Actions

Work Header

Rating:
Archive Warning:
Category:
Fandom:
Relationship:
Additional Tags:
Language:
Українська
Stats:
Published:
2023-06-30
Completed:
2023-06-30
Words:
1,197
Chapters:
2/2
Comments:
1
Kudos:
26
Hits:
98

Турбота

Summary:

Довіряти своє життя було не таке жахливо. Це ж Чюя. Той самий Чюя, який нікому не дозволяє завдати шкоди собі, а тим більше його напарникові. Чюя довіряв своє життя - Дазай своє. Рівноцінний обмін.

АБО!

Чюя намагається допомогти своєму напарнику з обробкою ран, але той надто боїться.

Notes:

Вимкніть автоматичний переклад сайту!

Chapter Text

Довіряти своє життя було не так жахливо. Це ж Чюя. Той самий Чюя, який нікому не дозволяє завдати шкоди собі, а тим більше його напарникові. Чюя довіряв своє життя - Дазай своє. Рівноцінний обмін.

Чюя завжди прикриє зі спини від усіх куль, що летять, Чюя відпхне його від нападника ззаду і розіб'є тому нещасному голову. Розіб'є так добре, що групі зачистки доведеться постаратися, щоб відшкрябати його мізки з асфальту.

Так що йдучи на місію, Дазай не хвилюється. Вони обидва захищатимуть один одного до останнього подиху - їх негласне правило, обіцянка.

Але це… Це зовсім інше. Таке інше, що він не був готовий. Не був готовий зрозуміти, прийняти, довіритись.

Рани, які були отримані на досить запарній місії, потрібно обробити.

— Я думаю це не обов'язково, зовсім не обов'язково, — намагаючись висмикнути свою руку, тараторить Дазай. Він кусає губи, смикає однією ногою - зовсім не в стан приховати всі ті ознаки, що саме видають його стан. — Я сам. Тут просто звичайні рани. Впораюся.

Його очі сіпаються з боку в бік, намагаючись зачепитися поглядом хоч за щось у лазареті Мафії. Але нічого, чорт забирай, не виходить.

Він не хоче і не може опустити погляд униз, де перед ним на підлозі сидить Чюя і хоче допомогти. Йому соромно за свою помилку на місії, за свою реакцію на банальну допомогу.

— Я думаю тобі варто піти відпочити, йди, — спостерігаючи за мошкою, що літає по всій кімнаті, каже Дазай.

Абсолютно всі його рани завжди лікував чи він сам, чи Морі. Хоч і Огай у нього особливого почуття комфорту та безпеки не викликає, але так вже склалося, що з підліткового віку він був єдиним лікарем Дазая, особистим, можна сказати. Від нього нема чого приховувати, той все бачив. А тут Чюя.

Він не хоче, щоб його напарник бачив навіть ділянку його тіла. Він боїться. Незрозуміло чого саме, але боїться.

— Дазаю, — гладячи його коліно у підтримуючому знаку, тихо гукає Чюя. — Морі-сан повернеться лише за два дні, а подушечки пальців у тебе стерті в м'ясо, і ти не зможеш сам щось зробити без сторонньої допомоги.

Дазай підтискає губу.

— Але крім рук у тебе є глибокі подряпини на плечі та животі, — Чюя показує пальцем на поранені місця, але не торкається їх. — Ти можеш отримати зараження крові.

— Пальці не так сильно болять, я впораюся, — Дазай все ще не дивиться на партнера, а лише швидко переводить погляд на свої руки.

Як на зло, подушечки пальців роздерті повністю і з них все ще тече кров, та й у принципі стан долонь жахливий. Самому тут звичайно буде дуже боляче і складно, але можливо.

— Слухай, Чібі, мені справді не потрібна твоя допомога. Іди.

Накахара зітхає, оглядає свого партнера, який як ніколи в житті  не виглядав так налякано. Такого Дазая по-справжньому боляче бачити - серце стискається, тоді як мозок репетує у всі щілини, щоб Чюя допоміг, заспокоїв, зробив хоч щось, трясця, корисне.

Добре. Добре. Він спробує ще раз і якщо йому відмовлють, він відстане.

— Дивись, спочатку я оброблю тобі пальці, намажу маззю і забинтую, — Накахара акуратно бере в руки чужу долоню, проводячи над нею, але не торкаючись. — Потім я оброблю твою рану на животі. Мені не потрібно, щоб ти повністю знімав бинти, я акуратно зніму їх тільки в тому місці, де є рана. Так само і з плечем, — Чюя підсувається ближче до колін напарника і кладе своє підборіддя на одне з них. — А потім ти отримаєш цукерку за хорошу поведінку, гаразд?

Дазай дуже злегка посміюється з останньої пропозиції.

— Ну що, Дазаю? Я буду обережним, чесно.

— Який Чібі відданий пес, так відчайдушно хоче допомогти господареві, — Дазай нарешті дивиться в блакитні очі, які виглядають так стурбовано, що серце стискається. — Добре. Але тільки якщо даси три цукерки.

Трохи посидівши з дурною усмішкою, Накахара все ж лізе до своєї кишені і дістає звідти цукерку. Він швидко позбавляється фантика і буквально пхає її в рот напарнику, який нічого не очікував.

— Вважай це авансом, — з усмішкою каже він і підводиться, відходячи за потрібними речами.

Дазай здивовано дивиться на партнера, але потім все ж жує цукерку. Приємний смак шоколаду з ягідним желе розтанув мовою.

З грізної і злої чихуахуа Чібі перетворився на спокійного і люблячого собаку. Як цікаво.