Work Text:
Сакура шоковано витріщилася на наступного пацієнта, коли увійшла до кабінету. Похмурі очі дивилися на неї так, ніби нічого дивного не трапилося. Дівчина відкашлялась, повертаючи собі професійний вигляд, та перегорнула сторінку медичного журналу.
— Що тебе сьогодні турбує, Саске-кун? — ввічливо запитала вона. Сакура закусила язика, щоб не додати, що це повинно бути чимось серйозним, якщо Саске навіть подумав про візит до лікарні.
Учіха насупився, спробував прийняти свою звичну похмуру позу, але на канапі для хворих це було зробити важко. Він невдоволено подивився на стіл, а потім таким самим поглядом — на Сакуру.
— Мене отруїли.
Після цих слів усі фантазії дівчини про те, щоб роздягнути Саске для дуже ретельного огляду лопнули, як бульбашка.
— Що? — у дівчини буквально відвисла щелепа. — Ти... Як ти?...
— З того часу, як я повернувся в Коноху, — повідомив хлопець так, ніби те, що він отруєний, зовсім його не хвилює, — у мене регулярні напади лихоманки, спазми в шлунку та іноді навіть аритмія.
Сакура наполовину сіла, наполовину впала в робоче крісло.
— І ти прийшов тільки зараз? — викрикнула вона, як тільки усвідомила сказане хлопцем. — Ти повернувся чотири місяці тому!
— З часом симптоми посилилися. Напевно, отрута накопичувалася і тільки тепер концентрація досягла критичної позначки.
— Потрібно дізнатися, що це за отрута, — закусила губу Сакура. Вона не наважилася запитати, хто міг його отруїти. Після виснажливих місій щодо повернення втікача в Коноху багато хто все ще тримали на нього образи. — Симптоми посилюються після їди?
— Іноді, — буркнув Саске. — Особливо, коли я їм рамен. Хоча траплялось кілька разів і від корейського барбекю.
— А коли готуєш їжу сам?
— Ніколи. Але це відбувається не тільки тоді, коли я їм.
— Коли ще? — Сакура записувала нотатки в блокнот, обдумуючи всі отрути, які їй були відомі й могли підходити під симптоматику Учіхи.
— Часом стає погано під час тренувань або прогулянок поселенням на голодний шлунок.
Сакурі це не сподобалося.
— Якщо отрута потрапила в організм, повинна бути закономірність сильних симптомів відразу після їди. Таке спостерігається?
— Хм, не дуже, — Саске поглянув на цятку на килимі. — Зазвичай, коли мені погано після їди, мені погано до неї також.
Сакура довгий час намагалася усвідомити інформацію.
— Я думаю, що це може бути якесь дзюцу, але його важко виявити. Чи відчуваєш ти якісь симптоми зараз?
Саске знизав плечима.
— У будь-якому випадку я хочу дещо спробувати, щоб відкинути інші варіанти, — Сакура обвела декілька ідей у своєму блокноті й поставила після кожної знак запитання. Вона порилася в одній із шухляд і дістала прилад для вимірювання життєво важливих показників. — Одягни його, будь ласка.
Саске неохоче виконав прохання і Сакура активувала екран, який відображав дані, що надходили від приладу. Сильний, регулярний стукіт серця хлопця заповнив кімнату. Дівчина щосили намагалася боротися із собою, щоб не думати про жодні метафори стосовно цього.
— Все добре. Я хочу взяти кров на аналіз, щоб побачити…
У той момент вказівки Сакури були перервані гучним ударом: двері відчинилися, а в кабінет буквально увірвався помаранчевий хаос.
— Сакура-чан! Сакура-чан? Допоможи йому! — Наруто схопив дівчину за плечі й розпочав її трясти. — Саске-йолоп буде жити?
— Ідіот, — Саске закотив очі. — Я ж казав тобі почекати в коридорі.
— Тебе не було так довго, що я подумав, ти помираєш, — Наруто поглянув на Саске, який сидів за столом, виглядаючи надзвичайно знудженим. — То ти не помираєш? Сакура-чан, він не помирає? — знову розпочав він трясти дівчину.
— Досить! — викрикнула Сакура й вдарила хлопця блокнотом по голові. — Не помирає він! Нам просто потрібно… — Сакура завмерла, коли почула гучний звуковий сигнал від приладу. Вона не помітила цього раніше через галас, який супроводжував Наруто, але тепер була впевнена, що серцебиття Саске прискорилось.
— Це відбувається зараз, — відповів Саске на її запитальний погляд.
