Actions

Work Header

Сон чи ні?

Summary:

Якось Цезар побачив сон в якому він був у тілі свого батька, мабуть в його батька було не дуже добре минуле…

Notes:

Це моя АВ

(See the end of the work for more notes.)

Work Text:

—Привіт Цезар! Чого ти такий сумний?
—Привіт, да мені якийсь дивний сон приснився.
—О! Ти запамʼятав його?
—В усіх подробицях… краще я б не запамʼятав.
—Чому це?
—От я і розповім.
—Я тебе уважно слухаю.
—Зразу скажу що я не контролював ситуацію.
Цезар почав свою розповідь:
Я прокинувся в якийсь кімнаті. Встав, потягнувся, одягнувся, і пішов на полювання. Прийшовши на полювання мене зустрів не зрозумілий мені чоловік.
—Привіт! Ти вже приготував жертву на жертвоприношення, Алессандро?
—Ще ні Алекс.
—Раджу тобі зробити це швидше, бо ти ж памʼятаєш що трапилося з Генри.
—Це було огидно…
—Теж так вважаю.
Ми пройшли увесь ліс і вийшли у поле. Там нас ждав хлопчисько: коричневе волосся, карі очі і біла сорочка до колін.
—Привіт, дядько Алекс!
—Привіт Марк! Як справи?
—Добре! Але мій батько… він не може ніяк зрозуміти що мені не потрібна його гіпер опіка!
—Марку… твій батько хоче щоб ти був здоровий і щасливий. Ти його єдиний син за останні 1962 років.
—Ну і що! Я хочу бути самостійним!
—Ну зрозумій ти хлопче! Він турбується про тебе! Не можу повірити що ти цього не розумієш! На його місці я б тебе залишив на розтерзання альтернативами!
В хлопчика почали йти сльози.
—Батьку…
Я прокричав товаришу
—Ну от що ти зробив! Біжимо!
Але Алекс вже не міг нічого зробити його наче паралізувало. Я побіжав у ліс і сховався за деревом. Почав гриміти грім… дуже сильно. Я дуже виразно чув як мій товариш кричав від болю, і потім грюхновшу на землю його голову. Я почув щось на кшталт бігу.. у мою сторону. Я піднявся на ноги і почав бігти зі всіх сил у сторону села, я чув як воно біжить за мною, а потім… Я прокинувся.
—Це кінець.
—Амгх… ду-ж-ж-е цікав-вий сон.
—Ага, чого ти так нервуєшся?
—Просто, здивувався.
—Зрозуміло. Я от не можу зрозуміти, мій батько був у якійсь секті, бо то як він розмовляв з цим як його ʼАлексомʼ про жертвоприношення комусь… ще і хлопчик з імʼям Марк. Чого могли злякатися батько і Алекс?
—Я мабуть піду додому.
—Ну якщо хочеш то йти.
—Ага до побачення!
Марк побіжав додому.
—І все ж таки чого він так з нервувався?

Notes:

Сподіваюсь мені не буде соромно потім.