Work Text:
— Куроо, ти не можеш просто з'являтися на лекції з криком, що Цукішіма — донька Феміди! Про тебе і так думають не найкращі думки! — Акааші за руку суне подругу з аудиторії, шиплячи на неї. Чому він взагалі має з цим справу? Ах, точно, так, це називається дружбою.
— Ну, Акаааааші, я маю докази!
— Які в сраку докази. Феміда існує лише в давньогрецьких міфах. Чому ти взагалі вирішила почати кричати за це на лекції? Тобі мало скандалу з твоїм пробним судом? Ти його завалила, Куроо, будь ласка, досить намагатися вчудити ще щось, — Кейджі тяжко видихає та дивиться в очі старшій.
— Ну подумай сам. Феміда була сліпою. А Цукішіма погано бачить, — Тецуро не встигає договорити, як її перебивають.
— Вона не була сліпою. Їй пов'язку зробили лише в період відродження, — Кейджі всівся на підвіконня, слухаючи теорії подруги далі, аби їх спростувати.
— Вона знає всі судові процеси, наче народилась, блять, в суді. До того ж ти знаєш її матір? Ні. Вона точно донька Феміди, кажу ж тобі. Цукішіма і справедливість — синоніми!
— Куроо, тебе слухати шкода, — він закотив очі та продовжив. — Цукішіма сирота і, кажучи щось про її матір, ти можеш дуже сильно зачепити її почуття. Тобі воно треба? А знає судові процеси вона, бо, бляха, вчиться на відміну від тебе, ідіотки.
— Я все одно вважатиму, що моя теорія має право існувати.
Куроо Тецуро, донька того самого детектива Куроо, якого знає все Токіо. Проблема в тому, що вона не її батько. А в юридичній школі на неї покладають занадто великі надії. Занадто.
Тому на пробному суді з студентами та викладачами, Куроо ефектно показує себе не з найкращої сторони, як прокурор, тому квиток додому і бомжувати в центрі Токіо — найвірогідніше майбутнє дівчини.
Проте зараз її більше хвилює її практика. Те, що вона працює на батька — не дивно. Дивно те, наскільки багато пов'язаних ситуації на руках Тецуро. І кожну з них треба тримати в голові.
Найперша жертва з'явилась менше року тому, запам'ятати дуже легко, тому що навчальний рік Куроо тоді тільки почався. Нещасну зарізали, наче катаною, а на її голові вінок з яблуневих гілок.
— Боже, вбивця з самого початку надто багато на себе бере. Це ніяк не випадковість, — дівчина тримає руки схрещеними та дивиться на дошку з усіма справами. Голова зовсім не хоче думати про це. Тецуро хочеться написати Акааші та спитати, як Цукішіма справляється з роллю судді, проте вона знає, що в її друга купа своїх заморочок із практикою. Шкода, що номера Цукі вона не має. Різко похитавши головою в сторони, Куроо хлопає себе по щоках.
— Зберись! Ще вилетиш і тоді батько точно відбере в тебе навіть квартиру.
Справи, справи, справи. Брюнетка намагається зачепитися за хоча б щось.
Друга жертва — чоловік років сорока п'яти, абсолютно ніякого відношення не має до першої жертви, проте смерть абсолютно ідентична. Наскрізна рана та вінок на голові. За другою жертвою — третя, за третьою — четверта. Усього їх близько одинадцяти на даний момент. Ніхто не пов'язаний. Це ніби звичайне раптове вбивство, проте не робляться вони так. Не буде жоден випадковий вбивця мати при собі катану та вінок з яблуневих гілок. Яблуня. Гілки.
— Щось знайоме, десь я це бачила, — Куроо гуглить все, що може. Після купи сайтів садівництва вона нарешті знаходить, про що читала раніше. Грецька міфологія. Те, що Тецуро вишукувала про Феміду через Цукішіму було так близько до зв'язку усіх жертв. І вона читає. Не про Феміду, ні. Про Немезіду. Синонім кари, що ходить з мечем та яблуневими гілками. Проте чому саме кара була вбивствами? Справи нічим не пов'язані та чисті.
Дівчина сидить в офісі до ночі, перебираючи усе життя вбитих по полицях. Поступово картина мала сенс в голові Куроо, але як пояснити це батькові?..
Проте як все банально. "Фанатик Немезіди" вирішив пограти в бога і карати непокараних. Дурня. Це гірше теорії брюнетки про доньку Феміди. Їй навіть смішно. Проте сміх різко зникає, коли вона розуміє, що, аби запобігти новому вбивству потрібно переглянути всі судові справи мінімум за місяць та зрозуміти, яких людей випустили дарма. Куро біжить в гуртожиток на усіх парах. Їй ПОТРІБНО побачити Цукішіму. Їй потрібна допомога.
— Цукішіма, відкрий я тебе прошу, — Тецуро все одно на сон однокурсниці, вона знає, що його й так немає. Двері відчиняються, через що брюнетка втрачає баланс та колихається, ніби напідпитку.
— Чого тобі?
— В мене виникли труднощі. Що ти знаєш про Феміду та Немезіду?
— Ти вирішила мені особисто розповісти свої теорії о першій ночі? — Кей, вже хотіла зачиняти двері, як нога дівчини в проході не дала цього зробити.
— Цукішіма. В мене там трупи, оке? А оскільки я вважаю тебе наслідницею Феміди, то ти можеш на раз два того фанатика Немезіди зловити.
