Work Text:
Вуста Юди тонкі та сухі, але на смак вони немов найсмачніше трояндове варення у світі.
Ісус може перетворювати воду в вино та зцілювати людей. Він вчить не піддаватися спокусам, які доведуть до лиха, але кожного разу піддається Юді.
В тихому місці, в саду біля трояндових кущів, віддає найніжніше, що в ньому є, своєму учневі.
Подалі від чужих очей, подалі від брудного, грішного світу, він сам заплямовував свою душу гріхом.
Поцілунок за поцілунком. Тяжке дихання за приглушеним стогоном.
Він знає, певно, забагато. Він може бути сином Божим, може показувати фокуси та рятувати цілі життя, бути провідником в грішному світі.
Але він не може заставити Юду повірити у власні слова. Хоча сам в них вірить відчайдушно, та притягує його ближче до себе.
Рух за рухом.
Вуста Юди тонкі та сухі, але вони всюди. Цілують ніжну шкіру та, яка іронія, шепочуть клятви вірності.
Іронія в тому, що троянди навколо них жовті. Символ зради. В усьому Єрусалимі Юда вирішив покластися у вічному коханні саме тут.
Ісус ніжно сміється.
***
Вуста Юди, тонкі та сухі, тремтять на щоці, коли торкаються її на коротку мить. Ісус не міг відчути їх смак, але він все ще пам'ятав запах тих прекрасно огидних жовтих троянд навколо них.
А це значить, що вуста Юди досі на смак, як трояндове варення.
Вони досі на смак, як солодка зрада, що розквітла навколо них.