Work Text:
— Люба, як побачення, — Ланц закінчив голитись і захоплено спостерігав, як дружина виходить з душової кабіни, окутана парою, наче Афродіта морською піною, — з тим новим хлопцем?
Вона накинула халат та підійшла, встала навшпиньки, щоб ніжно поцілувати його в гладеньку щоку.
— Ну, він досить милий. Приніс білі троянди. Ми трохи погуляли, а потім грали в шашки на випивання. Звісно ж, я виграла, він був трохи пьяненький і поліз співати караоке, ну і я теж, бо я теж була трохи пьяненька...— дівчина сором'язливо хихикнула.
— Дай вгадаю, співали Тейлор Свіфт?
— Ти не повіриш, так, — Ґвен розсміялась і провела рукою по мокрому волоссю Ланца, — який ти в мене гарний...так, про що це я... а, потім він провів мене додому і всю дорогу розказував анекдоти, які я ще від батька чула десять років тому. Але все одно милий... В нього ще хлопець є. Така цікава професія в нього...
— Фокусник, — швидко закінчив фразу Ланс.
— Звідки ти... — Ґвен замовкла, здогадавшись. Вона ще не знала, як на це реагувати.
— Чорт забирай, — Ланц схопився за голову, — я його знаю! Це той... той з яким я ходив пару тижнів тому в боулінг. Потім запрошував на концерт Тейлор Свіфт або романтичну прогулянку верхи, і ще він професійний жокей... Гвен, це точно той самий хлопець, Артур!
— Матінко моя, — Ґвен прикрила рот долонею, — ми дійсно зустрічаємося з одним і тим самим хлопцем. Ой, що ти робиш?
Ланц схопив з полички під дзеркалом телефон та швидко набирав повідомлення в чаті.
— Запрошую його до нас, — усміхнувся він, — я так думаю, ти не проти?
Ґвен уже опанувала себе і лукаво усміхнулась.
— А ти занадто добре мене знаєш.