Work Text:
Йосано пам'ятала усе. Пам'ятала усе те пригнічення та біль. Пам'ятали ті роки у психлікарні. Пам'ятала той пакунок, який вбив її жагу до кінця. Напевно ніхто так не ненавидів туфлі шанель, як Акіко. Ні вони прекрасні самі по собі. Але той підтекст що був там закладений завжди ненавиділа Йосано. Підкест який так і казав: "Агентство неправильний вибір".
Ті туфлі і досі стоять на полиці. Ніхто не знав їх історії. До нього. Від Чюї Йосано нічого не приховати. Вона і не хоче. Бо йому можна вірити, він не зрадить. Він почує, вислухає і зрозуміє. Та навіть придумає план:
— Але знаєш на тобі вони були б чудові. Особливо на святкуванні мафії
— Ти точно не слухав. Вони вічний спомин про моє найгірше
— Зробімо ж їх про найкраще. Койо підігнала мені два запрошення на бал мафії. Прийдемо і виборемо тобі шанс пройтися по лиці Морі – Чюя пояснив своє божевілля.
— І ти віддаси таке щастя тільки мені? Я тебе люблю – Акіко лягла на його плече.
І ні, їй не треба помста. Вона одягне ті черевки, для Чюї. Вона зробить їх символом свободи. Свободи від мафії, свободи вільного життя