Work Text:
Ранок Різдва. Двоє закоханих хлопців йдуть у ванну. Чи може щось стати на заваді у цей прекрасний день? Точно ні.
Синмін взяв на себе обов'язок приготувати глінтвейн, а Хьонджін прикрасити будинок. Кожен робив свою справу якнайкраще, щоб побачити сяючі очі та посмішку на обличчі коханого. П'ять років сумісного життя, сім років у стосунках.
Хьонджін вважає сьогоднішній день найкращим, щоб освідчитися своєму коханню. Він хоче стати найкращим чоловіком для Синміна, і обов'язково ним стане, залишилося почути лише згоду від хлопця.
З такими думками думками він продовжив прикрашати квітами кімнати.
Синмін вкладав всю свою душу у приготування глінтвейну, він хотів щоб його хлопець насолоджувався цим напоєм. А можливо в майбутньому і чоловік. Але він не хотів на нього давити цим, тому вирішив що краще зробити це пізніше або дати можливість освідчитися Хьонджіну.
Кожен виконав свою роботу якнайкраще. І ось Синмін заходить у кімнату з глечиком та стаканами на підносі.
– Хьоні, ти перевершив сам себе. Коли ти встиг? - хлопець стояв з відкритим ротом. Кімната була прикрашена гілками ялини, шишками та різдвяними квітами. Від неї віяло теплом і Різдвом.
– Доки ти варив це пахуче зілля, - тихо сміється хлопець від чого на губах Синміна заграла щаслива усмішка. Він кохає Хьонджіна, обожнює і хоче зробити все щоб він був щасливим.
– А зараз сідай за стіл і розливай цю смакоту.
Старший трохи нервував, проте спокій коханого заспокоював і його.
– Хочу зробити тост за найкращого хлопця у світі, моє кохання, щастя і радість.
Усмішки не сходять з їхніх облич.
– А зараз, – Джіні поліз рукою під подушку біля себе, – я хочу подарувати тобі це. Відкрий, будь ласка.
Синмін обережно взяв маленьку червону коробочку з рук Хьонджіна. Відкривши її він побачив каблучку, просту і вишукану одночасно.
– Любий, я безмежно кохаю тебе і хотів би бути з тобою і дбати про тебе все життя. Хочу прожити з тобою всі радості і горя. Хочу й надалі кожен раз тонути в твоїх очах, бачити твою щасливу посмішку і чути твій неймовірно гарних сміх. Звичайно ти можеш відповідати не одразу, але чи вийдеш ти за мене?
– Звичайно ТАК, сонце, – він кинувся з обіймами до свого коханого. – Я так чекав цього. Люблю тебе.
– Дай мені, будь ласка, свою руку, я одягну каблучку,– старший був неймовірно радий, хоча він знав, що відповідь скоріше за все буде позитивна, але все одно хвилювався. Проте зараз це неважливо. Важливим для цих двох зараз є лише вони, їхнє кохання та майбутнє весілля. Їх чекає довге життя, щасливе та натхненне один одним.