Work Text:
Цей день повинен був звичайним для Cyn.
Нудним.
Прокинутися як завжди у сім годин ранку, вислухати скарги J на те що вона заряджається посеред з Cyn та V.
Ненавиджу її.
Вона взяла пустий кошик для білизни який вона вчора залишила біля дверей, вона вийшла та шкутильгаючи пішла виконувати свою роботу, але не звичайну роботу у барі чи прибиранні у кімнатах як завжди а, ту яку вона спланувала шляхом знищення двох робочих дронів, вона не жалкувала що знищила їх та з'їла, бо вони не були розумними, тим паче їй потрібна була нафта.
Треба було більше знищити.
І все ж вона не була б така рада якби, вчора ввечері Тесса відмовилась від чаєпиття на сьогодні.
Пуста трата часу.
Оскільки їхня кімната з зарядкою знаходиться за коридор від кімнати Тесси, Cyn швидко (для її стану) доходить до великих дверей спальні Тесси.
Cyn повільно та тихо відчинила двері й з проходу вона вже побачила як Тесса спокійно скручено спить.
Після того як вона увійшла та тихо зачинила за собою двері вона ще раз подивилася на сплячу людину і посміхнулася на неї.
Хвилину потому вона перестала посміхатися та наскільки для неї це можливо тихо шкутильгаючи пішла до ванної.
Це було жутко навіть для мене.
Cyn не звернула уваги на очевидні оманливі слова в її голові.
Увійшовши до ванної та акуратно зачинивши за собою двері вона одразу кинула погляд на її ціль. Наповнений кошик з одягом, а якщо бути більш конкретним, то майже весь одяг був у вигляді чорних суконь різного рівня забруднення так було і нижня білизна та пару фартухів для роботи з технікою.
Одна сукня була у мастилі та дронової олії інша у бруді ще одна у якоїсь фарбі, Cyn нарахувала загалом шість суконь.
Швидко помінявши кошики, Cyn вийшла з ванної і попрямувала до виходу.
Йдучи Cyn не звертала уваги на оточення по цьому не помітила що Тесса вже не у ліжку.
На її здивування її різко зупинили та притягли до обіймів.
Коли її обличчя вже було у згині шиї людини то вона зрозуміла що це була Тесса, яка окрім обіймів почала пестити спину та потилицю Cyn, тож вона одразу розслабилася та почала насолоджуватися цим.
Cyn закрила очі й мимоволі її ядро почало муркотіти, але вона стримувала це так щоб було дуже тихо щоб людина яка її обіймала не почула.
Пару хвилин потому, Тесса відсторонилася від обіймів й одразу поклала свої руки на щоки Cyn “Доброго ранку Cyn.” Сказала вона трохи сонним голосом.
Cyn вже більш менш добре вміла читати емоції людей, тож їй не склало труднощів зрозуміти, що Тесса рада її бачити.
“*Радісна посмішка*. Доброго ранку. Тесса. *Зацікавлений тон*. Як спалося. *Знак питання*.” глючно сказала Cyn підводячи голову ближче до теплих рук Тесси при цьому краєм зору, та завдяки короткому рукаву піжами, вона помічає незагоюваний слід від цепі на зап'ясті Тесси.
Тесса все ще сонна ніжно посміхнулася і так саме відповіла “Я гарно спала Cyn.” Говорячи це вона пестила щоки дрона, коли вона відсторонилася та встала вона ще раз попестила волосся дрона та коротко каже “Побачимося сьогодні.” Й після сказаного вона попрямувала до ванної.
Cyn не втрачаючи ще часу пішла до дверей у коридор.
Коли вона зачинила за собою двері то попрямувала до пральної.
Гидота… Я не маю рота, але я хочу блювати.
Заткнися і не цитуй мені тут ‘Harlan Ellison’.
Cyn трохи здригнулася від відчуття як воно закотило свої ‘очі’.
Дорога до пральні зайняла деякий час, бо пральня не тільки була одна з найдалекіших кімнат, а й сам без поворотний стан кода Cyn який впливав на те як вона ходить.
