Work Text:
Кемма справедливо не знав, як на це реагувати. Він дивився на ґудзик у себе в руці, довго, пронизливо. Куроо сидів на лавці біля нього, розглядаючи свої черевики. На його ґакурані між першим і третім ґудзиком було пусто.
Не додумавшись ні до чого, Кемма запхав дарунок собі у кишеню. Потім поміркує. Куроо все одно мовчить і нічого не пояснює. Може, він просто невдало пожартував. Або віддав його просто так. Тримай, бро, це в знак моєї платонічної любові до тебе. Нумо бути разом довіку. Ґудзиком трохи помилився, а пришити назад не вмію, тому хай буде так. Екран гасне. Тьма. Куроо. Де його хвіст? Він мав би підказати, наскільки його хазяїн схвильований. Може хоч так стане зрозуміло, що він там собі надумав. Але Кемма бачить тільки те, що Куроо занадто тихий. Кемма його аж помітив і почув у цій тиші. Одне можна сказати - неприємно. Якщо Куроо протягом багатьох років постійно балакає під вухом, над вухом, то до цього якось звикаєш. Сильно так, настільки, що тиша - дивна. Неправильна. Неповноцінна. І ґудзик цей у кишені. Кемма його долонею зігрів, і тепер він мовби сам розігрівається. Буде обпікати шкіру до тих пір, поки Кемма рота не розтулить і не спитає: "А що, власне, це означає?"
Це означає якесь безглуздя. Куроо вічно у своїй головешці щось вигадає, а потім Кемму суне за собою. Без пояснень, як те цунамі. Груба мовчазна сила. Розруха. Повне знищення. Перепон на шляху не виявлено. А все, що виявлено, змито в океан. У Куроо в голові так само - океан. Тихий. Тільки перший раз здається, що він нормальний, а потім починається. Шторми. Тайфуни. Землетруси. Тихоокеанське вогняне кільце. Кемма - в епіцентрі. Краще б той Куроо як завжди простягнув йому кусок яблучного пирога. Витягни, Кеммо, долоню. І з-за спини Куроо дістає пиріг. Щоразу туди його ховає, але Кемма не жаліється. Він людина проста - чого б йому відмовлятися від безоплатних пирогів?
Та Куроо нічого не витягає, сидить собі, дивиться в небо. Ностальгічний погляд. Туга за минулим. Смирення і прийняття. Храм кінця світу. Апокаліптична тиша від Куроо змушувала Кемму почуватися ніяково. Ніхто не починав діалогу, бо це завжди робив Куроо, знаходив якусь тему, питав щось, балакав то про те, то про се. Кемма слухав, відповідав, кивав, погоджувався, заперечував. А тепер Куроо дав йому величезну проблему і безслівно залишив її вирішувати. На, Кеммо, проблему. Ніяких пирогів, бо щось ти вже занадто розпещений. Поміркуй-но над цим і дай відповідь на запитання після параграфу. Воно одне. Розгорнуте.
А Кеммі тести взагалі-то більше подобалися. Варіанти відповідей і все таке. Наштовхує на правильний вибір. В самому завданні є підказка. А тут підказок - нуль. І схоже, Кемма скоро вийде в мінус. Нижче рівня моря, яка-небудь Маріанська впадина. Вода тисне на голову. Так і з відповідями. Куроо не показує ніякої зацікавленості, а його тиша тисне. Притискає на місці, рівно, стійко.
Кемма не відповідає. Куроо не просить. І додому вони йдуть мовчки, мов і не вони зовсім. У них інший концепт був. Куроо не замовкає, Кемма й не хоче, щоб він замовкав. Його слухати деколи взагалі неможливо, але не слухати - ще гірше. Тому краще нехай розмовляє. Під вухом, біля вуха, над вухом. Де-небудь. Тільки не мовчи, Куро, не мовчи. Що ж ти робиш таке.
І весь наступний рік мовчать вони обидва. Кожен з них думає, що інший вже й забув. Ніхто з них не підіймає цю тему, бо її вже давно пройшли, а повторення вивченого матеріалу не передбачалося.
"Ґудзики - дивний концепт", - думає Кемма і вирішує все-таки тему повторити. Для закріплення знань.
Тому наступного року, весною, Кемма дарує Куроо другий ґудзик від свого ґакурана. Мовчати звісно добре, але краще спостерігати за ошелешеним обличчям Куроо, котрий тримав в руці свій дарунок із вибученими очима і хапав ротом повітря, мов рибина.
- А ти знав, що їх треба дарувати на випускній церемонії? - запитав Куроо уже потім, коли вони лежали на ліжку в кімнаті Кемми й жували чипси.
- Так, тому й думав, що ти пожартував.
- О. Вибач. Я дізнався тільки через пів року.
Правду кажучи, Кемма був не здивований. Та його це мало хвилювало тепер, коли на питання Куроо він уже дав відповідь.