Chapter Text
Ґоджо проводить поглядом по кафетерію і зʼїжджає задницею по стільцю нижче. Така нудьга. Суґуро поряд коротко хмикає, показово ігноруючи другу, тому що конспект з аналізу правових аспектів держав третього світу сам себе не закінчить, а пара вже через десять хвилин.
— Мені нудно.
— Я знаю, допоможи собі сам.
І Ґоджо допомагає. За іншим столом недалеко від них молодшенькі з їхньої команди, Юджі, Мегумі і Нобара, весело щось обговорюють, коли в дверях зʼявляється одна з можливих розваг — Рьомен Сукуна, і розмови за згаданим столом переходять на шепіт. Не те щоб трійця мала якісь проблеми з семпаєм по команді. Просто Рьомен проходить повз стіл, байдуже киваючи в привітанні, і Юджі проводить його постать зачарованим поглядом до роздавального столу і тяжко зітхає. Як кожний божий день напротязі півроку. І тут Ґоджо осяює.
— Я дещо придумав.
Суґуро хоче ігнорувати Сатору до останнього, але ловить маніакальний блиск блакитних очей і стає серйозним.
— Пора допомогти моєму улюбленому кохаю з одним тугодумним елементом.
Суґуро кидає погляд на стіл з молодшенькими, потім на Сукуну недалеко, і тихо лається. Це точно добре не закінчиться.
Ґоджо бере гроші сімʼї і спонсорує невеличку поїздку на курорт для їхньої команди з плавання, прикриваючись грантом від університету за визначні заслуги на недавньому турнірі. Юджі ледве не плаче, тому що семпаї здобули для них можливість побувати на морі.
Ґоджо весело сміється, підмигує Суґуро і починає свою гру. Тому що єдине, що зможе нарешті вправити мізки Сукуні, це показати, як потенційний обʼєкт симпатії можуть легко увезти з-під його носа.
Вони лежать на шезлонгах, Суґуро приносить в руках п’ять пляшок кока-коли, дає дві Шьоко і Хіме, ще одну кидає Сукуні, коли той йде від басейну до свого лежака. Останню вільну пляшку крутить перед очима Сатору, який повністю її ігнорує. Десь на пʼятій секунду Суґуро бореться з бажанням зацідити пляшкою йому межи очі.
Ґоджо кидає погляди поверх своїх окулярів, скануючи простір. А потім нарешті відмирає, коли зʼявляються першачки, влаштовуючись навпроти них з іншого боку басейну.
Пора. Ґоджо осяяний починає, вихвачуючи пляшку з рук Суґуро і ігноруючи незадоволений примружений погляд друга. Спочатку Ґоджо говорить щось зовсім звичне, яка чудова сьогодні погода і як прекрасно, що вони всі можуть так гарно відпочити, особливо молодшенькі. А потім звертає увагу на футболку Юджі, яку ту піддіває пальцями, щоб зняти. Тому що це один з брендів, які Сатору колись йому порекомендував, як досить хороший. А потім кидає декілька компліментів підкачаним плечам і рукам Юджі, проходить словами по підтягнутому пресу, і ловить перший примружений погляд від Сукуни.
А потім закидає головну наживку, говорячи що напевно запропонує Юджі разом повеселитися сьогодні ввечері наодинці. Сукуна кидає на нього роздратований погляд, і цікавиться, з якого це дива той впевнений, що Юджі погодиться, і що він взагалі зацікавлений в хлопцях.
А Ґоджо просто посміхається, відповідає впевненим: «Знаю», і пропонує парі.
Вони спробують підкатити до Юджі і, з ким той захоче провести ніч, той і переміг. Термін до кінця цього дня. Програвший, виконує будь-яке бажання іншого.
Сукуна погоджується і Ґоджо ледве стримує переможний викрик.
Юджі, скупавшись в басейні, підходить до невеличкого бару і хлопці напружуються. Суґуро тяжко видихає, розуміючи, що найближчим часом їхню компанію очікує дурдом. Він кидає багатозначні погляди на Шьоко і Хіме, які поряд намагалися трохи позасмагати. Але дівчата лише запитально здіймають брови, не розуміючи, що ці придурки вже від них хочуть.
Ґоджо зривається з шезлонга першим і рухається в обхід басейну до бару, відчуваючи присмак першості. Він кидає погляд назад, де має бути Сукуна, щоб позловтішатися. Але не баче. Шум плескіту води привертає його увагу.
І Ґоджо ловить задоволену усмішку на обличчі Рьомена, який вилазить з басейну на іншій стороні, скорочуючи відстань з Юджі до двох метрів за секунду. Один з найкращих в команді з плавання в університеті, еге ж. Звичайно ж Сатору теж тримався з ним на тій же сходинці.
Ґоджо начебто має бути задоволеним. Основна ціль плану, в тому щоб Сукуна нарешті доніс свою задницю до Юджі. Але навіть очікуваний програш трохи підбішує.
Сукуна стає біля Юджі, спираючись ліктем на бар, і після короткого «Привіт», заходить практично з головного:
— Не хочеш сьогодні ввечері прогулятися? — пропонує Рьомен, чарівно посміхаючись.
