Work Text:
Вони знаходилися у якійсь запрошені церкві.
-Дадзаю не жартуй зі мною!- Чуя стояв і дивився з гори на нього.
- Я нічого поганого не зробив.- його погляд був спрямований до низу сам же він стояв на колінах а руки були за спиною.
- Нічого поганого кажеш? - Чуя сів на одне коліно смикнувши Дадзая за волосся.
- Всі зараз тільки і патякають що ти зробив собі двійника.
- І що з того? - Осаму дивився на нього одним своїм оком.
По приміщенню пролунав звук ляпасу.
Чуя встав і схопив його за одяг піднявши.
- чортів Дадзаю я зараз сам відведу тебе до Морі який не буде з тобою панькатися. Просто скажи навіщо!
- Ну то спробуй зрозумій - він раптом схопився за голову почавши кружляти по приміщенню - божевільний мозок мій.- він подивився на нього. У нього що очі на мокрому місці?- поможи
Чуя схопив його за плечі але в пориві скаженства його відштовхнули потім Дадзай підійшов і схопив його за комір
-Годі говорити про того кого нема!
Чія зміг вирватися і тепер він тримай його так
- Годі говорити про того кого нема? - він відштовхнув Осаму. Йому набридли ці ігри його потрібно просто привести до Морі.
Раптом він відчув як щось тече по його губі витерши її він зрозумів що то була кров.
Чуя дістав пістолет що схоже не на жарт перелякало Дадзая бо він почав відходити
-Я дав тобі шанс ти зам його прогавив знаєш мені навіть не шкода тебе.- хлопець направив пістолет на свого напарника і почав підходити.
Дадзай тим часом впав і вже відповзав в його оці читалався тільки страх.
- Бувай клятий покидьку. З цими словами він нажав на
курок
Роздався звук вистрілу все закінчено.
Чуя поклав пістолет назад і полетів до того місця де він знав був ще один Дадзай.
Відкривши вхід до підвалу і залетівши у середену він побачив Осаму який був прикутий до стільця руки зв'язані за спиною у нього також був кляп у роті. Але все одно був той блиск в очах що завжди був присутнім коли він дражнив Чую.
Хлопець підійшов ближе і промовив.
- Закінчуй цей спектакль чортів Дадзаю я знаю що ти можеш звільнитися! - за мить Осаму вже підіймався зі стільця і діставав кляп з рота
- Чуя я хотів щоб ти мене врятував! А ти усе зіпсував!
- Виродок - хлопець ляснув іншого по щьоці і сзопив за комір.- Тому ти створив ту кляту річ.
- Звичайно!Навіщо ще мені там морочитися але він пішов проти мене і зв'язав мене! Доречі як ти зрозумів що то не я?
Чуя притис його до стіни.
- Звичайно я легко зрозумію він був одягнений як ти коли був у мафії.
- Що? Я думав він розумніше... Чуя то ти тільки по одягу нас відрізнив
-Дадзай надувся
- Звичайно ні покидьку. Він поводився як не типовий Дадзай Осаму.
- Ааа а що такого він зробив?
- Знущаєся з мене? Він просто жалюгідна копія яка навіть не хоче померти тільки за це його вже можна пристрелити.
- Чуя ти що вбив мене?
- Як би ж то тебе клята скумбрія.
- Хм... Але ти доволі довго не приходив.
- Мені було дуже цікаво що зробить твоя копія,а і взагалі годі цієї розмови.- Той отпустив його схопивши за руку.
- Нам вже час а інакще сюди припреться той чотириокий і почне тебе лаяти.
- У мене вихідний!
- Ще краще. - Чуя повів його в інший бік.
- Куди ми зараз?
- Не задавай питань на які ти знаєш відповідь Осаму.
- Гаразд.
Дадзай зітхнув бо
дійсно знав куди вони йдуть. І був цьому не дуже радий бо розумів що залишок цього дня він проведе у Чуї в квартирі де той буде лаятися на нього поки не сяде сонце. А потім прокльонами вижене на ранок