Chapter Text
Кленсі впізнав цю мелодію ще здалеку. Задовго до того, як побачив, хто саме наспівує те, що було написане ним у тяжкі, темні години.
Веселий мотив. Якщо мугикати його собі під ніс – ілюзія оптимістичності. Правильно розставлені акценти, вірно підібрані ноти… Факелоносець виконує усе безпомилково.
Сидячи на ящику, збираючи у вихідний стан якийсь з тих багатофункціональних інструментів, які тут, у таборі, називають не інакше, як мультитул.
Що той Факелоносець тим мультитулом робив – і не важливо. Він постійно чимось зайнятий, заклопотаний. Задумливий настільки, що, мабуть, сам не помітив, як почав наспівувати.
І Кленсі, що наблизився збоку, теж помітив із запізненням. Бо здригнувся. Мелодія обірвалась умить, а мимовільне щось у погляді на Кленсі таке… відблискує провиною?
– Просто ця пісня… звучить гарно… Ти гарно співав…
Немов виправдання. За те, що нагадав про минуле?.. Та Кленсі, чомусь, байдуже. Він усміхається, каже:
– В Тайлера гарніше виходить.
– Не чув, – Факелоносець підтискає губи, потім ховає інструмент у переносний ящик. Закриває на заклепки.
– В тебе теж, доречі, гарно виходить. Мʼякіше за тембром, як цій пісні й пасує… – задумливо мовить Кленсі. – Цікаво, а який вокал у Джоша?
Факелоносець різко підводиться. Насуплений, знизує плечима.
– Не знаю, можу виконати за нього якусь партію на концерті. Якщо не освистять, то, мабуть, подібний.
Кленсі відчуває чужу злість. Це через заздрощі? Через те, що вони тут, а хтось там, серед натовпу вшанування, у безпеці, комфорті…
– Виступати – не так і легко, – мовить Кленсі.
Факелоносець зітхає, розслабляється. Каже:
– Знаю. Лише два візити туди, а я вже ніби весь… тур? Це ж тур називається?
– Типу, так, – підтверджує Кленсі. – Турне, досить велика кількість виступів у невеликий проміжок часу.
– Ага, ото… ото я ніби вже половину того турне відбув. А це лише дві появи серед залу, – каже Факелоносець. Додає: – Шумно, жарко якось… дезорієнтує…
– Готовий повторити? – усміхнено запитує Кленсі.
Факелоносець усміхається у відповідь. У погляді – спалах іскри азарту.
– Авжеж.