Work Text:
Файнон щасливий бути твоїм. Відколи він усвідомив своє кохання, він віддався тобі – віддав своє серце, щоб воно билося у тебе в грудях. Ваші долі вже давно було переплетені, але сьогодні він офіційно поклянеться бути твоїм.
Інколи, ще мріючи про настання Світанку, Файнон дозволяв собі уявити, як зіграє весілля з тобою. Весілля у всіх традиціях Амфорею — ритуальні купання з пахощами, прекрасні весільні шати, процесія по Окемі, супроводжувана радісними співами, коли тебе провели б до його дому, підношення титанам на щастя.
Коли на Вічній Сторінці цей день настав Файнон не міг повірити, що це відбувається. Надто добре для реальності. Надто добре для сну.
Але ось він, одягнений у білий хітон, на його голові розшита квітковими узорами фата, в руках букет з колосків пшениці, м’яти, кунжуту, сільфіуму, дикиких орхідей. Хоча він уявляв тебе у цій ролі, але на знак, що він офіційно віддається тобі Файнон попросив змінити традиційні ролі.
Краєм ока він дивиться на своїх батьків, які несуть факели, супроводжуючи. Вони разом з усіма радісно співають пісень, їхні погляди іскряться щастям. Файнон досі пам’ятає, щасливі сльози Аудати, коли він оголосив про своє весілля; як Єронім почав одразу давати йому настанови, щоб його подружнє життя було щасливим.
Останні кроки до Зоряного Купола. Там, у місці де Амфорей може спостерігати за міріадами зірок, святкуючи натовп залишився позаду, зібралися лише найближчі йому люди. Навіть Стелла, Дань Хен і Марч навідалися на Амфорей, щоб відсвяткувати його весілля.
Там, на фоні безкрайого космосу Файнона чекаєш ти. Ти прекрасна, красивіша за світанок, за сон, за зорі — ти є красою, яку можна побачити тільки закоханими очима. Твоя усмішка розширюється, ти мимовільно робиш крок йому на зустріч. Файнон ледь не забуває як дихати, йому перехоплює подих. У мить коли ваші погляди зустрічаються, все завмирає — наче ваші душі пригорнулися одна до одної. Він твій, він твій, він твій — єдина думка в його голові. І він вдячний тобі, що дозволила йому бути твоїм, що огорнула його зранене серце любов’ю.
Навколо, вогні факелів злітають у небо. Вогні, які поміж зір розсипаються феєрверками. Від цього видовища на душі стає тепло, Файнон мимоволі згадує свою названу сестру, Кірену, і йому здається, що це її благословення. Його кроки легкі, він навіть не відчуває що йде — лише, що твоє тепло стає ближчим.
— Імператор благословляє ваш союз, — прозвучали слова Церидри. За давньою традицією Амфорею, вона кинула на його шляху фініки, монети, сухофрукти, інжир та горіхи, які символізували родючість і довголіття молодої пари.
— Нехай ваше кохання буде безмежним як океан, — майже проспівала Гізіленс.
— Захищайте одне одного, — на слова Мідея Файнон тільки кивнув. Так, він захистить тебе.
— Нехай ваше подружнє життя буде сповнене ніжності, — сказала Касторіс, змушуючи Файнона ще раз поглянути на букет. Букет, який вона дбайливо зібрала для його весілля.
— Будьте чесними одне з одним, — це так в стилі професора Анакси, навіть на його весіллі дати йому урок, подумав Файнон.
— Ваше кохання прекрасне, збережіть цю красу, — такими були слова Аглаї. Саме вона пошила ваші весільні шати, підбираючи дизайн не під моду, а під ваші характери. Одяг, який наче розповідав історію ваших почуттів. Файнон був безмежно їй вдячний.
— Ваше кохання завжди змушуватиме небо усміхатися, — Гіацина подарувала йому сяючу усмішку, в її очах бриніли щасливі сльози, як і в той день, коли Файнон сказав їй радісну новину про своє весілля. Маленька Іка поруч радісно тріпотіла крильцями.
— Нехай жодні негаразди не спіймають вас, — підморгнула Сайфер, кинувши щедру жменю монет.
