Work Text:
Хайсам давиться кожного дня червоними пелюстками. Кашляє так сильно, що іноді вночі неможливо спати. Напевно варто звернутися до лікаря? На вихідних, коли справ трохи менше буде.
Одного разу Кавех знаходить його в бібліотеці, коли квітів в легенях Хайсама так багато, що йому важко дихати, що це майже неможливо, що з носа і рота тече кров.
Він сподівався звернутися по допомогу наступного дня.
Кавех сідає поруч навколішки, кидає одногрупнику свою сумку з кресленнями, вони менш важливі за життя іншої людини.
Кавех підіймає голову Хайсама вище, намагається змусити його дихати, заспокійливим голосом просить зробити вдих, ловить погляд уважних очей.
А потім пекельний біль в легенях Хайсама зникає.
Хайсам дихає. Вдихає глибоко, вільно, закидуючи назад і вверх голову, наче намагається вхопити більше повітря, ще більше, надихатися до того, як зникне відчуття легкості.
Яке не зникає.
Він дивиться в очі поряд, в очі, які роздивлюються його з неприкритим захватом.
Ханахакі відступає, бо Кавех
Дійсно
Закохався.