Chapter Text
"Не роби цього"
У кімнаті тихо,занадто тихо від чого стає лячно,а в душі лише біль,який ніби розтікається по венам і поглинає тебе повністю.Чорна слиза по всій території,а Дін стоїть на колинах весь в ній-спустошених і розбитих.З очей ллються сльози, а тіло ніби зовсім не слухається.Він весь трясеться,може здатися ,що це від холоду,але це не так.Перед ним тіло.Мертве тіло,що належить його другому...найкращому другому .Його розриває від відчаю,тому він збільшує тіло ангела собі на ноги.Очі Кастіеля заплющені.Він більше не побачить тих блакитних очей,ні того теплого погляду,ні тієї посмішки ,яка гріє душу.
Все зникло....
Кас зник....
Йому хочеться кричати , бути меблі та рвати на шматки ,але він не відчуває ніг.А все на що він здатний це лише сидіти та бути у відчаї.Він не може припинити проливати сльози,а в голові крутитися промова.
"...Чому це так шо на прощання?
Тому що, це вона і є....
....Я люблю тебе"
Діна душить відчай.Він нічого не сказав,просто не встиг.Він повинен був обійняти його,сказати щось,що могло заспокоїти ангела,або ж поцілувати...дати янголу хоч щось ,але він нічого не зробив,і ця думка по трохи рве на шматки,ніби насолоджуючись його цим.І це зводить з роздуму.
***
Вінчестер прокидається.На обличчі відчуваються засохщі доріжки слиз.Дін плакав не лише у сні ,а й наяву,а до голови приходить сон,тому він закриває лице долонями та проводить ними по лицю.
«Все добре.Та ніч уже давно позаду»,намагається заспокоїти себе Дін.
Він встає з ліжка та підходить до дзеркала.Перед ним відкривається вид змученого чоловіка із сумним поглядом та почервонілими очима,а обличчя випромінювало втому та безжиттєвість. Волосся лежало недбало, а губи були зігнуті в легку мімікуляцію печі. Шкіра обличчя була бліда і трохи зморшкувата від стресу.Вінчестер умівається та вирішує прийнятий контрастний душ,аби хочеш якось відвіяти з голови думки про сон.
***
Невже вони хочуть перемогти Бога?Діну досі в це не вірилося ,вони стільки всього пройшли,скільки перебили монстрів,а тут аж сам Бог.На душі спокійно.І в ньому буде з'являтися думка,що якщо взяти відпустку? Вони її давно на неї заслуговують.Від перемоги над Чаком пройшло менше місяця.А після повернення ,точніше після того, як Джек витяг Каса з Порожнечі,за що він дуже вдячний хлопцеві, минуло всього кілька днів.
Але не зважаючи на це,вони досі продовжують полювати на монстрів, навіть не перепочивши.Тому в Діна назріває розмова з друзями.
Він йде по коридору бункера,де його супроводжує тихий звук особистих кроків та невеликих відгуків, які додаються з кухні.Заходячи до кухні він бачить як Сем і Ейлін живо про щось говорять,а Кас сидить за столом і лише злегка усміхається.Ця усмішка майже не помітна ,але Дін її добре бачить,він завжди її помічав як і інші незначні моменти в поведінці та рухах ангела.Старший Вінчестер зупиняється в дверях.
-...я серйозно Сем ,навіть не надійся,-посміхаючись каже Ейлін і вміть повернувши голову до дверей.- Доброго віну ранку,Дін,передай свої братові,що придурок.
-Хей,-вигукує Сем ,жестикулюючи руками.
В Діна з'являється посмішка.
-І вам доброго ранку.
Сем і Ейлін далі продовжують про щось говорити, а Дін підходить до холодильника і отримує чотири пляшки пива.
-Серьозно ,чувак? Пиво на сніданок...це коли хтось вб'є тебе,-коментує молодший Вінчестер відриваючись на хвилинку від розмови з дівчиною,але все таки замість пляшки ,коли Дін віддає пляшку Сему,заразом передаючи іншу пляшку Ейлін.Та підходить до столу де сидіти Кас і простягає йому пляшку.