— Нахай ваше кохання буде постійним і ваша історія не закінчується ніколи, — сказав урочисто Дань Хен, поруч з ним химера Вігетоса замахала хвостиком, теж даруючи свої вітання. Файнон був радий, що його товариші, які подарували Амфорею новий світанок були і на його весіллі.
— Нехай ваше життя буде сповнене незабутніх щасливих моментів! — радісно скрикнула Марч, роблячи фото. Файнон подумав, що пізніше обов'язково має попросити її відправити їх йому.
— Нехай вас чекає попереду ще безліч нових світанків і ніщо вас не розлучить! — Стелла з ентузіязмом сипала благословеннями. Файнону не могло не згадатися, як вона пообіцяла йому, що як тільки Амфорей стане реальним обов'язково влаштує вам найкращий медовий місяць, сповнений пригод, по всіх планетах, де вона побувала.
— Нехай ваші завтра будуть сповнені любові — сказали в унісон Тріббі, Трінон і Тріанна, летячи йому на зустріч від свого місця біля тебе. Так, те що саме вони будуть проводити його весілля навіть не обговорювалося. І чесно, Файнон не хотів би щоб його весілля пройшло інакше. Що може бути кращим, ніж його найближчі люди, які стануть свідками нового розділу його життя.
Так, скоро Файнон вже стане одруженим чоловіком, його і тебе розділяють лише кілька кроків, які він долає в мить. Він не може стримати тремтіння своїх пальців, коли його руки торкаються твого обличчя. Файнон одними вустами шепоче твоє ім'я, але навіть в усій цій радісній какофонії ти його чуєш. Накриваєш його руку своєю, злегка стискаючи. Пальці твоєї іншої руки торкаються квітів у його букеті. Він нахиляється до тебе, чолом до чола. Ви не можете не линути одне до одного, серця уже частинки одного цілого.
— Кожен мій світанок належить тобі, — ці слова клятва Файнона. П'ять слів, які важливіші цілого космосу, які втілюють його майбутнє, його мрії та надії. Його любов, яку він проніс через мільйони циклів, любов, яку він проніс у завтрашній день.
— Кожен мій світанок належить тобі, — відповідаєш ти йому тим самим. Ця клятва зовсім не є традиційною весільною клятвою Амфорею, але вона належить лише вам. Клятва, яка поєднує вас — як і кожна до неї, яку ви шепотіли одне одному обіймаючись, ласкаючи одне одного, вранці і ввечері, в мирній рутині та в бою.
Файнон дивиться тобі в очі — зорі в них сяють сліпуче-яскраво, а серед них лише він. Як і в його очах лише ти. Усвідомлення, що тепер ви подружня пара осідає солодким теплом у його серці. Він твій чоловік — як прекрасно усвідомлювати це знову і знову. Він твій чоловік — Файнон стискає твою руку. Він твій чоловік — відтепер і назавжди його і твоя доля, завтрашні дні пов'язані.
— А тепер вас чекає ваш дім! — каже Тріббі відкриваючи портал, за яким чекають золоті поля Айдес Елізіай. Ще одне прохання Файнона, завершити весілля у нього вдома.
Файнон веде тебе за руку до порталу — крок і зоряна безкінченність стає морем пшениці, а фейерверки стають ніжним вітерцем. Ваш дім. Майже одразу він обіймає тебе, міцно стискає, купаючись у твоєму теплі, вдихаючи твій запах. Його поведінка змушує тебе засміятися, він такий закоханий, ніжитися в його коханні найбільша насолода.
Залишився останній ритуал весілля, ритуал, який ви без слів домовилися провести саме в Айдес Елізіай. Його серце, до цього тріпотіло крильцями метелика, заспокоїлося, нарешті вдома, коли ти ніжно знімаєш його фату, гладячи білосніжні пасма його волосся — наче запевняючи його, дякую, що довірив мені своє серце, я любитиму і оберігатиму тебе — і цілуєш. Ніжно і солодко, як вітер, як лоскіт колосків пшениці, як амброзія, як зоряний пил. В поцілунку ви не відводите очей одне від одного, небо і сонце його очей тільки для тебе.
— Я кохаю тебе, — тепер ви чоловік і дружина, здається, це не змінює ваших почуттів геть зовсім, але все одно вони наче заграли новими барвами.