Сакура швидко підійшла до нього, щоб перевірити температуру. Він дійсно трохи почервонів, але чоло не було гарячим і… Саме в цей час вона розробила теорію. Рішення, що вона ухвалила, наповнило її раптовим бажанням декого відлупцювати.
— Наруто? — позвала Сакура, голос зламався від бажання не закричати. — Покинь кабінет на хвилинку.
— Що? — блондин спантеличено поглянув на неї.
Дівчина виштовхнула його з кабінету й зачинила двері. Потім повернулася до Саске й схрестила руки на грудях.
Той на мить насупився, але потім спантеличено перевів погляд на монітор. Серцебиття повернулося до початкового показника.
— Зверни увагу, — сказала Сакура, намагаючись не закочувати очі.
Вона відчинила двері, за якими все ще стояв Наруто. Серцебиття прискорилось.
Зачинила двері перед обличчям Узумакі. Серцебиття почало сповільнюватися.
Відчинила, Наруто спробував увійти в кабінет, а серцебиття знову прискорилось.
Зачинила, тож блондин вдарився прямо у двері, а серцебиття сповільнилося.
— Зрозумів?
— Мене хтось отруює… через Наруто? — з недовірою припустив Саске.
Тепер Сакурі закортіло проломити череп і йому.
— Вітаю! — вона написала діагноз у своєму блокноті. — Ти закоханий.
— Що? — Саске виглядав таким нажаханим, яким вона його ніколи не бачила.
— Ти закоханий, — повторила вона, розчаровано зітхнувши. Вона, звичайно, знала, що у неї ніколи не було шансів, але було весело прикидатися деякий час.
Учіха витріщився на неї.
— Я не закоханий, — заявив він. — Це якась отрута.
— Тому що ти пітнієш, живіт починає крутити, а серце хоче вистрибнути з грудей? — закотила вона очі. — Коли ти їси рамен… З Наруто. Тренуєшся… З Наруто. Або просто вештаєшся Конохою… Здогадайся з ким? Також з Наруто.
Саске схрестив руки на грудях.
— Я не можу бути закоханим. Особливо в цього добе.
Сакура посміхнулася з фальшивою солодкістю.
— Що ж, тоді спробуємо перевірити ще дещо.
І знову широко відчинила двері.
Звичайно, Наруто тільки цього і чекав. Він буквально влетів у кабінет, але дівчина встигла підставити підніжку. Той спіткнувся і впав на коліна Саске. Учіха інстинктивно простягнув руки, щоб зловити Наруто й опинився ніс до носа з тим самим добе, в якого був закоханий, але заперечував це.
Прилад почав дико пищати.
— Е-е… Вибач за це, теме.
Очі Саске розширилися, коли він усвідомив точність поставленого діагнозу.
— Ви обидва будете раді дізнатися, що, хоч стан Саске-куна не можливо вилікувати, його можна полегшити, — сміливо промовила Сакура. — Я рекомендую тривалі оральні ласки з проникненням язика у ротову порожнину. Регулярно. Повністю хвороба не зникне, але симптомів стане значно менше, — вона важко зітхнула, коли помітила косий погляд Саске, що був спрямований на Наруто. — І, заради Бога, прийдіть до мене, перш ніж спробуєте зайти далі. Лячно подумати який лубрикант і презервативи ви обидва можете…
Наруто розгублено кліпав очима.
— Що? Якого біса? Про що вона каже, Саске-теме?
Серцебиття Саске перевищувало будь-яку норму.
— Думаю, варто розпочати лікування прямо зараз… — вимовив Учіха неймовірно хрипким голосом.
Сакура буде згадувати цей голос сьогодні у ванній. Те, що її безнадійно чудовий партнер по команді був геєм для іншого партнера по команді, не забороняє їй мастурбувати, фантазуючи про нього.
— Гарна ідея! — погодилася вона. — Не поспішайте.
Почувся викрик, коли Саске атакував губи Наруто. Проте за мить він перетворився на стогін. Здається, обидва вирішили використовувати язик для найкращого результату. Сакура додала цю картину до своєї пам’яті, про всяк випадок.
Потім вона зачинила двері кабінету й вивісила табличку "Не турбувати: лікування триває!". Зрештою, щойно вона натрапила на те, що могло стати медичним проривом її покоління. Щоправда, потрібно зібрати більше даних, але випадок Наруто і Саске забезпечив її майже усім необхідним.
Поспішно, Сакура додала деякі нотатки в журналі. Гіпотеза: усі хлопці — емоційно відсталі ідіоти.
Це точно ніхто не зможе заперечити, подумала дівчина з гордістю.