-Ти як друже?-звертається старший Віннчестер до ангела.
-Все город,Діне, набрався сил і готовий йти у бій,- відповідає Кас дивлячись прямо в очі Діна.Він забирає пиво з рук Вінчестера, а їхні пальці злегка торкаються один одного. Кожен з них відмічає собі ,що це було приємно.
- Це добре, ти навіть не у себе показуєш, як я радий бачити тебе живим і здоровим,-каже він і на його обличчі з'являється усмішка.Тому що це чертова правда.Кожен раз як Кас зникає, Діну стає погано на душі і це було просто везінням ,що Джек швидко повернувся в ангела і він навіть не вспів впасти в цю прирву відчаю,гніву і болі.
-А що на рахунок тобі?-питає Кастіель, звужуючи очі,а потім додає,-як ти Дін?
-Я в порядку,-відповідає Вінчестер ,а в голові знову вспливає сьогоднішній сон.Він помічає ,що Кас продовжує дивитися на нього і знає ,що той ні на каплю не повірив йому,-просто поганий сон,втім як завжди.Але я тебе запевняю,що хвилюватися не потрібно.А тепер увага,-повертається Дін до "закоханої пари" аби привернути їх увагу,-у мене є одна дуже спокуслива пропозиція,яка надіюсь всім подобається.
Він робить невелику паузу , аби зрозуміти чи його слухають.
-Дін ти вже інтригуєш,тому давай викладуй ,що за пропозицію?-питає Ейлін,а на її личині розквітає інтерес ,тому він переводить погляд на Сема і бачить,що той слухає його і чекає поки Дін продовжить говорити далі.
Тому він повертається лицем до ангела помічаючи на собі зосереджених поглад і продовжується.
-Так ось ,як вам пропозиція взяти відпустку?Адже після перемоги ми ні на хвилину не відпочили,а я надзвичайно втомився від усіх подій ,що були.
Він все ще дивиться на ангела і бачить, як в його погляді проблиснула цікавість.Він повертається в бік Сема ,аби глянути його реакцію.На кухні панує тиша,яку перериває молодший з Вінчестерів.
-Чесно,я не проти,тому що ми всі виснажені,але...
-Ніяких "але", Сем.Це чудова ідея,я б з радістю відпочила,-Ейлін перебиває Сема та з посмішкою на вустах переводить погляд з Діни на молодшого брата.
-Чудово,-говорить Дін і повертає голову до ангела,-Кас ,як тобі ідея?
Кастіель меніться ,але відповідає:
-О, ну це ідея,я не проти,-на його лиці з'являється та сама малопомітна посмішка,яка так і тягне Діна,а в середині з'являється відчуття,за яким давно скучив.
-Очишуєнно,тоді в мене є кілька пропозицій куди ми можемо поїхати.
-Що,ти і справді добре підготувався,-каже Сем сміючись.
-Так і є Семмі,так ось,що на рахунок Каліфорнії?Ну там Вегас,або ж Лос Анджелес.
-Ти хочеш відвідати Каліфорнію?
- Саме так ,Кас, великого міста ,клуби ,вечірні прогулянки,пляж ,ноги в піску , гавайські сорочки, коктейлі.Це буде просто неймовірна відпустка,-розповідає Дін ,а з його обличчям так і не спадає посмішка.
-Звучить дуже круто,тому я в ділі,-відповідає дівчина.
-Я згоден з Ейлін,-каже ангел ,переводячи погляд з її на Діну.
-Сем?
-О,я не проти,але серйозно чувак?Ти ж ненавидиш шумні міста, тим паче Лос Анджелес.Цитую твоїж слова:«Земля відходів, ботокс, посилене навантаження, неуспішність, запах пітного відчаю.Пляжі з відходами.Хлопці у вузьких джинсах і в темних окулярах.Нарциси,одержими образами»,-закінчує молодший брат.На що Дін мені,але відповідає.
-Можливо,але я планую ексклюзивну відпустку, розміщення в найкращому готелі та найкращі номери з величезними ліжками,часні пляжі та багато чого іншого.Та і коли останній раз ми були біля океану? Три?Чотири роки тому?
