Work Text:
Настя стояла, притулившись плечем до колони, й нервово стискала в руках маленький клатч. Вона тільки-но освоїлася в Штатах, як її смикнули назад в Україну на святковий зимовий бал. Інший клімат, інші люди та і настрій навколо зовсім інший. Дівчина знову почувала себе, немов в клітці контролю, що щільно стискала груди заважаючи дихати на повну. До того ж, залою ходили люди з якими вона розпрощалася не на надто приємній ноті перед від’їздом. Щоки зажеврілися від сорому при згадці про “минуле життя”.
Настя важко ковтнула, витираючи ледве спітнілі долоні об тканину дорогої сукні, яку купили батьки. Навіть тут їй не давали свободи обирати. У голові крутилися сотні думок, докорів, образ. Шатенка зітхнула, кладучи чоло на прохолодну мармурову поверхню колони.
Вона мала б вийти та привітатися з іншими гостями, показати, що вона все та ж блискуча успішна “Стейсі”, якою пишається родина. Проте, більш за все, дівчина прагнула сісти поряд з бабусею на кухні у вовняному светрі й пити збір “альпійська лука” під звуки Вівальді зі старенького програвача.
Настя закусила губу й важко зітхнула. З бабусею вони теж розсварилися через переїзд. Жінка вперше виглядала такою засмученою, дивлячись на єдину онуку блискучими тремтливими очима. А вона вперше відчувала себе зрадженою до самого серця. Хоча з батьками подібне вже було нормою. Кутик рота нервово засмикався. Очі заблищали від проступаючих сліз. В серці вирував цілий ураган різних емоцій.
– Фа-ак, – шатенка залаялася під носа сповзаючи по колоні на поліровану підлогу, – “це для твого блага Стасю, повернешся розумною та прогресивною”. Біс би його побрав той прогрес. Буду сидіти тут до самого кінця вечірки і нехай мені хоч щось скажуть, хай йому грець!
З-за іншого боку колони почувся легкий смішок.
Настя одразу принишкла, розчервонівшись від сорому. Не вистачало аби хтось почув її лайку на такому важливому заході.
– Гей.
Дівчина підняла очі й побачила перед собою хлопця. На вигляд він був вищим та трохи старшим за неї.
– Га?
– Нічого, – блондин поблажливо поглянув на дівчинку, теж спершись спиною об колону, і заклав руки до кишень костюму.
– Якщо ти комусь розповіси, що бачив, як лаюся, тобі ніхто не повірить, – Настя нахмурила брівки. Це викликало на обличчі незнайомця ледь помітну усмішку.
– Розслабся, мала, не настукаю я на тебе. Чесне благородне.
Шатенка приголомшено пирхнула. Щоб її, Стейсі з роду Гірс, якесь хлопчисько назвало “малою”? Попри гарний вигляд, цей молодик відчувався на святі немов чужинець. Все в ньому кричало про вишуканість та дороговизну, але це була лише блискуча обгортка. Така ж як в неї.
– Ну, ні, я набагато краща за “цього”, – подумала дівчина, кидаючий косий погляд на блакитноокого блондина.
– Як перебореш свій юнацький максималізм, підемо танцювати?
– Щ-що? – несподівана пропозиція змусила дівчину здивовано озирнутися. – Чого б це я мала танцювати з тобою?
– А що ще робити двом аутсайдерам на подібній тусовці? Спостерігати як їхня важко накопичена добра репутація стікає в трубу?
Стейсі незадоволено пирхнула, коли її охрестили невдахою. Проте цей нахаба мав у дечому рацію. Підвівшись з підлоги, шатенка простягнула йому руку, яку хлопець миттєво прийняв, поцілувавши через рукавичку.
– Це було не обов’язково, адже ніхто твоїх манер тут не оцінить, – сором’язливо промовила дівчина. Це було чи не вперше, коли їй цілували руку взагалі.
Юнак провів Настю до центру зали й вони почали танцювати вальс під розмірену мелодію. У силу свого зросту та незручних підборів, дівчина не встигала за своїм високим партнером й двічі мало не впала, перечепившись за поділ сукні. Шатенка розчервонілася від сорому за власну незграбність, долоні знову почали пітніти.
– Не переймайся, я тебе втримаю, – прошепотів хлопець, – можеш навіть стати мені на черевики своїми босоніжками.
– Але буде незручно, я ж віддавлю тобі ноги, – дівчина відвела присоромлений погляд.
В минулому багато хто з так званих “подружок” радив їй скинути пару кілограм аби хлопці принаймні почали дивитися на неї.
– Дурниці, ти на вигляд наче взагалі нічого не важиш. Ти хоч щось їла? – незнайомець знову поблажливо усміхнувся.
Вони продовжили танцювати ще декілька хвилин, поки в Стейсі не заболіли ноги. Тоді хлопець всадив її на канапу й приніс поїсти. Залишок вечора дівчина провела з новим приятелем й трохи заспокоїлася. Допоки він раптово не зник з поля зору без жодного попередження й так і не повернувся. Шатенка знову відчула себе покинутою та непотрібною. Додому вона поверталася з прикрим присмаком гіркоти в серці.
***
– Ну, що сподобалося? Цілий вечір від тої дівчини не відходив, – невинно запитав Кай брата, що слідкував за дорогою, ведучи авто.
– Ти з глузду з’їхав? Вона ще мала підлітка! – Влад міцніше стиснув кермо й нагородив блондина осудливим роздратованим поглядом.
– Це не відповідає на моє питання, – хлопець пхнув молодика ліктем, а той лише відмахнувся.
– Бо воно дурне, – Влад закотив очі. – Та і сенс це обговорювати? Я більше не збираюся бути присутнім на ваших елітних тусовках та бачитися з нею. Сноби навкруги бісять. Не вистачало ще перетворитися на одного з них. Так батькам і передай.
– Ну все, все, годі отрутою бризкатися, – Кай про себе посміхнувся. Не кожен день можна було побачити м’який бік Влада і це його розважило. - Міг би хоч з нею попрощатися, заради пристойності.
Влад зітхнув.
- Не хотів аби вона подумала про мене добре й сподівалася побачити ще. Ця зустріч була випадковістю. Лише випадковість, - продовжував бурмотіти хлопець вдивляючись у вечірню темряву.