Work Text:
Їх стосунки були дивом. Вони з'їхалися ледь не в перші дні та були настільки близькими, що Ацуму дивувався тому, як Сакуса добре знає його. Він ще ніколи не почував себе так чудово. Хлопець лише й був на сьомому небі від щастя.
Лише Кійоомі розумів усі почуття хлопця. Лише він обіймав його ночами, гладячи по голові та промовляючи хороші слова. Де б Ацуму не був, Сакуса був його комфортним місцем, його домом. З ним Мія не знав холоду. Він був на першому місці хоча б для когось.
Про них знали всі, але ніколи не бачили, бо, коли Ацуму бачився з друзями чи сім'єю, то Сакуса завжди мав справи. Він не винив його ніколи, бо весь інший час вони були разом і хлопця все влаштовувало. Ніхто не ставив ніяких питань, їм вистачало інформації від Ацуму. Хоча вони й не бачили ніякого брюнета на жодному селфі Мії. Той лише віджартувався, що вони всі спогади зберігають в пам'яті мозку. До того ж Сакуса не любить фотографуватися. І знову жодних запитань.
Того вечора Мія плакав в обіймах хлопця, проте навіть не просив зробити фото разом. Кійоомі так не любить.
— Тобі так важлива їхня думка? Ацу, ти чого? Забудь про них. Їх не має це хвилювати. Досить плакати, гаразд?
Ацуму лише схлипує у відповідь та прижимається міцніше, заспокоюючись. Дійсно, і чого він нюні розпустив. Раніше ж їм не було цікаво нічого, крім його нагород. То чому вони зараз роблять вигляд, що зацікавлені.
Найбільше про Сакусу він розповідає брату.
— Знаєш, Омі-омі хотів би спробувати твої оніґірі якось. Можливо, ми прийдемо, як він знайде час. Або доставку замовимо! Ой знаєш, я не розповідав, але Омі почав більше обіймати мене першим. Ти ж пам'ятаєш, я розповідав. Він дуже не любить обійми та дотики. Але зі мною йому подобається це робити, — Ацуму ледь не пищить від щастя. І так завжди. Інколи Осаму здається, що в Ацуму зовсім немає інших тем для розмов. Омі зробив те, а Омі щось таке сказав, а Омі хоче. Він спихнув усе на сильну закоханість та навіть не сильно хотів з цим щось робити. Якщо його брат щасливий, то він спокійний.
А сам же Ацуму зовсім плив перед своїм хлопцем.
— Знаєш, я міг би на тебе дивитися все своє життя та навіть більше. Мені так пощастило з тобою. Я ніби втрачаю розум, коли я з тобою. Ти змушуєш усі погані думки зникати, — він по дурному сміється та обіймає Сакусу, отримуючи поцілунки по всьому обличчю. Він обов'язково розповість про це брату. А поки він лише червоніє та покірно лежить не рухаючись. Хлопець знає, як важко даються поцілунки Кійоомі. Емоції через це переповнюють його ще більше. Хочеться плакати, проте від щастя. Від того, чого Ацуму не відчував ніколи.
Кожного вечора перед сном Кійоомі завжди терпів, поки Мія вляжеться та почне розповідати свої плани чи будь-що інше. Він завжди його слухає. Ніколи не перебиває та все пам'ятає. Ацуму ніколи не зможе вимовити, наскільки сильно він вдячний йому за все це. Особливо за те, що з'явився в його не найкращому житті. Він не заслуговує Сакусу. Сакуса — наче його янгол, що лише і робить життя Мії краще. Кожен день був наче сон, Ацуму вже синці має від щипків, якими він перевіряв реальність. А потім щасливо знову ластився до Кійоомі, що гладив його руки із синцями та шрамами. Він єдиний приймав його таким, яким Ацуму є. Навіть від брата він не відчував цього. Можливо, Мія і справді заслуговує на щастя у вигляді Сакуси?
Він і не думав, що колись вони розійдуться. Вони і не розійшлися. Ацуму ходив по кімнаті та лише і говорив уголос:
— Знаєш, от на весіллі Кіти було добре, там лише свої люди та ніякого пафосу заради пафосу. Я на наше весілля хочу так само! А потім ми переїдемо у великий будинок та заведемо трьох песиків! А може і більше! Я обіцяю, що прибиратиму за ними! Ми будемо чудовими батьками для них! А ще, а ще! — він не встигає договорити, як його перебивають.
— Годі говорити про того, кого нема. Ніколи не було ніяких "нас", — лише зараз Ацуму помічає дзеркало, з якого впала темна тканина, що весь час закривала його. Раптом хочеться зірвати голос. Він і робить це. Коліна опиняються на підлозі, а Ацуму кричить, втрачаючи все повітря з легень. На сльози навіть не вистачає сил.
В дзеркалі був лише він. Мить і дзеркало розбивається, як секунду назад розбилось серце Ацуму.