Ґоджо стає трохи в стороні і очікує, що нарешті його улюблений кохай зараз почервоніє з голови до ніг і кинеться з радісними обіймами на Сукуну. Проте Юджі тільки здивовано кліпає очима і розгублено відповідає:
— Семпай, так ми ж і так ввечері їдемо всі разом на екскурсію в місто.
Ґоджо ледве не розриває від сміху. Тому що Юджі таке котеня. Через стільки часу прихованого обожнювання Сукуни, він тепер навіть на секунду не може уявити, що той захоче до нього підкотити. І по здивованому вигляду Сукуни, Ґоджо розуміє, що Рьомен нарешті в повній мірі усвідомлює наскільки тяжким буде завдання.
Ґоджо підходить і кидає руку на плече Юджі, невідривно дивлячись в очі Сукуни.
— Юджі-кун, пішли я тебе попідкидаю в басейні.
Юджі одразу викрикує радісне: «Так-так, Ґоджо-семпай!», хіба що хвостом не виляє, як щасливе цуценя.
Ґоджо бачить, як на обличчі Сукуни зароджується чиста конкурентна ярість, і, не стримується, пустотливо підморгуючи поверх круглих окулярів. Це буде найвеселіший відпочинок з усіх в його житті.
Ґоджо ловить запитальний погляд від Суґуро, але повністю його ігнорує. Юджі перед його обличчям щасливо посміхається, стаючи ногою на схрещені долоні Сатору. Два поступальні рухи руками вгору, і він з силою підкидає Юджі. Ітадорі сміється, поки вода не накриває його з головою, і Ґоджо відчуває дивне задоволення. Він причина щирого сміху Юджі, і це так мило.
Ґоджо насолоджується короткою перемогою, коли поряд з ним прицільно прилітає пляжний мʼяч, бризкаючи водою на світле волосся.
— Якого?… — незадоволений викрик Сатору зустрічається з маніакальною усмішкою Сукуни.
— Час зіграти, — звучить як чистий виклик, і Сатору не може не відповісти. Їм ніяк не вдавалося визначити хто з них найсильніший в університетській команді. Чотири роки змагань з поперемінним успіхом то одного то іншого мали нарешті якось закінчитися.
Вони вибирають парний волейбол, коли один гравець сидить на плечах іншого, щоб було веселіше. Сукуна тягне до себе Юджі, коли Сатору відволікає Суґуро. Ґоджо ледве стримується, щоб зло не вилаятися, в останню секунду згадуючи, що не можна так легко показувати «ворогам» свого роздратування. А Сукуна дуже швидко прийняв цей статус за останню хвилину, тому швидко перемикає свою увагу. Він бере Мегумі, який намагається максимально уникнути цієї всієї затії, але не встигає вчасно втекти від басейну.
Сатору затягує ще Суґуро з Іномарі і Юту з Макі, котра не може пропустити можливості позмагатися. Вони передислоковуються в невеликий басейн з сіткою і гра починається. Сатору старанно концентрується, але погляд раз за разом перемикається з м'яча на Юджі, і він нічого не може з цим зробити.
Сукуна світить хижою задоволеною посмішкою, з насолодою проводячи долонями по вологій шкірі стегон Юджі. Начебто перехвачуючи кохая на своїх плечах зручніше. Але ж насправді смакуючи можливістю доторкнутися до Юджі. Підступний мудак.
Мегумі на його плечах невдоволено цокає, і з погано прикритою блаженством смикає Ґоджо за волосся, привертаючи увагу семпая до гри.
— Мегумі-чан, ти зробиш мене лисим до кінця цього раунду!
— Тоді якого біса ти відволікаєшся!
І Ґоджо нарешті справді концентрується. Вони проводять декілька таймів, поки молодшенькі не видихуються настільки, щоб захотіти вилізти на суходіл. Ґоджо скидає з себе Мегумі, підхоплює мʼяч і думає над маленькою помстою.
Він прицілюється, коли Сукуна відволікається, закидуючи голову вгору. Юджі на татуйованих плечах виглядає притихлим, злегка втомленим, але явно щасливим, прибираючи з повік Рьомена зайву воду.
Очі Ґоджо примружуються і він бʼє мʼяч з трохи більшою силою, ніж планував, про що майже одразу жаліє. Тому що той попадає в ціль, підбиваючи Сукуні щелепу, і одразу виводячи його з рівноваги. Юджі втративши стійку опору, ще пару секунд намагається втриматися хаотичними рухами руками, але все-таки плюхається спиною під воду.
Помста виходить на задовільно. Сукуна обзаводиться яскравим синцем на обличчі, що не може не тішити Ґоджо, але він дуже прораховується з рівнем співчуття Юджі до постраждалих в біді. Ось Сукуна сидить на шезлонгу, кидаючи на Сатору похмурі погляди, а ось Юджі крутиться навколо Рьомена з занепокоєними очима і пакетиком льоду в руках, який прикладає до чужої підбитої щелепи, і приговорює нещасно:
— Сильно боляче? Так вже краще? Не дуже холодно?
Сукуна заспокоює Юджі, що йому вже легше. А коли той відвертається щось сказати Нобарі, то дарує Сатору свою найширшу переможну усмішку, доводячи того до німої трясучки.