Work Text:
— Уйон, пішли зі мною в бібліотеку. Мені потрібно знайти книги для написання дипломної. - сказав, навіть не дивлячись на хлопця, Йосан. Він вже одягнувся і чекав, коли той збереться.
— Я так розумію, що в мене не має вибору. - відповів з посмішкою Уйон.
Ці двоє разом вже 9 років. Різні характери, але одна мрія змогла зв'язати їх вузлами дружби. Цього року вони випускаються з університету. Що далі? А вони і самі не знають. Йосан навчається на відмінно, ніколи не пропускає пари, виконує всі домашні завдання, встигає ще працювати в кафе навпроти їхнього гуртожитку. Уйон також не відстає від старшого. Навчання на відмінно, але він не любив навчання прям зовсім. Йому хотілося танцювати, тому у вільну хвилину біг в зал і танцював, відточував кожну деталь.
І ось вони в бібліотеці. Сама бібліотека була пуста, але то найкраще, знач сміх Уйона нікому не буде заважати. Так, це перша думка Йосана, коли вони увійшли туди. Запах книжок. Той запах, який кидав хлопця в світ книжок, так він сам пояснював Ву. Але для Уйона це просто приміщення з книжками, не більше.
Йосан швидко знайшов потрібні книги, але вирішив знайти щось почитати для заспокоєння нервів. Це він любив найбільше.
— Йосан, навіть не думай шукати собі книжку, - пригрозив Ву.
— А? Що? - як завжди, він не чув, що йому кажуть, коли він зосереджується.
Ву підходить ближче до Йосана і цілує в щічку.
— А ой! — скрикнув Йосан.
— Я кажу, що мені нудно тут, тому пішли вже.
— Я хочу якусь книжку взяти, допоможи.
Уйон швидко бере книжку, яка стояла перед очима Йосана.
— Ось.
— Ву, я бачу, що тобі однаково. Але для мене це важливо. — нахмурився Йосан.
— Я знаю, тому і взяв цю книгу про... Ем, про Історію України? — з подивом відповів той.
Йосан, з серйозним виразом обличчя і ледь помітною посмішкою, взяв до рук цю книгу.
— Вау, ця книжка мене заспокоїть. Дякую, Ву, буду читати з захопленням.
Уйон просто не зміг стримати свій сміх, коли побачив реакцію хлопця.
— Ти ж знаєш, що я ненавиджу бібліотеки. Але, коли ти тут, то я почуваю себе краще. — хлопець з посмішкою на обличчі і радісними очима обійняв Йосана. Він настільки був радий, що саме він його найкращий друг.