— Ти кончена, Куроо, — хмикнула блондинка, проте все ж впустила в кімнату іншу. — Я не донька Феміди скільки раз говорити. Припини. Вже весь університет вважає тебе конченою.
— До сраки, ти і Акааші не вважаєте. Так от, Немезіда — це фактично богиня покарання тих, хто не відповів на прихильність богів та відплачувала їм заслужено.
— Куроо, в тебе там трупи, ти в курсі, що трошки протизаконно так розповідати мені це все?
— Цукішіма блін, послухай! Мені треба перевірити всі судові справи та вирішити, які саме з них фальсифіковані або помилково обвинувачені.
— Ну допоможу я тобі і що? — дівчина підняла брову в очікуванні відповіді.
— Я буду тобі дуже вдячна, — не встигнула Куроо зробити миле личко, як Цукішіма тяжко видихнула, крінжуючи.
— На мене таке не діє. Твоя вдячність мені до одного місця. Маєш якісь кращі варіанти?
— Цукіііі, я бідна студентка, що ти хочеш від мене. Мене батько з квартири вижене моєї, як я щось не те зроблю. Змилуйся! Прошу!
— Я скажу лише одну річ — раз їх вбили однаково, то і спільне вони щось мають. А тепер звали по-доброму, м?
— Бубубу, теж мені допомога. Дарма лише йшла сюди. І як тебе земля носить таку? Як я тебе таку люблю? — Тецуро незадоволено бурчить, збираючи фото, які встигла розкидати, аби разом з блондиночкою зробити геніальну дошку жертв та підозрюваних. — Краще б вже вислуховувала знущання Кейджі.
— От і я про те.
— Чао-какао, зануда, ніякої користі. — Куроо розчарована цією гостинністю, якщо це можна було так назвати, спішить додому. Додому до Кейджі.
Кей же помічає під столом ще одне фото та прищурюється, аби роздивитись його краще. За мить фотографія опиняється в смітнику, а в самій квартирі стає порожньо.
— Я не знаю. Це надто важко, Акааааші, я не знаю, що я маю зробити, щоб на того вбивцю вийти. Хоч сама жертвою стати готова. Викручусь. Заодно вхоплю злочинця! — Куроо зіскочує зі стільця з таким ентузіазмом, ніби вона має вечірку влаштовувати, а не полювання на вбивцю.
— Заспокійся трохи, нє? Ти не знаєш, хто вбивця і його габарити. Ти звісно та ще мозгойобка на ніжках, але тебе через це ще швидше приріжуть в разі чого.
— Весь план зіпсував, — і ось вона, ніби желе, зіскользує на стілець, а з нього і на підлогу. — Ми явно щось пропускаємо.
— Вони всі підсудні. Але судили не їх. Це ми вияснили. Питання в тому, хто такий Робін Гуд в нас. Проблема не в вбивці. А в суді. Чекай. Чуєш, Куроо. Куроо, блять.
— М? — єдине що чутно з підлоги.
— Всі їх справи були в нас. Це практики суддів. І всі вони провальні. Хоча є декілька успішних. Цукішіма. Цукішіма. Моя. Ще раз Цукішіма. Кодзуме. Повністю справедливі суди без помилок можна на пальцях однієї руки порахувати.
— Чекай, що? — Куроо чіпляється за стіл та ледь підводиться.
— Усі, хто провели суди з помилками мають, фактично, вбивць на волі. Про хід справ знали лише ті, хто були присутні. Знаєш, схоже, твоя Кей має інше коріння.
— Дурня якась. Чому не Кодзуме?
— Кодзуме похуїст. Він не з тих людей, хто за білий світ без злочинів. Він і сам не найчистіша людина.
— Я не буду питати, звідки ти це знаєш, але я повірю тобі. Кейджі, ти чудо!
— Та чекай ти! Тут є справа без фото. Або ти його десь загубила, або в тебе його вкрали. Краще перегледіти, ніж недогледіти. Можливо, ми знаємо наступну жертву.
Адрес, ніби, той. Куроо оглядає будинок, намагаючись зрозуміти, чи не дарма вона взагалі прийшла. Піднімаючись на потрібний поверх, дівчина ніяк не очікує стежку крові, що веде від квартири до виходу на дах. Тецуро бере себе в руки та йде за слідом. І справді, вона опиняється на даху. І бачить знайому, що навіть не звернула на неї уваги.
— Ще й сукню замастила, боже, з цими вашими рухливими занозами в сраці, — блондинка повернена спиною до Куроо. Вона чіпляє вінок нещасному та врешті помічає за собою Тецуро. — Знаєш, кицю, ти була дуже близька. Тільки не Феміда. Немезіда, — Цукішіма повертається до Куроо всім тілом, поправляючи закривавлену білу сукню та вперше за все їх знайомство щиро усміхається. — Може наступного разу пощастить, — Кей йде до краю та, не втрачаючи жодної секунди, падає.
Куроо відразу ж біжить за нею, думаючи, що могла б врятувати її, проте та, ніби розчинилася в повітрі. Дурня якась.
Кей не приходить до школи ні наступного дня, ні після нього.
Тецуро з явною занепокоєністю вирішила все ж спитати в кращого друга, що відбувається з Цукішімою, проте у відповідь отримує лише:
— В тебе марення? З нами не вчилась ніяка Цукішіма…