й активував б'якуган. В ту ж секунду Наруто змішався з десятком тіньових клонів та почав атаку.
— Тактика не змінюється, я бачу! — крикнув Неджі з усмішкою, прикінчивши останнього самозванця.
— Знову випробовую твою силу! — не менш гостро відповів Наруто, — Ха-хах! Оце я розумію тренування!
Було видно, що Наруто став по всім критеріям кращим ніндзя: хтось дуже ґрунтовно попрацював над його базою. Далекі його дні як шинобі, який покладався лише на своє бажання не здаватись та на кількість. Він навчився майстерніше використовувати своїх клонів — підставляти їх під атаки за допомогою техніки заміни, проводити маневри з паперовими бомбами, змушувати Неджі відволікатися на них. Але як би майстерно Наруто не вертівся, деякі удари 64 долонь пройшли. П'ять хвилин, і він впав на землю, що зупинило тренування. Неджі допоміг йому піднятись.
Чесно кажучи, він був вражений тим, як багато ударів Наруто зміг уникнути. Чи можливо, що він тренувався спеціально, щоб протидіяти швидкості власників шарінгану?
«Декілька спарингів можуть бути більш заманливими, ніж я думав».
Наруто теж має бути зацікавлений, адже б'якуган — це додзюцу, причому яке багатьма вважається кращим за звичайний шарінган.
— Я вимагаю реваншу, — сказав задиханий Наруто, з бісиками в очах.
Всередині Неджі спалахнула неочікувана ініціативна іскра.
— Хм, чому б мені витрачати на це час? Я тебе переміг, чесно та абсолютно.
Нахабність Узумакі відразу розчинилися.
— Неджі, ну будь ласочка! Будь ласка, будь ласка!
Неджі вдав, ніби задумався.
— Добре. Тоді — поки не ухилишся від всіх 64 долонь, тренуєшся зі мною. Завтра, тренувальний майданчик 12.
Наруто радісно кивнув, й доброзичливо пообіцяв «закопати його в землю». Справжній побратим, Неджі насмішливо зробив висновок.
«Все-таки він справді не змінився».
Вони продовжували тренуватися навіть після того, як Наруто зміг ухилитися від всіх ударів. Спочатку вони зустрічалися строго по графіку, однак зрештою все звелося до того, що він почав дозволяти Наруто висмикувати його з резиденції Х'юга, коли той забажає. Лорд Хіаші навіть почав запитувати, чому його так часто немає вдома, і погляд на його обличчі зовсім не сподобався Неджі.
Проте ці декілька годин тренування — вони справді створювали різницю. Неджі міг забути, що навкруги — ненав'язливі, але постійно присутні ґрати, та повірити, всією душею, що Наруто може зробити все, за що щиро візьметься.
Інакше як колишній невдаха, який навіть звичайного клона зробити не міг, ухилявся від його технік?
***
— 8 триграм, 128 долонь!
Роздратування змішувалося з азартом, з потом, швидким диханням. Знову очевидна підміна відлетіла від рук — треба ж прибрати її з гри. Чакра виплескується у всі сторони, трохи обпікаючи його власні долоні, але цього тепер навіть хочеться — хочеться більш гаряче, щоб обпекти його також.
Він міг викладатися в повну силу. Він довіряв Узумакі ухилитися.
8 триграм закінчилися. Менше, ніж за секунду, від м'якого кулака зникло п'ять клонів. Наруто тренованим рухом склав долоні в знак, але Неджі схопив його пальці та різко роз'єднав їх.
— Не розслабляйся!
Х'юга сконцентрував чакру у двох пальцях та спокійно прицілився в грудну клітину, показуючи свою серйозність. Наруто посміхнувся та почав нахилятися вбік, як раптом його погляд заблукав. Узумакі завмер, залишившись в траєкторії удару по одній з найважливіших точок мережі чакри.
«Ні! Ухиляйся!»
Неджі ледве вистачило часу, щоб запанікувати, однак не зупинити свою руку. Він розправив долоню, роблячи чакру менш концентрованою. Другою без усвідомлення намагався відштовхнути Наруто.
Вперше за останні тренування його удар влучив прямо в ціль.
Наруто відкинуло назад, й він налетів на стовбур дерева з гучним « хряск» . Його погляд знову повернувся до Неджі, однак тепер в ньому зчитувався шок та заціпеніння. Він сповз на землю, але знаходився у свідомості: здалека був не зовсім зрозумілий розмір шкоди.
Неджі відчув, як земля усувається з-під його ніг. Він повторював собі мантру: «Він мав ухилитися» . Удар був таким очевидним!
Поки він добіг до Узумакі, в того, на перший погляд, повернулося сприйняття реальності.
— Неджі, через що переляк? Все доб…
— Чому ти не ухилився?
Він не міг дати раду напівістеричному тону. Його серце, здавалося, проб'є ребра.
Неджі присів на коліна та взяв зап'ястя Наруто, щоб перевірити пульс, намагаючись контролювати свої рухи, зробити їх чіткими.
— Все нормально, нормально! — Узумакі наче теж його не чув, — Давай тренуватися далі.
В його диханні були вологі хрипи. За пів хвилини Наруто впав на нього каменем через втрату свідомості. Неджі кинув пошуки, натомість підхопив Узумакі та полетів до лікарні Конохи.
«Чому? Чому, коли ситуація найбільш небезпечна, ти не ухилився?»
Неджі відчував, що і сам ледве тримається на ногах; тіло було легшим за листок, та більш негнучким, ніж маріонетка, в яку засипали пісок.
Віддаючи Наруто в руки найкращого медика світу, Неджі все одно мав дивитися в операційну за допомогою б'якугану, що він дихає, щоб підтримувати фасад зібраності.
***
Неджі сидів біля лікарняного ліжка, слухаючи, як Наруто спокійно розповідає про те, як ледь не вмер під час їхнього тренування.
— Коротше, ти влучив у хворе місце. Колись Кабуто, шпигун Орочімару, обрізав мені цей м'яз біля серця, і тепер він слабкий. Бабуся Цунаде каже, що він дуже тісно переплетений з каналами чакри, але від звичайних атак його захищають інші внутрішні органи. Тому для мене особливо небезпечні ті вороги, які можуть пошкодити канали чакри, що переплетені з цим м'язом. Вона не казала мені цього раніше, тому що думала, що все зажило.
— Вороги, що атакують мережу чакри… Це Х'юга.
— Так, і деякі ніндзя-медики. Обидва типи суперників, з якими я б навряд чи бився. До того ж про цю слабкість до цього моменту ніхто не знав, навіть я сам.
— Так чому ти не ухилився? — тихо запитав Неджі, без тиску.