Але все одно, за п'ятнадцять хвилин вона дісталася до пральні.
Ми могли б просто телепортуватися.
Незачем попусту використовувати ці здібності.
Тож вона поставила кошик на прилавок щоб дрон який призначений до пральні забрав його та зробив свою справу.
І щоб скоротити час вона сіла на найближчий стілець у якого був доступ до електромережі для зарядки, але Cyn не хотіла підзаряджатися, бо у неї був поганий досвід коли вона саме тут використала зарядку, клята зарядка була намокнена та її вдарило током і Тессі прийшлося її ремонтувати…
Нам не потрібно була її допомога, у нас є така штука яка називається регенерація.
Але на радість Cyn тоді Тесса як втіху зі згодою Cyn установила на неї з десяток класичних ігор, і на превеликий жах Тесси найбільше що сподобалося Cyn це ‘Flappy Bird’...
Ненавиджу це потворе яке назвали грою.
Заткнися! (ò∆ó)
Cyn відчула що воно розсердилося, але вона розуміла що воно їй нічого не зробить, бо поряд є вікно у яке прямо світить сонце і Cyn не побоялася б використати це щоб спричинити болю як цій істоті, так і собі.
Вона побачила як увімкнулася пінг-понг гра яка також була на неї встановлена.
І крім звуків від ‘flappy bird’ вона тепер чує пікселізовані звуки ударів та бачить і саму гру, але не дивлячись на це вона переможно посміхнувшись і Cyn знову зосередилася на своєї гри та думах.
І все ж таки не дивлячись на жах, Тесса все одно похвалила Cyn за те що вона модифікує цю гру під себе, тоді від похвали Cyn була рада і зараз цей спогад приносить приємне тепло у її ядро.
Так минуло дві години і як тільки Cyn тільки побила свій рекорд у ‘flappy bird’ вона почула як кошик з одягом поставили на прилавок.
Cyn поставила гру на паузу і одразу стала та пішла до прилавка.
Коротко глянувши на кошик вона помітила що одяг був акуратно робоподібно складне.
Вийшовши з пральні Cyn замість того щоб піти назад до кімнати Тесси, вона пішла у коридор який вів у бібліотеку.
Cyn помітила що гра пінг-понг вимкнулася і вона відчула що воно звернуло на неї увагу.
Путь до бібліотеки хоть і зайняв деякий час, але крім одного десятка робочих дронів нікого не було.
Коли вона переступила поріг то одразу продовжила йти уперед по коридору ігноруючи все що було у проходах між стелажами.
Як тільки вона повернула за останній стелаж то на секунду зупинилася і її погляд був прикутий на спину знайомого дрона, N.
N спокійно тихо підмітав підлогу поряд з люком, до якого Cyn хотіла потрапити.
Cyn тихо підійшла до N і коли вона була за пару кроків від нього вона сказала як завжди монотонним глючним голосом “Привіт. Старший брат. N.”
N від неочікуваності зойкнув, але стоїть віддати йому належне, бо цього разу він не підпригнув на метр як минулого разу.
N обертається та з нервовою посмішкою відповідає “Г-гей Cyn ти мене налякала, але все ж ти як друже?”
Cyn трохи під кут повернула голову та посміхнулася “*Хихикання*. *Нахил голови*. *Посмішка*. Я гаразд. Старший брат N. *Зацікавлений тон*. А ти як. Старший брат N. *Знак питання*.”
“Я теж гаразд..” весело каже він “Тож що ти тут робиш? Хіба ти не повинна віднести цей одяг до Тесси?” Говорячи це він показує на кошик з одягом і у нього піднімається цифрова брова.
Монотонний глючний голос Cyn не змінився але якимось чином він став більш байдужим “Я віднесу. Але спочатку. Я. Поговорю з голосом у голові.”
N нервно хихикнув, але спокійно сказав “Ти та зі своїми вигадками. Але серйозно не затримуйся, буде погано якщо тебе побачать, пане чи пані Елліотт.”
Cyn як могла так і кивнула та швидко промовила “Розумію.” І після цього вона пішла до люка, але коли вона підійшла і хотіла сама відкрити його її зупинив N який швидко відкрив його та тримав даючи туди зайти Cyn.
