Work Text:
Сьогодні ці двоє, Хонджун і Сонхва, змогли вийти на годинку погуляти в парк. Поки прогулювалися під височенними зеленими дубами, вони помітили, що дітлахи залишили декілька крейд на доріжці. Хонджун запропонував, щось намалювати, або написати для ейтіні. Спочатку той намалював метелика, а Сонхва зірочку. І як на зло їм прийшла в голову одна й та сама ідея для якої потрібно використати цей єдиний колір.
— Тобі що, саме цей колір потрібен?
— Так!
— Тоді почекаєш.
— Я не можу чекати!
І тут Сонхва пригає на спину Хонджуна і починає відбирати крейду. Але сталася неприємна ситуація. Хонджун не зміг втримати Сонхва і ті двоє падають на землю.
— Ай! Донхва, що ти наробив? В мене тепер коліно подряпане.
— Не айкай, я сам лікоть подряпав. Потрібно було одразу віддати мені червону крейду і все.
— Міг би почекати. Я перший його взяв.
— А я старший.
— А я тобі малюнок хотів намалювати.
Сонхва з подивом глянув на того. Він не очікував такого.
— Так, дай я вже намалюю.
Хонджун піднявся на коліна, поправив кепку і почав вимальовувати лінії, а потім розфарбував той малесенький, але важливий малюнок. Це було червоне сердечко.
— Тримай. — подає тому крейду.
Сонхва мовчки взяв і почервонів.