-Ніколи.
-Ось бачиш,Семмі.
-Гаразд,тоді ми з Ейлін бронюємо номери в готелях,-каже Сем.
Завдяки Чарлі вони можуть собі це дозволити, і Дін дуже вдячний їй. До цього вони теж махнули з картками, але тоді вони не могли дозволити собі такі великі суми.
-Тоді ми поїдемо разом з Касом в магазин, аби поповнити його і наші гардероби,- говоре старший повертаючись поглядом до ангела ,та ніби питаючи чи він згоден.На що Кас злегка киває показуючи ,що він в ділі.
***
Весь цей час вони в їхали в тиші до торгового центру,тому заходячи до першого магазину ,Дін розриває цю незручну мовчанку.
-Для початку урізноманітним твій одяг, бо я не дозволю сісти тобі в машину в цьому тренчі.Це буде літній відпочинок тому і відповідно підбераємо одяг для цього,-каже Дін видивляючись ряди з гавайськими сорочками.Побачивши ряд з одягом який їм потрібний ,він тягне Кастіеля за собою.
-Ну почнемо з найголовнішого.Які тобі найбільше подобаються?-Вінчестер повертає голову до ангела і чекає поки той зробить свій вибір.
-Дін,я навіть і не знаю, можливо ця жовта ,або ота зелена.
-Добре, тоді бери їх,а я поки знайду щось для себе ,Сема і Ейлін.
Пройшло п'ятнадцять хвилин як Дін знайшов щось для брата та його дівчини.Тому він починає шукати, щось для себе, щось що йому справді по душі,Дін підіймає голову аби трохи відпочили очі та бачить ,як ззаду нього став Кас і щось тримає в руках.На його лиці сяє посмішка.І аж раптом помічає,що ангел протягує йому дві сорочки червоного та блакитного кольору.І раптом починає говорити.
-Як тобі ці?На мій погляд ці кольори тобі пасують.
Діну і справді подобаються,сорочки які Кастіель підібрав для нього,тому він бере їх з рук ангела.
-Вони дійсно класні, дякую Кас.
На лиці Кастіеля з'являється ще ясніша посмішка.І чорт,Діну так подобається,коли він посміхається. Навіть не зважаючи на те, що Кас пережив: зізнання в коханні до Діна,Порожнеча і навіть те ,що Дін досі не може розібратися в своїх почуттях ,і відповісти взаємністю.Вони продовжують жити та робити вигляд ніби нічого з цього і не було.Але Дін знає , що це не правильно і що він робить боляче своєму ангелові . Знає ,що можливо Кас бореться з бажанням поцілувати його,або хоча б торкнутися.Але він нічого не може вдіяти з собою,він сильно заплутався в своїх почуттях і це боляче.
Вийшовши з своїх роздумів Дін все-таки каже :"Добре ,пішли далі , нам ще багато чого потрібно купити".
***
До бункера хлопці повертаються через чотири години.Вони виносять всі пакунки з машини.Та йдуть до бібліотеки де сидять Ейлін і Сем.
-Ну що як у вас з бронюванням?
Сем повертає голову в сторону Діна.
-Ми забронювал дві кімнати в п'яти зірковому готелі в Вегасі на шість ночей та номера біля пляжу в Санта Моніка ще на шість ночей,-закінчує Сем
-Шикарно,приблизно дві неділі в нашому розпорядженні ,ну що відриваємося на всю,-промовляє той з посмішкою.
-Відчуваю це буде найкраща відпустка в моєму житті,-посміхаючись стверджує Ейлін,- а що по одягу, що придбали?
-Ми з Діном ,багато чого набрали,але нам потрібна буде допомога розібрати це все,-каже Кас
-Неймовірно, надіюсь у Діна є смак на одяг?
-Ти щось маєш проти моїх поглядів?-саркастично відповідає Дін.
-Зараз і провіримо,-з посмішкою промовляє Ейлін направляючись до пакунків.
-Гаразд,тоді завтра, щоб о дев'ятій році всі були зібрані та готові до виїзду,а зараз йдемо розбирати пакунки.