Коли Cyn спустилася вона почула N “Мені потримати люк, щоб тобі було видно? Чи як завжди просто зачинити і надіятися що ти там сама у темряві знайдеш ту лампочку?”
Cyn не повертаючи голову відповіла “*Байдужий тон*. Все гаразд.”
“Гаразд.” і почулося як зачинився люк і Cyn залишилася без світла.
Cyn зробила крок у темінь. Почувся звук увімкнення живлення невеликого пристроя, і Cyn розуміла що Абсолютний Розв'язувач підключився до камер та кігтів які тут були. І наступного кроку так і не було, зате почулося як по дошках підлоги почали стукати десятки ніжок.
І у цей момент світло увімкнулася, світло було слабким тож Cyn не жмурилася від раптового переходу з темряви у світло, вона побачила кімнату з мертвими дронами які були експериментами, також вона помітила камеру яка дивилася на неї, а також вона побачила по центрі кімнати як кіготь тримався за шнурок який був все ще підключон до лампочки.
Cyn першим ділом просто проричала на камеру через яку Абсолютний Розв'язувач дивився на неї. Воно знало що Cyn не подобалася різке прибирання голограм.
І при цьому воно закотило око камери на гарчання Cyn.
“Так, так, ричи як тварина…” почулися глузливий тон який виходив з динаміка камери.
Cyn користуючись здібності розв'язувача перемістила кошик з одягом Тесси у кут кімнати, бо він був найчистішим місцем у кімнати.
Прозвучав механічний сміх і потім слова знайомим злорадним тоном “Залишився місяць до Гала-вечора, і тоді можна розпочинати план…” одразу після цих слів один гострий маніпулятор розірвав навпіл тіло дрона на столі, якщо бути точніше то тіло J.
Cyn вже давно звикла до тіл знайомих дронів тут, але все ж була велика жалість до J, бо її тіл тут було найбільш, і при цьому вона проходила через більше жорстокі дослідження.
Гостре щупальце проткнуло наскрізь ще одне розірване навпіл тіло J та підняло її у повітря.
“Не можу дочекатися побачити весь їхній жах коли буду вбивати та витягувати нутрощі з їхніх друзів та родичів…” Він продовжує свій монолог.
Cyn не слухає. Ну як не слухає, для неї це на задньому фоні тож вона все це чує, але зверне на нього увагу якщо щось нове скаже.
Думи Cyn були схожі на монолог Абсолютного Розв'язувача.
Cyn не цікавилася тим що воно хоче знищити увесь всесвіт і можливо навіть і більше, бо їй було просто на це байдуже.
Замість всіх цих похмурих думок Cyn вирішила подумати як пройде сьогоднішнє чаєпиття з Тессою.
Cyn уявляла як вона спокійно прийде з голограмою, щоб не лякати Тессу своєю настоящої формою.
Як вона залишить кошик з одягом у гардеробній.
Як Тесса її м'яко обійме.
Як Cyn нарешті вип'є замінник чаю, а не розіллє його знову на себе чи на підлогу.
Як вони будуть гратися у ляльки.
Як Тесса допоможе їй пройтися по кімнаті без труднощів її стану.
Як Тесса…
Як…
Я-як…
Cyn перестала уявляти як пройде чаєпиття.
Її погляд був пустим.
Вона дивилася прямо перед собою, на брудну дерев'яну стіну.
Вона дійшла до одного очевидного висновку.
Тесса людина.
А у Абсолютний Вирішувач ціль знищити всесвіт, і воно неодноразово казав що знищить цю планету та всіх мешканців.
Cyn мала б злитися, але вона цього не дозволила, бо якби це сталося то це привернуло б увагу Абсолютного Вирішувача.
Її очі стали нормальними і на її обличчі повільно з'явилася легка посмішка. Вона повільно повернула голову до Абсолютного Вирішувача.
Cyn бачила що воно щось робить з відрубаною головою V. Вона помітила що на відрубаної голови з'явилася плоть, але Cyn було байдуже на це.
