Work Text:
засліплює
душно
партер
софіти
кінцевий дебют, найостанніша пʼєса
палають-пропалюють сотні очей
вже завтра про неї волатиме преса
от довбні, це ж краща з її ролей
талант
лицемірство
замріяно
зрада
роками незмінно все поруч і поруч
найпалкíша свічка повільно згасає
і зрештою мрійник вертає ліворуч
а місце для мрій лише користь займає
часоплин
ненависть
помста
пожежа
згорають добіса усі давні плани
усе, що разом будували колись
вогонь враз постав за кулісами паном
і всі лицеміри із ними зрослись
посмішка
біль
передсмертя
вистава
самотньо сміється, розкинувши руки
аж поки вогонь не поглине усе
на сцені пропалює смерть візерунки
театр брехні вже ніщо не спасе
агонія
смерть
забуття
потойбіччя
Б.О.Г зна, що там далі, чи пекло?
чорт зна, що там далі, чи рай?
ланцюг з дій минулого вʼївся запекло
тепер її дім назавжди потайкрай
суд
монохром
світло
темрява
два списки всього лиш пуста писанина
прокурор, адвокат — двоголовий суддя
що не засідання, то різанина
в смертежиття входять зовсім з нуля
жінці
сіячі
бюрократія
винна
вона залишилася на роздоріжжі
дві гóлови дали їй ще один шанс
полумʼя свічки шлях новоприїжджим
освітить і знайде химерний баланс