— Це може бути неочікувано, але… я побачив Хінату та розгубився. Вона дивилася прямо на нас з-за дерева.
Неджі не міг стримати безпросвітний морок, що раптово охопив його серце, наче тінь з минулого. Не міг зупинити думку, що він знову майже втратив все через головну гілку. Вона знову майже забрала в нього надію.
Неджі бачив, що його кузина завжди була неподалік від них, однак ніколи не наважувалась підійти так близько, щоб Наруто зміг їх побачити. Однак тепер вона це зробила, порушивши темп їхнього тренування, й ледве не стала причиною трагедії.
«Не зі своєї вини», він нагадав собі, «Наруто сам відволікся».
Однак все ж він бажав, щоб вона тоді або приєдналась до них, або пішла додому.
Раптом Наруто порушив гнітючу тишу.
— Неджі! Навіть не думай припиняти наші тренування.
— Ні, Наруто, вибач, але я маю взяти відповідальність в цьому випадку.
Узумакі з ним явно не погоджувався.
— Бляха, побачив по обличчю, що ти це скажеш. До біса відповідальність! Я запам'ятаю це, як особисту образу.
Узумакі сприйняв своє поранення за чергове випробування духу, ситуацію, коли він знову зможе довести свій шлях ніндзя та здивувати всіх в процесі, однак для Неджі це був жахливий досвід, який ледь не став одним з найгірших в житті.
Впертості Наруто, як завжди, бракувало здорового глузду.
Він не хотів пережити Наруто, ще й в такій молодості, побачити, як його доля несправедливо ламається. Немає більше таких людей з такими очима, на відміну від людей, що мають б'якуган чи шарінган.
Але в цьому була ще одна неприємна правда цього випадку: долі не існує, а отже навіть одна маленька деталь може призвести до катастрофи.
Неджі втомлено помотав головою.
Очі Наруто пригасли, він засмучено відвів погляд та сів у ліжку, склавши руки на коліна.
— Нещасні випадки інколи просто трапляються, — він тяжко видихнув.
Слова виривалися у Неджі з рота, але він радше обрав би провалитися під землю, ніж сказати їх Наруто в обличчя. Був один вихід…
Неджі обійняв Узумакі, надійно ховаючи вираз свого обличчя. Наруто слабко взяв його за жилет у відповідь, притихлий, може, від здивування.
— Не зрозумій мене неправильно. — він почав твердо, непорушно, — Ти вже на достатньому рівні, щоб чудово ухилятися від мого тайдзюцу. Я не зміг завдати тобі жодного серйозного удару три тренування поспіль. Отже… Давай зупинимось.
Неджі відчув, як теплі руки обійняли його сильніше.
— Добре. Давай зупинимось.
Наруто мирно відступив, треба ж.
«Цікаво, який у нього був вираз обличчя».
***
Наруто безсовісно потягнувся з голосним позіханням, задоволено розпливаючись біля кам'яного бортика онсену.
Вони з Неджі, Сакурою та капітаном Ямато тільки закінчили спільну місію. Наруто умовив всю їхню компанію залишитись на ніч в готелі, однак митися з ним пішов лише Неджі. Сакура пішла на обід, а капітан Ямато заздалегідь писав рапорт в номері.
Бабусі Цунаде можна подякувати хоча б за те, що вона призначила їх на місію в такому складі — він та Неджі провели разом майже весь тиждень.
Наруто вже сто раз встиг пожалкувати про рішення припинити їхні тренування. Тепер вони ледве бачились, і від цього йому було прикро, навіть трохи лячно, що ще одна його ниточка з іншою людиною все тоншає та тоншає.
«Я не здамся так просто. Не віддам наші спогади разом».
Тому Наруто намагався наговоритися з Неджі на місяць вперед.
Він повернувся до Х'юга, який в черговий раз поправляв своє зібране волосся. Секундою пізніше воно остаточно впало й намокнуло. Він був не вражений.
Узумакі посміхнувся та продовжив незакінчену розповідь:
— Уявляєш, він назвав Сакуру потворною злюкою прямо перед Іно. Це треба бути таким мазохістом! — Неджі злегка кивнув. Наруто ніяково змішався, не отримавши активної реакції, — Так ось, він вчиться говорити з людьми по книжках. Щось мені підказує, це не дуже ефективно… але трохи мило.
На останніх словах Неджі кинув на нього швидкий погляд, але інакше залишався дивно мовчазним. Зазвичай він спішив іронізувати над Наруто — чого він був не проти — його іронія не була образливою, або інколи закочував очі — що не так приємно, але це вже тобі Неджі, раціональний та здібний. Ще він міг посміхнутися, за що Наруто був дуже «за».
Однак отримувати нуль реакції було незвично… гірко.
«Нитка тоншає та тоншає… В цьому справа?»
Волосся Неджі облягало його жорсткі плечі та падало на ключицю. Одне пасмо наполовину прикривало зелену печать — Неджі зняв пов'язку, бо крім них двох в онсені більше нікого не було. Його погляд був напруженим, але без спрямування, а щоки плямами покрив рум'янець через спеку.
«Він гарний» — Наруто приголомшено усвідомив, що тільки що дивився на свого друга інакше, ніж завжди.
«Шкода тільки, що протягом всієї місії на нього інколи нападає така похмурість».
Х'юга раптово повернувся всім тілом до нього.
— Наруто, — глибокий голос Неджі, який зазвичай ніяк на нього не впливав, завібрував десь в його легенях, і йому стало важче дихати — не тільки через гарячу пару, — У мене є до тебе серйозне прохання.
Ці незрозумілі почуття, що затримували його подих, змішалися з нервовим клубком, через який він стискав губи. Прекрасно, тепер вони переживають вдвох, як придурки, кожен не знає, що в голові у іншого.
Що б це не було за прохання, воно було причиною поганого настрою Неджі.
«Прошу, будь хорошою. Будь проханням про те, щоб ми знову тренувались разом. Або будь дрібничкою».
— Що таке? — схвильовано запитав Узумакі.
Обличчя Неджі перетворилося на маску, й Наруто раптом згадав про Гаару — як його справжнє тіло зазвичай заховане в один, два, а то і більше шарів піску. Міцний, надійний захист, підтримувати який коштує величезних зусиль.
— Все в порядку. Кажи вже.
«Не бійся, я не буду тебе відштовхувати».
— Можна я поживу в тебе?
Від полегшення Наруто ледве не засміявся. Неджі довіряв йому, як під час тренувань. Навіть більше, ніж тоді! Зв'язок між ними таки не пропадає.
— Фух! Ти мене налякав. Звісно, на скільки захочеш! У мене немає другого ліжка, але є футони та диван.
Неджі кивнув. Його риси теж деякою мірою розслабилися.