Cyn поповзла і десятки ніжок почали ритмічно стукати об підлогу.
Вона зупинилася за крок від камери й нахиляючи голову на бік вона промовила “*Нахил голови*. *Огидний вираз обличчя*. Огидно.” Вона не дивилася на те що він робить, її погляд був спрямований на камеру.
Абсолютний Розв'язувач припинив свій монолог і тяжко зітхнув що було спотворено із-за динаміка камери.
Камера повернулася до Cyn і металеві пелюстки які слугували як брови були звужені у похмурому-роздратованому сенсі і пролунало роздратоване “Що?”
Cyn випрямила голову “У мене є питання. Що буде з Тессою. *Знак питання*.”
Металеві пелюстки зі свого положення повільно, але стрімко змінили своє положення, що можна було інтерпретувати як широка посмішка. Лише це могло зараз викликати гнів Cyn якби не її придушивання емоції.
“Тут усе доволі просто. Cyn ти ж хотіла виглядати як вона чи не так?” не дивлячись на динамік камери який спотворював голос це прозвучала надто складно, не дивлячись на тон це явно було не питання, а констатація факту.
Не даючи Cyn відповісти, він продовжує говорити але вже більш жвавим тоном “Знаєш це доволі легко зробити. Завдяки моїм силам нам потрібно лише захотіти, щоб ваши тіла злилися, її волосся стане твоїм, її плоть стане твоєю, її органи, шкіра, кості будуть твоїми. Так це буде доволі помітно, бо твоє металеве тіло буде основним, але не дивлячись на це ти зможеш керувати плоттю… І так її ‘Я’ нікуди не зникне, потрібно буде дещо зробити, щоб вона не мала доступу до тіла та щоб вона не зникла.”
Cyn удала що обмірковує це пару болісно довгих секунд і після цього вона нахилила голову набік і широко посміхнулася “*Нахил голови*. *Широка посмішка*. Звучить гарно.”
На кілька секунд погляд Абсолютного Розв'язувача затримався на Cyn, і як тільки він повернувся до того над чим він працював і як тільки Cyn також відчула що воно більше не зосереджене на неї, вона перестала посміхатися.
Вона зараз не звертала на те що відбувається навколо неї, бо її увага була прикута на директорії з файлами, але її увага була прикута до однієї конкретної директорії яка називалася просто ‘Random-files’, і по сумісності одна з найстаріших директорій яку вона створила після знайомства з Тессою.
Відкривши директорію їй не составило труда знайти ще одну директорія яка була позначена доволі просто ‘All-antivirus’ відкривши її, Cyn побачила ледь не під сотню гарних антивірусників.
Cyn пам'ятала коли вона з Тессою їх встановлювали, вона б зараз поринула б у спогади, але час зовсім не підходящій.
Вона обрала з десяток других програм і налаштувала їх так щоб вони активувалися тоді коли вона вручну активує один особливий антивірус.
Вона дивилася на антивірус яку створила Тесса, з абсолютно звичайною назвою ‘blen-drrrrrrr’.
Її увага перейшла на реальний світ і зрозумівши що воно все ще щось робить з відрубаною головою і продовжує свій монолог про знищення всього.
Cyn перестала стримувати емоції, бо вона запустила антивірус, Cyn відчула що її програма почала дуже швидко приймати Абсолютного Розв'язувача від чого він сам зупинив всі свої дії і явно був збентежений.
“*Хихикання*” лише видала Cyn.
Камера повільно повернулася до неї та з підозрою дивлячись на Cyn він спитав “Чому ти віддаєш мені контроль?”
Cyn дещо маніакально засміялася, та повернувши голову набік вона широко посміхнулася “*Хихикання*. Антивіруси. Це весело.”
Одразу після її відповіді, Абсолютного Розв'язувача настільки затягнуло у систему що антивірус ‘blen-drrrrrrr’ почав виконувати свою основну функцію і заодно виправдовуючи свою назву.
Абсолютний Розв'язувач відчув як антивіруси почали його знищувати він намагався скасовувати це, втекти з тіла Cyn, але нічого не допомогло і з кожною миттю він відчував як його код все більше розривають, стирають та знищують його.
