Work Text:
Я мав би все контролювати: годину, життя, століття
Твій погляд був блукаючим у сфері страху та невизначеності
Хто я? Ким був? Ким можу ще стати?
Крізь прожиті роки, часи, епохи не знайти відповіді біля церковних сходів.
Я був важливим, чи був я колись?
Все моє життя питання, на які не знаходжу слів
Слова – це твій меч, твоя сила, примха, жага
Думаючи, що ти під, ти був весь цей час над.
Кохання, так багато слів про кохання
Та ніхто не надасть чітке визначення, коли двоє душ збиваються з власного шляху у прірву відчаю та зневірення
Таким був я в борделях, в театрах, на сцені
З кожним, хто бажав лягти зі мною, не питаючи мого рішення
Бажання, надії, ігноруючи відсторонення
Служити – для цього мене було створено, а тобі дарована свобода?
Я не знаю своєї істини, не пам'ятаю, де правда – не вигадка
Я так часто міняв свої рішення, що змінив цілу епоху особистостей
Якими був, не став, намагався та все ж мимо
Очі, руки, серця лиш для того, щоб використати
Принизити, лестити, давати надію на безкорисне любовне зілля.
Та не сталося з ними, з тими, далекими-близькими
Думав я, що ти під, але все навпаки
Під твоїм осяянням, поглядом, чарами був
Той
Хто
Ніколи
Не знав
Кохання.