Однак, після першої хвилі ейфорії, Наруто задумався, чому Неджі зважився на це, і чому виглядав так сумно до цього. Чи тільки через те, що накрутив себе через можливу відмову Наруто?
— Але як же твій клан? — він обережно запитав. З великою ймовірністю, собака була зарита саме тут.
Неджі подивився на нього з болем. Наруто прикусив щоку та нагадав собі, що так треба.
— Я іноді буду відлучатися, коли приходитиме моя черга охороняти леді Хінату. Я не можу відмовитись від цього обов'язку.
— Ні, я не про те. Ти там жив від самого народження. Тоді чому саме зараз? Щось сталося?
Наруто не дуже поважав Хіаші, й взагалі не міг зрозуміти традицій Х'юга. Навіщо головна та побічна гілки? Таку жорстокість до своєї родини в його очах не можна виправдати. Навіщо чітке успадкування титулу? Чому не вибори голови з найсильніших, як в інших кланах?
Те, скільки від цих тупих традицій страждало людей, кип'ятило його кров.
Напевно, ні один попередній хокаге не хотів, не наважувався, або не зміг змінити Х'юга. Тому він буде краще за них всіх.
Наруто закрив очі, але навіть так не зміг прибрати зображення зеленої печаті, яка назавжди затаврувала Неджі тільки за те, що він народився не в того близнюка. Як самого Наруто, його зневажали за те, чого він не міг змінити.
«Я урию будь-кого, хто образить Неджі, найсильніший клан чи не найсильніший».
— Ні, нічого не сталося. Мої стосунки з лордом Хіаші та леді Хінатою нормальні. Тільки ось, там я не вдома. Ніколи не зможу бути, поки існують такі поняття, як головна та бічна гілки клану Х'юга. Я довго думав про це рішення…
Зрозумівши, що Неджі не збирається продовжувати, Наруто якомога ласкавіше сказав:
— Обіцяю оточити тебе гостинністю в будь-який час.
— Дякую.
Неджі, опираючись на почервонілі долоні, виліз з води та огорнувся рушником, не дивлячись на нього.
Наруто й сам поспішив в номер — довго мати таку високу температуру тіла точно не корисно для здоров'я.
***
Хоча легально він міг жити де захоче, Неджі почувався, як злочинець в бігах, коли виходив з резиденції Х'юга з невеликою сумкою та вазоном в руках. Не допомагало те, що зібрався та залишив записку він ввечері, а вирушив вже, коли загорілись зорі. Це було не з яким-небудь умислом — просто не міг наважитися раніше, коли на ньому було так багато очей, які ще й можуть бачити через стіни.
Однак по дорозі до квартири Наруто це відчуття пропало. Натомість нічна прохолода щипала пальці та приємно проникала в легені, а вітер наче підганяв його в спину, примовляючи «швидше, швидше»… навколо все — німе, окрім цвіркунів та його кроків. Йому не було страшно, тепер.
«Можливо, якщо я буду на іншому кінці поселення, Хіаші буде занадто клопітно згадувати про мене. Хіба що не буде кому тренувати Ханабі».
Нехай навіть і згадає, йому прийдеться контактувати з Наруто, щоб дістатися нього, а голова клану був від Наруто, м'яко кажучи, не в захваті. Цей «баламут без роду, маєтку та, здавалось би, якихось здібностей», переміг їхнього генія та захопив серце однієї зі спадкоємиць титулу, крім того, ще й був джинчурікі Дев'ятихвостого. Такій людині, як Хіаші, не за що було його любити.
На щастя, Неджі не вважав себе схожим на Хіаші.
Він не знав точно, як це буде — жити з Наруто, проте був впевнений в тому, що буде брудно, хаотично та… тепло. Наруто не залишить його з почуттям самотності.
Після зупинки тренувань з Наруто внутрішній дворик Х'юга, та вся резиденція взагалі, почали викликати у Неджі відторгнення, як від чогось мертвого, закостенілого. Він усвідомив, що йому не обов'язково терпіти це почуття та відкидати його, як даність життя.
«Я буду пручатись долі, поки не знайду ліміт».
Перед дверима Неджі декілька хвилин обдумував можливість залізти у вікно, щоб не тривожити господаря посеред ночі, однак вирішив, що не хоче прокидатися від голосних здивованих криків, чи лягати без елементарної ковдри, яку може надати лише Наруто — у нього вистачало такту не копирсатися в чужих речах.
«Він сказав, що прийме в будь-який час».
Наруто виплентався на дзеленчання дзвінка, бурмочучи «Ну хто там вже…». Неджі з цікавістю оглядав Узумакі, що перебував в незвичному, «не-гіпер» режимі. Смішна піжама, розпатлане волосся та трохи припухле обличчя вказували на те, що він вже спав.
Щоб він впізнав його, Х'юга поставив вазон на підлогу.
— Неджі! — Наруто відразу прокинувся, — Це всі твої речі?
Він кивнув. Наруто перевів погляд на кімнатне деревце поряд, зараз без квітів схоже на звичайний зелений кущик, та раптом його очі розширились в осяянні.
— Чи це Фуміка?
— Так.
Наруто виглядав так, наче готовий був носити його на руках від щастя.
— Дякую, що доглядав за нею! Вітаю з переїздом!
Його міцно обійняли, вибивши здивований подих.
Його не обіймали з дитинства, хіба що Ґай-сенсей пригорнув трохи за плечі задля гарного фото. Наруто був гарячий, наперекір нічному повітрю при нульовій погоді.
Визвавшись допомогти, Наруто переніс Фуміку до інших рослин в куток кімнати.
«Вона повернулася на своє законне місце» .
Він відчув задоволення від цього усвідомлення, хоча йому було далеко до радості Наруто через те, що повернулася його рослина. Прив'язаність Узумакі та навіть називання рослин показували якусь його… ніжність, чи що.
— Не хвилюйся, вона скоро зацвіте, — сказав Узумакі, посміхаючись в усі двадцять вісім. Неджі не стиг сказати, що він знає, тому що доглядає за нею вже три роки, як хлопець продовжив: — Як же добре, що вона вижила! Я її з насінини вирощував.
Неджі оглянув інші рослини, серед яких було не так багато квітів — навіть пальма була, проте квітів мало, й у нього виникло питання.
— Наруто, ця насінина, часом, не була подарунком?
— Якщо я вірно пригадую… точно, мені її дала Хіната. А що? З нею щось не так?
— Тут багато рівнів… — пробурмотів Х'юга у відповідь.
— Га? Рівнів чого?
Неджі хотілося ляснути себе по лобі. Хоча це ж Наруто, звісно він не подумав, що подарунки від Хінати можуть мати якесь приховане значення.
— Нічого. Не звертай уваги. Цей футон — для мене?