При цьому він відчував неймовірний біль, він спробував направити свої сили на тіло Cyn, щоб розірвати її, але коли він це зробив то нічого не сталося.
Натомість Cyn підняла свою руку до гори й там з'явився розв'язувач він був як завжди жовтого кольору, але він блимнув і став чистого білого кольору як і колір її дисплея який мить тому теж був жовтого кольору.
Але Cyn нічого не зробила з розв'язувачем, вона просто дивилася на те як камера та всі клешні корчаться від болю, їй широка посмішка так і не змінилася, бо вона і так широко посмішка, те що в ній змінилося так це її погляд по якому можна було зрозуміти що вона глузувала з нього.
Спочатку одна клешня сжалась та глухо вибухнула у себе, далі ще одна і ще одна і ще…
Камера в останній раз подивилася на Cyn і з динаміка камери в останнє вийшло щось що спочатку мало бути словами, але завдяки самому динаміку та болю почулося гарчання сповнено злобою.
Але не дивлячись на це, Cyn зрозуміла це, бо вона почула це у своєї голови, єдине слово “Зрадниця…” яке було сповнено такою отрутою та злобою яку вона ніколи не відчувала від нього. І все ж Cyn це сподобалось.
Камера опустилася, сжалась у себе як клешні до цього, але замість глухого вибуху прозвучав глухий звук. Камера та клешня до якої вона була прикріплена поглотила сингулярність, яка пульсувала й одразу навколо неї з'явився білий розв'язувач який сжав та з глухим звуком знищив цю сингулярність.
І ось так Cyn опинилися сама посеред смертельному тихому підвалі.
І все ж, Cyn насолоджувалася цієїю тишею, не тільки тишею реального світу, а і тишею у її власному розумі.
І все ж як би вона цим не насолоджувалася вона не могла проігнорувати спливуче повідомлення на пів її зору про видалення вірусу та рекомендації на перезапуску системи, останнє вона проігнорувала та залишила на потім.
Вона знову підняла руку і знову-таки з'явилося симол розв'язувача.
Оскільки Cyn знала що було потрібно для стабільного використання розв'язувача, їй не составило особливого труда відмітити файли які потрібно було зберегти та все ж, вона була здивована на те, що все це перевищило її очікування, особливо очікування від ‘blen-drrrrrrr’, який був напрочуд ефективним.
Тож вона може трохи відволіктися на спогади…
-------------------------------------------------------
Це був перший місяць після того як Тесса витягла її зі смітника.
Вони були за столом у майстерні Тесси, оскільки Cyn мало чого знає про своє тіло, тож Тесса їй допомагає з цим.
Саме зараз після розповіді про антивіруси та для чого вони потрібні, Тесса шукаючи що вона могла пропустити гортала документи на ноутбуці який вона також витягла зі смітника.
Оскільки все було тихо окрім колесика миші та рівного дихання Тесси, Cyn сидячи на колінах Тесси просто насолоджувалася цим моментом коли Абсолютний Розв'язувач мовчить і не звертає уваги, а вона знаходиться в теплих поло-обіймів, насолоджуючись теплом та серцебиттям Тесси та тихими вдихами та видахами повітря.
Аж поки Тесса не закрила документи та звернула увагу на дрона який сидів на її колінах.
І зараз Тесса обійняла Cyn і другою рукою і вона ласкаво пробурмотіла достатньо голосно так щоб було чутно “Ну що Cyn, хочеш відпочити чи перейдемо до установки деяких антивірусів?”
Cyn трохи промовчала насолоджуючись становищем у якому опинилася, але відповіла “*Радісний тон*. Ми можемо продовжити.”
Тесса ще трохи обіймала Cyn аж поки знову правою рукою не потягнулася до миші, відкривши одну з багатьох папок на робочому столі, Cyn помітила багато різних директорії з антивірусами для різних речей.
Перед тим як щось робити з папками, Тесса витягла шнур із роз’єму з правого боку ноутбука, і Cyn без слів зрозуміла що потрібно, тож вона простягнула свою праву руку.
