Work Text:
Завучка втупилась професійним поглядом у Мінкі. Його лик зображав янгольську невинність.
- То чия це була ідея? - сказала вона з усією можливою строгістю.
Мінкі сонячно усміхався.
Юнхо щенячим поглядом дивися на неї - як таку щиру і відкриту душу можна запідозрити у якомусь непотребстві?
...Півгодини тому вчителька молодших класів влетіла до її кабінету сльозах та шмарклях і повідомила, що ці двоє зіпсували її виставу: вони мали постояти півгодинки фоном на організованому нею Святі осені, зображаючи два вкриті осіннім золотом та багрянцем дубки (сіро-коричневі светри та обклеєні паперовим листям гілки у руках), але замість цього...
- Осінь-осінь золота... - старалося рідкозубе дитя, розказуючи завченого віршика (Восьма вечора напередодні: "Мама а у нас завтра утрєнік").
Мінкі легенько полоскотав своєю гілкою щоку Юнхо. Той чихнув і тицьнув своєю друга у носа. Мінкі не залишився у боргу і хвицьнув його гілкою по дупі. Юнхо зойкнув - отримати різкою по попі завжди неприємно, - і від душі повернув отримане.
- Я - малий лісний грибочок, запрошую вас у свій погребочок...
- Лісочок, - прошипіла вчителька не розмикаючи зубів.
За спиною малого "грибочка" розгорілася справжня буря - рідна сестра тієї, що "додолу верби гне високі, горою хвилю підійма". Дуби хвицалися гілками, діти (і батьки) у залі, затамувавши подихи, слідкували за дуеллю двох дерев. Згодом виявилося, що жіноча половина була за Юнхо (яка мила дитина), чоловіча - за Мінкі (яка е-е-е пристрасть).
Діти, що мали ланцюжком читати віршики, і самі роззявивши роти дивилися на декорації, що раптом ожили.
Бубух!!!
Це упала одна з куліс, на яку, задкуючи під натиском Мінкі, наступив Юнхо.
...
- Покарання - після уроків загрібати листя на шкільному дворі!
- Де його носить, - бубнів Мінкі, згрібаючи листя на величезну купу, що йому сягала пояса. - Я так все сам швидше закінчу, ніж він прийд...
- АААА, - Юнхо з криком вискочив ізсередини листяної гори - в усі боки розлетілося золото.
- Ти що робиш, бовдуре?
...
У вбиральні для молодших класів одна школярка (Лисичка на вдалому-невдалому Святі осені) прошепотіла іншій (Гоіршок там же) на вухо:
- ...а далі знаєш шо?
- Що? - блиск в очах.
Лисичка вимовляє, смакуючи кожну літеру:
- Вони за-со-са-лися, - повторює почуте від старшої сестри слово.