Неджі кивнув на матрац на підлозі.
— Насправді, він для мене… зараз принесу ще один свіжий! Туди, — він кинув погляд на двері спальні, — зараз не можна. Я, — погано замаскований награний сміх, — там щурів травив, повітря токсичне, що жах!
«Серйозно?»
Неджі не сумнівався, що за дверима спальні панував срач, який Наруто не хотів йому показувати.
«Що ж, він хоча б відчуває сором з цього приводу. Я думав, що він може прибиратися тільки для Сакури».
Поки що його прогнози щодо життя з Наруто здійснювалися до крапки.
***
Неджі любив пити чай без цукру по вечорах, спав на боці по горло під ковдрою, бував у ванній по півтори години, любив сідати на балконі та читати детективи (іноді навіть ненавмисно активуючи б'якуган від концентрації на нерозв'язаній загадці), не приймав локшину за їжу, проте прекрасно готував.
Йому чомусь подобалося лягати в один час з Наруто чи пізніше нього, тому декілька раз він заснув в кріслі, поки чекав повернення Узумакі додому.
На його тілі майже не було родимок, і в хатній обстановці він носив одяг з великим вирізом на шиї та короткими рукавами… або, якщо біля плити, то фартушок з жабками, що викликало у Наруто нестримний хихіт у лікоть. Тихий, тому що йому ще потрібні цілі ребра.
Тепер йому кожен день говорили «з поверненням», і якби він був трохи більшим дурником, ніж є, то подумав би, що Неджі чекає його саме задля того, щоб сказати це. Він перестав вважати свої вільні дні просто днями між місіями чи перервами на обіди в Ічіраку та розважання Конохамару.
З Неджі, в цих відрізках з'явилося більше значення — він наповнював його життя в гарний спосіб. Наруто не міг цим насититися, вбираючи все нові та нові деталі про Неджі та насолоджуючись новим стилем життя. Це було просто інакше, ніж все, що у нього було до цього.
Після того, як їхня з Джирайєю-сенсеєм подорож закінчилася, в нього не було кого очікувати вдома, чиї побутові звички запам'ятовувати. До того ж очікування наставника з борделю викликало не зовсім той самий калібр почуттів, як очікування Неджі з його місій. Неджі був йому рівним, й вирішив бути поряд просто тому, що їм добре разом, не заради безпеки джинчурікі, чи що б там не було.
Наруто вирішив, що спершу дав Неджі недостатньо довіри, коли думав, що Х'юга не уживеться з ним та втече через деякий час, та й себе трохи обділив. Він взагалі був в шоку, що Неджі підібрався до нього так близько. Ближче навіть, ніж Хіната, хоча здавалось би.
Однак сьогодні Неджі підійшов до нього з обличчям «Нам потрібно серйозно поговорити», й Наруто, не в змозі себе зупинити, замислився, чи настав той момент, коли вони роз'їдуться, чи ні.
Виявилося, що Неджі хоче розділити плату за квартиру навпіл, а Наруто переплутав його вираз обличчя «Нам потрібно серйозно поговорити» з виразом «У нас є проблема», які не є одним й тим самим.
— Оренда? — Наруто легковажно відмахнувся, — Та забудь. Просто піди на прогулянку, коли прийде власник, добре? Ти зовсім не спричиняєш проблем.
— Не може ж шинобі проживати безоплатно, як нахлібник.
— Ти взяв контроль за харчуванням. Цього достатньо.
— Що мені ще було робити, крім як взяти контроль за харчуванням, коли ти не купляв нічого крім лапши? Це вимушена міра, щоб не вмерти тут з голоду.
— Але ти почав готувати й на мене також.
— Щоб не пропадали продукти. Я звик до людного будинку…
— Ага, звісно, — проспівав Наруто та щиро посміхнувся, — Не сміши. Досить переконувати мене в тому, що ти, не дай Боже, не хотів робити хорошу річ. Я знаю, що ти найкращий. І готуєш смачно.
— Наруто… — Неджі не зміг відповісти щось на це, але вперто стиснув губи, — Я буду платити свою половину.
— Нехай, якщо тобі так муляє.
— Так би відразу.
Наруто дозволив йому насолодитися перемогою. Поки що.
— До речі, в тебе є якась запасна футболка і штани? Я піду в душ, але всі мої висихають на балконі.
Наруто спробував згадати, скільки у нього залишилося одягу НЕ в кошику для брудного одягу. Раптом його губи почали неконтрольовано складатися в капосну посмішку. Він швидко привів себе до тями, щоб не споганити задум, та спромігся відповісти якомога невинніше.
— Певно, що так. Але воно ж тобі все буде коротке.
— Краще ніж нічого.
— На твій ризик, Неджі. Йду шукати.
Півтори години потому Наруто, який ледаче читав мангу, лежачи на дивані, почув, як відкрилися двері ванної кімнати. Він обернув голову на звук.
«Він справді це одягнув!»
Манга впала йому груди. Неджі вдягнув його дурну розтягнуту футболку, на якій були намальовані нарутомакі, та дурні смугасті помаранчево-червоні шорти коротше коліна.
На свій подив, йому не хотілося сміятися над Неджі. Його речі на хлопцю сиділи якось по-домашньому. І дозволяли помітити його ноги, занадто красиві, щоб ховати.
— Чого я не очікував сьогодні побачити, так це милого Х'юга Неджі, — щиро констатував Наруто, з посмішкою спостерігаючи за реакцією.
Неджі застиг, наче статуя, а його щоки та кінчики вух повільно залилися червоним. Схоже, від цього твердження Х'юга втратив дар мови, тому що єдиною його відповіддю було свердлити Узумакі приголомшеним поглядом.
Що ж, Неджі наче не протестує проти одягу, тож віддавати однотонні чорні футболку та штани, які Наруто насправді приготував для нього та планував віддати тоді, коли його душа пранкера буде задоволена, зовсім не обов'язково, чи не так? Тільки зіпсує чудовий настрій.
***
— Мене? Особистим охоронцем?
— Так, в його подорожі на острів. Старійшини ускладнюють мені життя, і я не можу відмітати все , що вони пропонують. Вони хвилюються за «джинчурікі», — п'ята хокаге фиркнула, — тому вимагають приставити ще одну людину до нього, крім затвердженої команди. Вона має бути з ним 24/7. Мене особисто вибісив би причіп, що бовтається поряд без потреби. Тож я вирішила доручити це тобі, позаяк ви все одно живете разом й маєте хороші стосунки. Я чула, ти підставив Наруто плече, коли він отримав новини про Джираю…
— Ви знаєте?
— Ямато доклав мені, що Наруто живе у квартирі з другом з клану Х'юга. Це його робота, не ображайся на нього. Ні, за квартирою немає спостереження.