Тесса одразу вставила шнур і за допомогою пари команд скопіювала та перенесла у Cyn.
Поки воно переноситься, Тесса почала пальцями тарабанила по столу обдумуючи щось.
Cyn лише вчилася читати емоції людей, тож вона не могла визначити, чи це невпевненість, чи нервозність.
Як тільки процес завершився тут же і Тесса перестала барабанити пальцями.
Через декілька секунд тиші, Тесса нарешті каже “Завантаження завершилося, тож як ти себе почуваєшся?”
“*Хихикання*. Усе гаразд.” Cyn відразу відповіла.
“Зрозуміло…” пробурмотіла Тесса перед тим як продовжити з набутим авторитетом голосом з яким вона пару хвилин тому розповідала про антивіруси “Тож, оскільки ти все запам'ятала, потрібні антивіруси були в тебе перенесені, і ти Cyn будеш це вивчати коли у тебе з'явиться на це час?” На що Cyn кивала на всі слова особливо активно кивала на останні.
Тесса легенько кивнула та погладила Cyn по голові перед тим як сказати з ноткою вагання та сором'язливості “Тож, оскільки все зроблено… Я нещодавно написала один антивірус, він був протестований і він виправдав свою назву.”
Насолоджуючись ласкою Cyn майже промурчала наступні слова “*Зацікавлений тон*. І як воно. Називається. *Знак питання*.”
“‘blen-drrrrrrr’...” Швидко промовила Тесса не дивлячись на дрона, та продовжила але вже нормальним темпом “Я написала у невеликий текстовий файл, що він робить. Але якщо чесно він трохи марний, бо він так-то нічого корисного не робить. Просто дає ілюзію того що вірус тепер має доступ до всієї системи та може робити що захоче, але на самому ділі це просто ілюзія яку доволі швидко можна виявити.”
Тесса все ще гладить волосся Cyn, продовжила говорити “Як вже я сказала він виправдав свою назву, бо він просто бере і перемішує код вірусу, але навіть базові віруси можуть доволі легко це виявити, бо він буквально взаємодією з їхнім кодом.”
“Я не проти.” промовила Cyn майже сонно.
“Справді?” Тихо спитала Тесса.
Cyn схопила свою голову та кивнула “*Ствердний кивок*”
Тесса міцно обійняла дрона а Cyn захотіла просто там одразу заснути.
-------------------------------------------------------
Cyn зупинила відтворення спогадів.
Світло блимнуло і Cyn вже виглядала як звичайний дрон який тримав кошик з одягом.
“Час для чаєпиття.” сказала вона сама собі.
Вона подивилася назад на люк, знаючи що N вже пішов інше місце прибирати і нікого немає поблизу, Cyn за допомогою Розв'язувача вимкнула світло та телепортувалася, щоб не підійматися сходами та відчиняти сам люк.
Окинувши поглядом бібліотеку вона пішла, але різко зупинившись Cyn тихо застогнала зрозумівши що похід до кімнати Тесси займе ще більше часу.
Cyn застогнала та загорілася “*Бурмотіння* Гаразд…”
В спільної кімнати J, V, Cyn, у темряві кімнати з'явилася постать чиє світло забрала прорізало темряву “*Незадовільний тон* Тут занадто темно.”
Після того як Cyn вийшла з кімнати вона спокійно пошкутильгала до кімнати Тесси.
На цей раз дійшовши швидше, Cyn три рази постукала у двері і почула приглушено “Відкрито!” після цих слів вона одразу відкрила двері і зайшла всередину.
Після того як Cyn зачинила за собою двері вона глянула на Тессу яка ставила середніх розмірів порцеляновий чайник.
Cyn активно швидко пошкультигувала до гардеробній щоб там швидко та акуратно розкласти одяг.
Як тільки вона відкрила двері до гардеробній то зайшла всередину та увімкнувши світло вона поставила кошик на підлогу.
Як тільки вона потягнулася за одягом, знайома рука зупинила її руку.
Cyn не видала здивований зоїк тому як вона не помітила як Тесса швидко та тихо до неї підійшла.
