Work Text:
-Я не хороша партія цьому лікарю, - Час від часу, лунає в голові Рамуди
Священна зовнішність. Правильні думки в голові. І весь цей божественний образ він підтримує своїми діями. Джякурай був ідеальним. В його кабінеті стерильною чисто, всі речі акуратно розставлені по місцях, і це злить Рамуду, бо він відчуває, що занадто яскравий для цієї кімнати. Занадто неправильний для неї.
Якби хлопець. Ні, його чоловік, почув би це, то заперечував.
Він кидає погляд на обручку. Це сталося так раптово, що Рамуда досі в шоці. Це все так швидко і так неправильно.
Нарешті перед дверима почулися кроки, ручка повернулася і в кабінет зайшов владар думок Рамуди.
-А. Рамуда приємно тебе тут бачити, - промовляє своїм низьким голосом,- що тебе сюди привело?
-Мій милий, зацікавився модою і вкрав модний журнал, як ти думаєш мені потрібно його за це сварити? - Рамуда промовив це своїм солодким голосом
-А. Я думаю, що це вийшло випадково і сваритися через дрібничку не потрібно. -Джякурай підходить до нього і ніжно торкається його щоки,- Пробач. Він стояв на столі разом з іншими документами і я не помітив як взяв його. Насправді я прочитав одну статтю. Автор зазначає про важливість використання аксесуарів. Я подумав, що мені потрібно дослухатися до самого талановитого дизайнера Японії й піти по магазинах після роботи. - Рукою він піднімає обличчя Рамуди верх, - Не бажаєш скласти компанію?
Серце Рамуди забилося як божевільне. Ця домінуюча сторона Джякурая дуже збуджувала його. Все, що він міг зробити це погодитися на такий розклад подій.
-Так.
-Чудово. - Джякурай відірвав руку і пішов до шуфляди звідки дістав журнал. З поміж сторінок випав листок. На аркуші було намальовано двоє людей, які кардинально відрізнялися. Один в традиційному одягу, а інший в зеленій шубі.
-Невже це твоя нова колекція? - Джякурай підняв листок і передав Рамуді разом з журналом
-Просто замальовка, поки говорив телефоном накинув. - Рамуда запхнув журнал разом з малюнком в сумку, - то коли зустрічаємося?
-У мене ще шість пацієнтів. Повертайся в ательє я за тобою заїду,- він притулив один цнотливий поцілунок в щоку Рамуди.
-Знаєш, мені деколи здається, що це все так дивно, ми кардинально різні.
-Ти вважаєш це дивно?
-Звичайно, вважаю. Я капосний чоловік! Таким потрібні капосні дівчата, або хлопці. До мене залицялися старі бізнесмени, магнати, а їхні дружини хотіли мене за коханця. Будь-яка дівчина готова зі мною переспати й кинути свого хлопця! З усіх варіантів я погодився на занадто правильного лікаря! Це тебе не здивувало?
-Спочатку - так,- чесно відповів Джякурай.
Рамуда засміявся.
-Я погодився, бо це тішило моє его. В мені стільки секретів. Я поєдную всі ті риси які тобі не до вподоби. Та ти кидав на мене погляд за поглядом і терпів все те,- Рамуда зробив паузу,- ти.. Ти не зміг встояти перед мною. Адже я став солодким гріхом для тебе. Можливо подружнє життя не моє і скоро я заведу собі коханця, а може й двох, але ти знав це з самого початку, тож це не нове відкриття. Таким як я підходять люди примхливі. Наприклад: брехун письменник або азартний гравець!
Рамуда рухався в сторону дверей.
-Я тебе не гідний, любий. Справді не гідний. Заведу роман з письменником, щоб слухати від нього любовні вірші та азартним гравцем, щоб поїхати з ним у Вегас і в моменті одружитися. Я справді заведу коханців! І ти тільки уяви який скандал це буде!
Рамуда підійшов до Джякурая. Погляд не підіймати. Легко погладив його довге волосся і тихо сказав
-До зустрічі, любий.