Неджі видихнув: Цунаде знала не так багато, як він думав. В спільному проживанні молодиків немає нічого підозрілого.
«Але я все ще не можу прийняти цю місію! Я не зможу відлучатися до резиденції Х'юга».
— Але, леді П'ята…
— Подумай про це. Часу тиждень, поки Наруто ще тут. Твій авторитет в поселені високий, вони не матимуть причин не прийняти твою кандидатуру. Але якщо відмовишся, можливо, за ним буде спостерігати якийсь їхній телепень. Данзо, слава богу, вже немає, однак легше не стає.
Старійшини, що постійно називали Наруто за прізвиськом «джинчурікі», наче тварину, та ніколи за ім'ям, мали втратити владу в Коносі, Неджі вважав. Це було так само огидно, якби його називали «той з печаттю».
Те, що вони намагалися отримати над ним контроль навіть після того, як він довів свою силу в битві з Пейном — жалюгідно.
Але Неджі гадав, чи йому належить це зупиняти, чи комусь іншому.
––––––––
— Ти останнім часом з'являєшся вдома лише, щоб відчергувати. Як це розуміти?
— Мені потрібен час наодинці, лорд Хіаші. Я відповідально та вірно виконую свій обов'язок, тому, на мою думку, в цьому немає проблеми.
— Зазвичай це було б так. Але ти особливий, Неджі. Твій талант потрібен клану.
— Клан його має, лорд Хіаші.
— Насуваються важкі часи. Будь готовий, що він вимагатиме твоєї особистої присутності, та будь готовий з'явитися. Якщо буде необхідність, я особисто дізнаюсь твоє місцеперебування.
Лорд Хіаші не погрожував йому. Це все звучало достатньо резонно для голови клану в часи перед війною.
Однак Неджі стало страшно, тому що він відчував все, що завгодно, крім покірності та згоди.
«Чи я вже перегну палку, якщо погоджусь бути охоронцем Наруто?»
До цього часу він заперечував долі, але йому поставили ліміт, який він не хоче приймати.
Увечері того ж дня, ховаючи в кишеню маленьку пляшечку, він оперся на стіну зі складеними на поясі руками. Неджі намагався зрозуміти, як йому краще вчинити. Він здригнувся, коли почув, як Наруто влетів у квартиру через відкрите вікно, активний та життєрадісний як ніколи.
«Буквально найгірший сценарій».
Узумакі привітався та відразу прийнявся розбирати покупки з магазину (придбані за списком, який склав Неджі). Неджі також почав бездумно стирати з полиць пил та переставляти тарілки, щоб створити видимість, наче він також зайнятий.
Це не допомогло, тому що Наруто все одно через деякий час підійшов до нього з питанням:
— Що це в тебе з виразом обличчя? Ти не захворів? — він приклав руку йому до лоба.
Неджі відчув, як від голови по всьому тілу поширюється пал, якого, однак, недостатньо, щоб змусити його забути про своє переживання.
— Цунаде-сама сказала, що ти вирушиш у подорож. Вона буде довгою?
— Скоріше всього. Тебе це засмучує? Я теж буду сумувати.
— Ні, не зовсім це…
— Тоді що?
«Це важко якось завуальовано сказати…»
— Мені доручено довгострокову місію, яку я хочу виконати, однак вона далі відірве мене від клану, а там мною вже й так не задоволені. Не тільки лорд Хіаші, навіть старійшини. Я не можу вирішити. Напевно, прийдеться відмовитися.
— Знову всі проблеми від твого клану, гм? Не варто гризти себе щодо цього.
— Як ти можеш таке говорити? Думаєш, так легко? — Неджі, не бажаючи того, підвищив голос, однак Наруто не подав виду, що це на нього якось подіяло.
— Ні, не легко. Просто не хочу, щоб ти вважав, наче в тебе немає вибору, крім як виконувати вказівки клану.
Неджі дозволив йому продовжити мовчанням.
— Не варто забувати, що в Коносі всі в першу чергу є шинобі поселення, а не членами клану. Ти не зраджуєш нікого, йдучи на місію, а навпаки, підтримуєш порядок, за яким ми живемо. Тому вибирай, як вважаєш правильним, але я пішов би на місію при першій можливості, — Наруто осікся, — Ні, вибач. Все-таки в мене немає живого клану, я не знаю, як це.
«Я постійно відчуваю, що належу до Конохи за своїм вибором. Клан змушує мене належати до нього силою».
— Все добре. Ти правий, Наруто, це не буде зрадою.
— Ну, сподіваюсь, що допоміг.
З цими словами Наруто залишив його наодинці. Неджі вирішив, що місію візьме — зрештою, завжди можна сказати, що його змусила П'ята (він попросить прикрити його).
Однак водночас його турбував невизначений довгий час, проведений цілодобово поряд з Наруто.
Він може не стриматись та признатися, якщо погодиться бути його охоронцем.
Неджі відчував, що знаходиться на роздолі. Невже цей вибір буде тим, що дозволить йому відділитися? Чи буде він останньою краплею? Чи зможе він нарешті забути своє прізвище?
Чи перенесе він ганьбу, якщо його зречуться за байдужість до клану, чи за зв'язок з чоловіком?
Неджі стиснув пляшечку в кишені.
Перенесе.
Гірше буде, якщо його вирішать зламати під себе, використовуючи печать, та заборонять навіть бачитись з Узумакі.
Наче вони недостатньо у нього забрали.
***
Чиясь дуже близька присутність привела його до свідомості, хоча сприйняття реальності залишалося змазаним. Хтось закривав світло. Ніздрі лоскотав знайомий запах.
Наруто різко розплющив очі, наполовину очікуючи кунай біля горла, однак погляду постав Неджі, причому в такій близькості, що він міг роздивитися найменші пори на його шкірі.
Неджі застиг, очевидно зупинивши те, що він робив до цього, його тепле, пришвидшене дихання майже на губах Наруто. Йому захотілося бездумно зменшити відстань між ними, однак цим він тільки налякає Х'юга.
Ні він, ні Неджі не могли підібрати слів.
Що дивувало Наруто найбільше, так це те, що Х'юга не почав виправдовуватися, не відскочив від нього відразу ж. Здавалося, через його раптове пробудження Неджі випав з реальності.
Наруто зрозумів, що час йому взяти кермо, інакше ця ситуація стане потворною чи, як мінімум, призведе до довгих непорозумінь.
— Неджі, не будь дивним, цілуйся з людьми відкрито. — він доброзичливо сказав перше, що в голову прийшло.
Погляд Неджі став трохи приземленішим.