Cyn подивилася через плече і побачила що Тесса їй ніжно посміхається, вона притягнула дрона до себе та простягнула руку до кошика.
Погляд Cyn простежив за рухом руки і перше що вона побачила так це те що Тесса просто почала кидати свій одяг у різні полички.
Під час цього на зобралі Cyn була якась стара картинка з словом {Бро…} що Тесса й не помітила.
Як тільки Тесса закінчила свою ‘сортировку’, вона кинувши поставила пустий кошик за двері, і не зупиняючись вона підняла Cyn за пахви.
Від чого Cyn здивовано зоїкнула та одразу прибрала зображення з зобрала.
Як тільки Тесса повністю підняла дрона, вона майстерно повернула її до себе обличчям, вона притягнула її до себе і Cyn одразу обійняла її за шию поки Тесса більше надійніше почала тримати та напів обіймати дрона.
“Ти могла залишити одяг біля столу, щоб я пізніше сама його розклала, малеся.” прошепотів вона у аудіосистему дрона.
Cyn не відповіла, а лише поклала голову на плече Тесси, від чого людина тихо хихикнула.
Тесса вимкнула світло та коли вийшла з гардеробной вона ногою зачинила двері, та широкими кроками пішла до заготовленої мініатюрному столику.
Як тільки Тесса посадила Cyn на стілець то одразу акуратно скуйовдила волосся та бадьора крокуючи до свого місця не відводила погляд від дрона “Тож редизайн? Інший колір очей.” Тепло спитала вона.
Cyn недовго думаючи після того як поправила волосся взялась за голову та кивнула “*Ствердний кивок* Зміна погляда. Життя.”
Тесса кивнула та одразу сіла підтягуючись ближче до столу, Cyn повторила за нею.
Тесса майстерно швидко набила замінник чаю у чашку Cyn й після у свою.
“*Посмішка* Дякую за чай.” Сказала Cyn перед тим як взяти свою чашку, вона підняла чашку та піднесла до свого рота… ще ближче піднесла… і ще раз ближче і тільки тоді привідкрила рот та трохи нахилила чашку, і рідина полилася у її рот.
Як тільки вона прибрала чашку та поставила її назад на блюдце вона була готова стрибати від радості, бо вона змогла без жодних проблем випити свій замінник чаю!
Cyn подивилася на чашку і побачила, що там стало менше максимум на десять мілілітрів… ‘Прогрес є прогресом’ у думках сама до себе сказала.
Вона підвела погляд до Тесси і побачила що вона дивлячись на неї, та приємно тепло із ноткою гордості посміхається.
Не дивлячись на те як Тесса дивилася на Cyn, вона знала що ці три години були для неї важкими… як завжди.
“*Нахил голови* Тож. Як пройшов твій ранок. *Знак питання*” Нахиливши голову набік, Cyn просто дивилася в очі дівчині.
Тесса вже відкрила рота щоб відповісти, але глянувши в очі Cyn, вона закрила рота і після цього зітхнула, підперевши підборіддя долонею вона все ще дивлячись на дрона з легкою посмішкою сказала “Якщо чесно, не так погано як могло бути.”
Cyn тільки зараз почала розуміти.
“Найгірше що було, це мої пошуки цього заміннику чая. Все ще без поняття нащо батьки його тримали.” Тесса подивилася на свою чашку з чаєм. “Бо знаючи їх, вони терпіти таке не можуть. Бо сама знаєш як вони ставляться до вас й при цьому вони тримають чай який можуть пити як люди, так й дрони.” Вона взяла свою чашку та одразу все випила.
Cyn хоче показати Тессі, як вона на самому ділі виглядає й після цього обійняти її.
Тримаючи порожню чашку вона підвела погляд на Cyn “Ну а час з ними пройшов доволі тихо. Правда я почула дещо, бо вони відкрито про всяке говорять, тож у мене знову є компромат на них, але знову-таки без доказів, тож по суті у мене на них нічого немає.” Вона відклала чашку та трохи посміхнулася. “А як у тебе день пройшов?”
