Work Text:
Дев'ять доріг пройду — дев'ять по дев'ять струн,
дев'ять пісень складу — виплету в'яззю рун,
на чотирьох вітрах — хай розлетяться геть,
і на восьми стежках спинять біду і смерть.
А на дев'яту я вийду з вогнем сама.
Вишию сорочки — місячні письмена.
Витчу на полотні — сонячний диво-птах.
В тринадцяти ночах. У дев'яти світах.
А на дев'ятій я тишу свою пряду.
Вийди, сестра-пітьма, мороком на межу,
вийди, сестра-зима, стужею на уста...
Ніч пожирає день, ніч, як ніхто жива —
дихає і болить, в грудях пече вогнем...
У дев'яти світах ніч обернулась днем.
В сяйві сто ста свічок, в полум'ї і в очах...
Колесо заскрипить вороном в небесах.
Колесо заскрипить, спиці замерехтять...
В ніч всіх ночей не спи, серед сто ста багать,
серед сто ста зірок, вигляни, придивись —
в тринадцяти рогах сонце іде увись.
В тринадцяти вінцях рік поверта навспак,
в прірві старих небес креслить забутий знак.
В прірві старих небес між дев'яти світів...
А на дев'ятій я зв'язку несу ключів.
А на дев'ятій я морок жену вогнем —
хай в найтемнішу ніч
лихо
тебе
мине.
23.12.2029 р.