Обережно уникаючи зіткнення з хлопцем, що нависав над ним, Узумакі сів на ліжку, підігнувши коліна. Неджі повторив його позу, виглядаючи, наче в'язень до страчення.
— Я знаю, що це неправильно, — він почав виправдовувальним тоном.
— Красти в мене поцілунок? Еге ж, цього добра мені достатньо.
Наруто знав, що в цей момент він має сказати, що насправді почуває до Неджі, але це було на подив важко. Його рот знову говорив не те, чого він хотів. Якщо він цього прямо не скаже, залишиться спосіб відходу у разі, якщо Неджі не кохає його по-справжньому — звести це все до жарту, чи якось зам'яти. Може, це такий розіграш.
«Чи ти телепень, Наруто? Неджі не взяв би участі в ідіотському розіграші!» — він заперечив сам собі.
Нехай йому було страшно, але він має вміти бути слабким поряд з людиною, яку кохає.
— Ні, я…
— Добре, що ти не встиг. — він обірвав Неджі, — Хотілось би, щоб наш перший поцілунок був більш романтичним. Ти ж не робив цього раніше?
— Ні, я… Ти не злишся на мене?
— Тільки трошки. Я не хочу, щоб ти поводився, як боягуз. Хоча не мені казати. До цього моменту я навіть не думав признатися.
— Признатися? Ти?
Неджі, здається, передумав стрибати в море до акул.
«Це справді відбувається».
Серце гупало десь у вухах, і це було таке інакше почуття, ніж коли він в дитинстві майже поцілував Сакуру, що Наруто вразився. Між ними було притягання, і повітря смакувало по іншому — як дім; очі навпроти дивилися зріло, розуміюче. Руки Неджі були неспокійні — здавалося, якщо Наруто не зробить першого кроку, він сам скоротить відстань, тому що вже не зможе зупинити те, що Наруто почав, не завмре в очікувані.
Шляхів відходу більше не залишилось, і це прекрасно.
Він наблизився та поклав долоню на щоку Неджі, гарячішу, ніж батарея взимку. Х'юга трохи нахилився, й Наруто зробив останній поштовх, відчуваючи, як чужі руки надійно обплелися навколо його пояса.
Тихий стогін Неджі став найкращим звуком, який він міг згадувати годинами потому.
На останок до незабутності їхнього першого поцілунку доклалося те, що вони впали один на одного в кінці — Неджі занадто сильно на нього нахилився. Всі зуби залишились цілі.
«Добре, що ми на ліжку, інакше це було б боляче».
Вставати ніхто не спішив. Власне, Наруто було б важко це зробити, але він і не хотів. Коли він подивився, Неджі вже зручно вклався на його ключицю без рум'янцю чи здивування на обличчі від падіння.
Почуваючись особливо сміливим, він обережно прибрав волосся, що спало на обличчя Х'юга. Це його дивно схвилювало.
Йому, зрештою, теж може бути ніяково.
Виглядало так, наче Х'юга вже пішов у свої раціональні роздуми.
— Не хвилюйся, найскладніше позаду, — запевнив Узумакі тихо, не порушуючи мирної атмосфери.
— Вже пізно хвилюватися. — Неджі сказав тоном спокійної приреченості, — Але щодо найскладнішого у мене є деякі сумніви.
— Не псуй момент своїм песимізмом.
— Просто щоб бути впевненим, чи ти кажеш, що хочеш зі мною зустрічатися? Ти впевнений, що це хороша ідея?
— Хороша чи не хороша, але це неминуче, Неджі. Ти вже копіюєш мої мовні обороти.
— Не дай боже.
— І виглядаєш так, наче хочеш когось зарізати, коли я згадую Сая та те, що він здавався мені милим.
— Якщо у мене є право голосу з цього приводу, я голосую за табу на розмови про Сая.
— Я подумаю над цим.
Неджі пробурмотів: «На що я підписався…», так, щоб його було чутно, і Наруто подумав, що його присутність гарно впливає на почуття гумору Х'юга.
***
Чим більше проходило днів після інциденту з майже вкраденим поцілунком, тим більше спадала його замареність та частіше його тривожили слова Хіаші про те, що він знайде його, якщо буде потреба. Він справді може це зробити, і в самий непідхожий момент. Спрогнозувати те, як він відреагує, було неможливо. Точно не позитивно, а так варіанти були незліченні.
Неджі намагався не жити в полоні цих думок — проводити з Наруто стільки часу, скільки міг та в цілому спокійно дожити до їхнього від'їзду.
Він обговорив з ним те, що не хоче робити стосунки офіційними (ніколи), тому їхня поведінка поза домом не змінилася. На щастя, Наруто мав достатню витримку ніяк не показати того, що вони зустрічаються та нікому не пробазікати.
Вони тепер регулярно цілувались, по настрою спали разом. По настрою, тому що копирсався та крав ковдру Наруто безбожно. Неджі декілька раз довелося вислухати жарти про свою цнотливість. Ну і що він може зробити з тим, що його шкіра легко природно червоніє?
Ще Наруто часто казав, що кохає його, зовсім без зусиль, а Неджі, як би не старався, зміг відповісти взаємністю тільки декілька раз. Він не звик говорити про свої почуття, й інколи здавалося, що це фізично важко зробити.
Він вважав, що йому стане легше, коли вони сьогодні нарешті відпливуть від Конохи, Хіаші, Хінати та резиденції Х'юга.
Наруто збирав останні речі та перевдягався в дорожній одяг, з незвичайно задумливим виразом обличчя.
— Я зустріну тебе біля воріт в п'ять.
— Є якісь справи?
Неджі підозрював, що Узумакі не може поїхати, не скуштувавши свій улюблений рамен за три копійки в Ічіраку. Неджі вже змирився з цією непомірною пристрастю — знав, на що підписувався.
— Зустріч з Хінатою.
Його ніби порізали ножем біля серця. Він з неймовірним зусиллям вичавив спокійне «Ясно».
— Треба їй сказати, що в мене немає взаємних почуттів. Вона призналась в таких умовах, а я залишив її в підвішеному стані. Це негарно.
«Ось воно що».
Здавалось би, його напруження мало зникнути, однак воно тільки скакнуло вгору. Неджі зціпив зуби, згадуючи розповідь Наруто про сміливий вчинок своєї кузини. Х'юга дізнався, що коли Пейн її поранив, від емоційного шоку Узумакі моментально покрився чакрою Дев'ятихвостого. Нехай навіть вона просто стала останньою краплею, цей факт викручував його навиворіт.
Поки він був на місії поза Конохою, вона єдина намагалася врятувати життя їхньої спільної найдорожчої людини.
Вона проявила себе кращою за нього.
Він хотів бути на її місці, за власною волею вибрати те, що вибрала вона , навіть якби це його вбило.
