Work Text:
—- Переставай, тобі вже досить.
Ервін підійшов до Макі, яка досі пила за барною стійкою.
Дівчина написала йому забрати її з бару, бо саму ж уже не тримали ноги.
Вона обернулася до чоловіка та глянула на нього зовсім замутнілим поглядом.
— Сміт! Гик! Ти прийшов, мій кращий друже!
Макі повисла в нього на шиї, замкнувши в міцних обіймах та поцілувала його в щоку. Жест був би приємним, якби не різкий запах алкоголю від неї.
Ервін вивів Макі з бару, попередньо розплатившись із барменом, її тіло здавалося важкезним від кількості випивки в крові та ледве ходячого стану. Вишенькою на торті стала блювота, яка неконтрольовано полилася в дівчини з рота, але Слава Богу, не на Ервіна. Поки Макі боролася з наслідками інтоксикації, чоловік тримав її волосся в обережному пучку.
—- Знаєш, я сьогодні у своїх улюблених туфлях, тож, будь ласка, блюй ще подалі від мене і тротуару.
Блондин привіз Макі до її будинку, але звісно, він не міг її просто так залишити, тому ночував у вітальні, поки те п’яне тіло відсипалося у себе в спальні. Взагалі, вони часто ночували разом, але цього разу Ервін не хотів вчадіти від перегару.
Зранку орк вийшов з печери з ревом — Макі прокинулася з жахливим похміллям та приплелася на кухню, де вже хазяйнував Ервін.
— Доброго ранку, сонечко! Благословенним твій же день буде в цю погожу пору!
Чоловік розсміявся, дивлячись на дівчину; він любив отак знущатися з неї.
— Благаю… Заціпся…
Зенін втомлено сіла за стіл та опустила ще трохи хмільну голову на стіл, стогнучи від страждань, які вона отримала після вчорашнього.
Ервін співчутливо глянув на неї, хоч і не міг стримати легкої насмішки. Він простягнув їй яєчню та склянку з бетаргіном.
— Це дамі на сніданок, а це — він дістав пляшку боржомі — щоб пережити день.
Чоловік нахилився та поцілував її в маківку, поки її юна свідомість отямлювалася після вчорашнього алкоголю. Вони знали одне одного достатньо давно, щоб цей цілунок був кращим за будь-які ліки від похмілля.