Work Text:
міґель — це про серйозність. міґель — це про агресивність та відданість. міґель занадто холодний та... ніжний і лагідний, коли його розслабити, довести до екстазу, поки він не почне безконтрольно скиглити іспанською. поки не дозволяєш йому кінчити, стимулюєш і пестиш до втрати доцільного мислення, він стає як кіт, якому зрізали кігті. єдине, що в нього залишається — гострі зуби, що впиваються у подушку та розривають її на шмаття.
міґеля плавить під ніжними дотиками, однак він жадає більшого, сильнішого, грубішого торкання, що змусять його втратити контроль над власним немічним скигленням. його спина здіймається у важкому диханні, а твої червоні сліди від нігтів на міґелених напружених м'язах виглядають настільки чарівно, що ти не стримуєш тремтячого вдиху. ти відчуваєш, наче твої очі отримали благословення. твої руки нестримно блукають стегнами о'хари, стискають їх до почервоніння, на що одразу чується низький рик. гострі кігті неусвідомлено дряпають постільну білизну. відчутна напруга потроху сходить з міґелевого тіла.
що таке справжнє задоволення, так це — обличчя, що фіксується у твоєму полі зору. губи міґеля червоні від твоїх укусів. ти грубо тягнеш його за волосся, щоб роздивитися ближче. і ще ближче. твої руки сильною хваткою стикають передні пасма міґеля і тянуть назад до себе. ти продовжуєш пестити іншою рукою його міцні груди, вислуховуючи іспанські нарікання. міґель відчуває, як твої пальці щипають його за соски, і з нього виривається тихий буркіт.
його серйозне обличчя розсипається під твоїми руками. образ руйнується на очах. тіло міґеля тремтить. вигинається назустріч прохолодним дотикам. ти наближаєшся до його вуха і повільно виводиш язиком вологу лінію від вушної раковини до мочки, дивлячись в очі міґеля, що вторять почуттям свого господаря — поволі червоніють. ікла випирають з-під його верхньої губи: так і манять розкрити йому рота та натиснути на м'який язик. що ти й робиш — твоя рука покидає розпалену шкіру міґеля, продовжуючи іншою стискати коротке волосся. ти змушуєш його подивитися на себе, хоч і погляд досі непокірний, однак обличчя покрилося потом від збудження. тіло міґеля — манить, волосся — манить, очі — манять та вганяють у божевільне бажання притиснути міґеля до ліжка та змусити його плакати від задоволення і нестримно скиглити.
твій великий палець торкається клика міґеля і набухших від пристрасних поцілунків губ. сталева хватка на волоссі загострює його почуття. стає неможливим стримуватися, і ти поринаєш з ним у глибокий поцілунок. кігті міґеля наче живуть окремим життям: дряпають каркас, ліжко, білизну. він чуттєво захлинається власною слиною, що стікає по його підборіддю. нестерпно дихати. міґель відчуває, як закінчується в легенях повітря, а обличчя набуває рум'янцю. перед заплющеними очима з'являються червоні плями. чорний і червоний змішуються воєдино, як стриманість і задоволення. міґель би подумав, що власні райдужні оболонки пропалюють йому очі, якби не намагався ковтати слину, яку безпощадно заштовхували йому язиком в горло. "марно, марно, марно", — іспанською лунає в його голові, коли він врешті розриває кігтями матрац. куточки губ міґеля печуть від довгого поцілунку і натуги закрити рот. звук тканини, що рветься, миттю вертає тебе до реальності. ти різко відсторонюєшся від міґеля, не в змозі зберегти спокійне дихання. однак пальці твої діють швидше за мозок, торкаючись міґелевого язика. м'якого, податливого. слина міґеля стікає на ліжко і розірвана постіль швидко мокріє.
він без опору піддається стимуляціям і будь-яким твоїм діям. в ліжку вмикається інша сторона цієї людини-павука — нуждена, збуджена та відчайдушна. насправді ти розумієш, що першість займає не сексуальне збудження, а передача контролю з себе іншій людині — кількахвилинний спосіб швидкої розрядки.
міґель чіпляється кігтями в м'яку подушку, повертає голову в сторону і ковтає — ти заворожено подивився на те, як здригається його кадик, як з кожним важким вдихом й гучним видихом піднімається і опускається спина, виділяючи м'язи. молячи провести вздовж сильної спини язиком. на загривку міґеля яскраво виділяються крапельки поту. ти наважуєшся на м’який укус потилиці, який змінюється на сильніший, що змушує заклякнути тіло міґеля на місці і видати гортанний стогін. твої пальці знову вчіпляються у його волосся і тягнуть на себе. чергове мимовільне скуління міґеля відчувається лавою, що проходиться по артеріях. шкіра чоловіка солонувата від поту, очі затьмарені червоним, а зіниці розширюються на межі збудження. з кожним твоїм прикусом шийних хребців, обличчя міґеля сповнюється досконалого блаженства: трохи похмурі брови зведені, а губи відкриваються у беззвучному стогоні.
він щоразу швидко розпалюється, щоб ні хвилини не розтратити на даремності. однак ти маєш намір зайти далі, дійти до кінця, дістатися края власного сп’яніння та поглинути міґелевий невпокій до останньої краплини його раціональності. хоча б в такий спосіб дати йому забути про зоколишні проблеми та із зухвалістю втрутитися в його настирливі думки, з якими він повсякчас бореться один на один.
тому в цей момент скрипляче ліжко та скуління іспанською підтверджують правильність твоїх намірів, викликаючи на твоєму обличчі шалену усмішку.