Навіть переставши вірити в долю, Неджі все ще почувався цілковито безпорадним перед обставинами, які не можна змінити.
Хіната стала сильною. У неї не було клейма на лобі, а титул, вагу якого вона не могла винести, давно безпечно перекладено на її сестру. Вона жінка, а тому може щасливо народити Наруто дітей, відкласти небажану професію шинобі та кричати, сповіщати весь світ, що вона в стосунках з чоловіком, якого обожнює.
Невикорінений, глибоко посаджений біль змусив його сухо сказати:
— Вона стала достойною куноїчі, чи не так?
— І не кажи. Вона створила своє дзюцу, в нашому віці! Але з чого ти про це заговорив?
Неджі промовчав. Наруто сприйняв це за дозвіл говорити далі.
— Загальмуй трохи свої мозкові процеси — я бачу, що воно йде не на користь.
— Наруто, ти ніколи не думав прийняти почуття Хінати?
«Ніколи не думав, що будеш щасливішим з нею, ніж зі мною?»
— Ні, а що, хочеш мене сплавити? Змилуйся, Неджі, щоб у тебе там не було в обов'язках перед кланом, але передавати найкращих женихів головній гілці — це точно не те.
«Я більше турбуюсь про тебе, дурнику».
Але Наруто мав рацію — він бачив все незатьмареним оком, тому для нього його печать не мала значення.
Неджі не зобов'язаний думати про будь-кого іншого, коли Наруто обрав саме його. На землі ходить тисячі кращих жінок та чоловіків, ніж він чи Хіната (завжди є хтось кращий), однак він не збирався віддавати Узумакі нікому, поки не подумав про свою двоюрідну сестру з головної гілки.
Все-таки цю ментальність меншовартості неймовірно важко викорінити. Люди ніколи не обходились тим, чого Неджі хотів, і це призвело до того, що йому було незрозуміло, як він мав дбати про себе.
Не залишається нічого, крім як вчитись це робити.
Тому так, їм буде важче вписатися в суспільні вимоги, але це не має стати перепоною. Це тільки їхня справа.
— Неджі, якщо без жартів, то я хочу відмовити Хінаті так, щоб вона зрозуміла мої причини. Можна сказати їй про нас?
«Ти їй довіряєш?» — насправді питав Наруто.
— Так. Йди без речей, я візьму. По дорозі розкажеш, як все пройшло.
***
Неджі примостив голову на колінах Наруто, з великої милості дозволивши йому розчесати його волосся. Він знову згадав їхню розмову про Хінату перед від'їздом.
— Наруто, ти колись планував дітей? — він спитав стривожено. — «У нас їх не буде» .
Як не крути, Неджі був вихований традиційно. Він цілком розумів, якщо для людини діти були цінністю. Він ніколи їх не хотів — але в основному через те, що на них теж накладуть печать пташки в клітці.
Наруто безтурботно помотав головою.
— Я буду наставником, як Джирая-сенсей! Це все одно, що мати власну дитину, тільки місцями легше. Мене не хвилює життя мого прізвища та інша нісенітниця.
Неджі промовчав довгу хвилину, насолоджуючись полегшенням, що на нього обвалилося, та обережними рухами Наруто.
А потім неочікувано кинув бомбу:
— Ти правда думаєш, що у Джираї-сама не було дітей?
— Тепер я хочу це роздумати.
***
Коли їхній екіпаж об'єднався з Бі, Наруто та Неджі повідомили, що «джинчурікі більше не потрібен охоронець» — Узумакі подумав, це через те, що з Бі йому нічого не загрожувало. Неджі не знав, що його місія закінчиться так швидко, однак після особистої розмови з шинобі-посланником погодився піти.
Перед тим, як зникнути за бар'єрами черепашачого острова, Неджі тихо, на вушко сказав йому, що кохає. Цим все й обмежилося, позаяк всюди були сторонні вуха.
Тільки потім він дізнався, що Неджі призвали на фронт, й він ризикував своїм життям, поки цінний джинчурікі відсиджувався в безпеці.
Побачити його живим та неушкодженим було щасливим даром, та одночасно нормальною даністю. Зрештою, Обертання клану Х'юга майже неможливо пробити звичайним противникам, що зустрічались на полю бою, а Неджі в цій техніці — справжній талант. Проте ця війна не була звичайною — в ній відбувалися божевільні події, яким їхні нащадки, напевно, не повірять, читаючи в підручнику історії.
Наприклад, як просочення білих Зецу в ряди союзників. Закінчивши з очищенням підрозділу Неджі, його клон бився до заходу сонця, поки шинобі альянсу не повернулися до табору.
Увірвавши вільну хвилинку, він зайшов в намет Неджі.
Вони обидвоє втомилися: тримаючись на останніх соплях, клон-Наруто розвалився на м'якому спальнику, а Неджі малоактивно поповнював запаси приладь. Після цілої доби активних боїв у нього, напевно, вже крутилася голова від використання Обертання.
Про це було трошки кумедно думати, уявляючи Неджі як живу дзиґу, але обставини були зовсім не веселі. Адже як би Неджі себе не почував, через три години на нього чекало нічне чергування; йому потрібно лягати спати, а клону краще його не затримувати.
Неджі нахилився за кунаєм, комбінованим зі сліпучою бомбою, і в нього з кишені випала пуста пляшечка з коричневого скла. Вона була прикріплена до чорного товстого шнурка, наче зробленого, щоб носити на шиї. Неджі не звернув увагу на глухий звук падіння пляшки на промерзлу землю.
Наруто підняв її та гукнув хлопця.
— Тримай, випало… нащо ти це тягаєш?
Неджі опустив погляд на його руки, в яких була стиснута пляшка та вдихнув глибше, наче прокинувшись; деякий час витримав мовчання.
— Це нагадування.
Наруто з цікавістю покрутив згадану річ та поставив Неджі мовчазне запитання.
— Раз з нами в будь-яку хвилину може щось статися, варто розказати про неї, я гадаю.
— Ага. Прошу.
«Тільки ми точно будемо в порядку».
— Раніше вона була наповнена отрутою. Я мав випити її, якщо коли-небудь відчую, що клан загнав мене в глухий кут: що мене вб'ють через печать, чи змусять робити те, чого я категорично не хочу. Тоді моя смерть належала б мені. Звісно, якби мене колись захопив ворог, вона теж могла стати в нагоді — я погано переношу фізичний біль. Однак в основному ця пляшка була при мені з першої причини.
— Отак просто здався б? — Наруто тихо промовив, намагаючись зігнати гіркі слова з язика швидше.
— Вже не дізнаюся. Я змінився — саме тому вона тепер пуста. В таких обставинах, я маю право померти тільки на полі бою.