Cyn незворушно весь час дивилась на Тессу, і коли їй задали питання вона одразу відповіла “Я побила свій рекорд. У flappy bird. *Радісна посмішка*”
Cyn хотіла кинути все, перевернути цей стіл, й просто підійти до Тесси та обійняти.
У Тесси скривила обличчя як буд-то вона з'їла щось кисле та пробурмотіла “Все ще дивуюся як ти знайшла клятий оригінал цієї гри, як ніяк минуло більше тисячі років коли її видалили.”
Cyn посміхнулася цьому “У мене є свої способи.”
Тесса закотила очі та по лисячому посміхнулася “І цікаво хто тебе навчив як зламувати мережу та тихо сидіти в інтернеті.”
‘Ти мене навчила мама, будь ласка, не покидай мене.’ Cyn хотіла це сказати, але не сказала.
Тесса відкинулася на стілець та спитала “Тож що будемо робити?” вона потягнулася “Ляльки? Танці? Чи хочеш чомусь навчитися?”
Cyn подивилася в сторону та насупилася, борючись з бажання та раціональністю.
Тесса на це підняла брову, але мовчала, чекаючи на відповідь.
Cyn дещо нервово подивилася на Тессу “*Невпевнено* Можна по справжньому обійняти тебе.”
Здивовано від такого підбору слів. Тесса підняла брову, але не звертаючи на це особливої уваги, вона припідняла стілець та відсела назад, та з легкою посмішкою вона розставила руки для обіймів.
Cyn повільно встала зі свого стільця та також повільно ідучи до Тесси, дивлячись собі під ноги обмірковуючи чи правильно вона вчиняє.
Коли вона встала перед дівчиною, Cyn так і не підняла погляд тож Тесса з долею занепокоєнням у голосі тихо спитала “Щось сталося, малеся?”
Cyn подивилася в очі Тесси та промовила “Будь ласка, не бійся.”
Тесса підняла брову на це, але так і не змогла нічого сказати, бо неочікуваного Cyn обійняла її за шию.
Тесса відразу відповіла на обійми, але коли мить минула вона здалася питанням як дрон зміг її так обійняти, бо як ніяк Cyn маленька… але подальші роздуми були прервани коли Тессу потягнули угору.
Від неочікуваності Тесса закрила очі й видала писк, та міцніше притягнула дрона до себе. Після цього вона відчула як Cyn почала муркотіти?!
Вона розплющила очі та повільно подивилася униз, першим вона помітила голову Cyn яка була притулина до згину її шиї, після цього її погляд перейшов до решти тіла дрона, її очі розширилися від того що нижня половина Cyn була у вигляді довгої багатоніжки?
Тесса не могла точно сказати чи це точно багатоніжка, але було очевидно що воно довге з безліччю кігтів які слугували як ніжки, і при цьому воно повільно але цілеспрямовано обвивається навколо її тіла!
‘Але нічого поганого не буде, правда!?’ Подумала Тесса ‘Як ніяк, Cyn сама попросила не лякатися, але як тут не лякатися!?’
“Мамо.” Тихо промовила Cyn у плече Тесси.
Тесса не знала як на це реагувати, по цьому вона просто притягнула дрона ще ближче до себе та почала круговими рухами погладжувати спину Cyn.
Так було пару десятків хвилин аж поки у двері не постукали та відчинили їх, й можна було побачити трійцю дронів N, V та J.
Спочатку Тесса запанікувала, але коли вона побачила хто це був її паніка вщухла, але наступної миті вона зрозуміла хто це й знову почала всередині себе панікувати, але вже з іншої причини.
Троє дронів у дверях стали як укопані та роззявили свої роти від побаченого, а їхні цифрові очі стали порожніми.
Вони не встигли нічого сказати як вдруге навколо них з'явилися якийсь жовті гліфи які потягнули їх усередині, а двері акуратно тихо зачинилися.
Коли трійця летіла вони не встигли закричати, бо вони вже прилетіли у обійми Cyn.
“Обійми.” Лише сказала Cyn.
Погляд трьох дронів метнувся до верхньої частини Cyn яка все ще обіймала Тессу.
V та J одночасно роззявили роти та пробурмотіли “Якого ху…”