Наруто протягнув до Х'юга тремтячі руки — просто мережа чакри клона вже не витримує, от і все — та обійняв його; сум, через те, що Неджі колись наповнював цю пляшку, та втіха, що він поряд, розлилися по тілу.
«Світ, в якому Неджі має йти на такі міри, щоб захиститись від своєї ж родини — ненормальний».
— Ти тепер гіршої думки про мене?
Наруто помотав головою, не довіряючи собі говорити. Та і не треба.
— Тут я не Х'юга, а шинобі Конохи… Ні, шинобі альянсу. Ніхто зараз не думає про клани. Це єдине, що я хотів би зберегти в мирному житті.
Наруто майже не вірилось, що перед ним той самий приречений хлопчик з екзамену на чуніна. Він м'яко посміхнувся, притискаючись до чужих плечей.
— Так тримати.
«Наґато був правий в тому, що спільний ворог об'єднує».
— Після війни… — заново почав Наруто.
— Після війни ти станеш хокаге, і що вони нам зроблять? — граючи, перебив його Неджі.
Наруто коротко засміявся. На цей раз він був тим, кого розраджують жартами, гм?
Можливо, Неджі ще не з'ясував, що робитиме далі. Це нормально, жити зараз в моменті. Стало очевидним одне: Неджі обов'язково буде вільним від своєї печаті, з таким-то настроєм. Наруто, звісно, допоможе — і захистить, якщо треба буде, — однак це дуже важливо, що Неджі правильно налаштований.
«Коли стану хокаге, я переконаюсь, щоб ніхто не проходив через те, що пройшов ти».
Наруто розірвав обійми.
— Тобі потрібно набратися сил.
«Як би не хотілося побути поряд ще».
Неджі кивнув та сказав, дивлячись у сторону:
— Полеж зі мною.
Х'юга все ще було некомфортно виявляти свої емоції. Але це нічого — у нього вже виходить набагато краще, ніж раніше.
Неджі заліз у спальник, а Наруто взяв собі картонну підстилку.
Х'юга закрив очі, тримаючись за його руку; згодом його дихання вирівнялось.
— До зустрічі, Неджі. — Наруто прошепотів.
«Все, більше не можу тримати клона».
Наруто дотягнувся похапливим поцілунком до щоки Неджі, як в ту ж мить почуття дотику зникло; він розсіявся білим туманом, залишивши по собі пляшку з коричневого скла.
***
Хіната намагалася закрити собою Наруто, хоча вже знала, що її почуття невзаємні. В цей момент Неджі поважав її, та розумів краще, ніж коли-небудь в житті. Розумів в бажанні захистити його.
Оточуючі отримають неправильне враження, але достатньо було того, що він знав, що робить це не заради Хінати-кузини, Хінати-леді й навіть не заради джинчурікі чи перемоги.
З останніх сил хапаючись за рідні гарячі руки, він намагався телепатично передати: «Виживи. Виживи. Виживи».
— Неджі, тримайся!
Біль був занадто сліпучим, щоб думати; тільки відчував, як гарячі каплі стікали по обличчю.
Останніми словами, які він почув, були:
«Медика сюди! Швидше!»
«Наруто, все вже добре. Мені більше не боляче».
***
«Ким ми були для людей навколо?»
Для дорослих — просто друзями.
Для наших однолітків — товаришами по нещастю.
Для його сім'ї — ніким.
Наруто не варто було дивуватися, що його не пустили на закритий клановий похорон, організований для всіх членів побічної гілки, які загинули на війні.
Для головної гілки не потрібен був похорон. Вона була без втрат, здорова та цвітуча, тому що побічна закрила її своїми тілами. І все одно не заслужила на індивідуальні похорони.
Він тільки шкодував, що Какаші-сенсей не дозволив глянути на коханого в останній раз, коли була можливість — перед зняттям Вічного Цукуйомі.
Хіната заходила до нього сьогодні, одягнена в чорне, й віддала налобну пов'язку Неджі. Він навіть не подумав відмовитися, зголоднілий по всьому, що мало його дотик.
Наруто знову вийняв її з кишені, давно нагріту його долонею, — ще раз згадати, як вона виглядала на Неджі.
Через декілька хвилин він витягнув з шафи маленьку коробку з речами, та відкрив її.
Там лежала пов'язка з перекресленим знаком листа на ній, трофейний дзвіночок, «Історія про надзвичайно сміливого шинобі», намисто, що коштує три гори, та колишня налобна пов'язка Наруто.
Маленька колекція дорогоцінних речей любих йому людей.
— Дивно, що я кладу сюди вже третю пов'язку, що належала комусь, — він тихо констатував.
Він взяв свою стару пов'язку, згадуючи, яким чином випустився з академії. На ній були подряпини, залишені до того, як вона перейшла до нього; тканина була зношена, з однією плямою, що ніяк не випреться.
До нього прийшла нова ідея — рідке явище, коли всі його думки крутились на повторі.
— Варто відділити речі живих від речей мертвих. Краще не створювати зловісних знаків через дурну звичку все зберігати, еге ж?
Під кінець хиткий голос почав його підводити.
Він відклав книгу скромних тілесних кольорів, а на неї — пов'язку Неджі, змушуючи себе відпустити її з рук.
«Він мертвий».
Наруто ще раз подивився на «живу» купку, і уявив, як він з часом, одна річ за одною, переносить її до «мертвої», поки вона не зникне.
Йому захотілося спалити коробку та її вміст дотла.
***
Повільно, але впевнено, відстань знову знайшла шлях в життя Наруто. Нічого. Він, звісно ж, звик до неї, та до пустої квартири.
Мантія хокаге терпляче на нього дочекалась. А ще він став вчителем для команди генінів, як і хотів. Спочатку його вчительські навички були катастрофою, але цей час вже пройшов.
Він дивився на дівчинку з трійки його учнів, зі знайомими бузковими очима без зіниць. Вона була його найбільшим досягненням: попри те, що її батьки походили з побічної гілки Х'юга, вона не мала проклятої зеленої печаті.
Випиваючи суп з рамену за його рахунок, вона бахнула тарілкою по столу, задоволено хекнула та повернула до нього голову з найяскравішою посмішкою.
— Я б ніколи-ніколи у світі не проміняла вас на іншого вчителя, — радісно ствердила дитина.
Наруто мирно посміхнувся.
Стіни все ще іноді надтріскуються, однойменні полюси підходять ближче на секунду перед тим, як роз'їхатися, а значить, він якось протягне. Заради всіх людей навколо та заради всіх обіцянок, які він дав, навіть якщо у нього ніколи знову не вдасться подолати останні кроки відстані.
Заради гордого погляду на обличчі Неджі, коли вони знову зустрінуться.