Work Text:
Чанбін сопів міхом, ходив навшпиньки навколо пухнастої ялинки, але справа так і не рухалась. На дві третини від підлоги вона вже була ошатно прибрана розписнними кулями, блискучими скляними фігурками, але остання, верхня третина... з нею виникли деякі проблеми. Іншими словами, Чанбінового зросту та довжини рук бракувало, щоб прикрасити верхні гілочки.
Всі мешканці гуртожитку поділили між собою обов'язки (витягли папірчики з написаними на них завданнями: від "помити підлогу" до "приготувати 10 л олів'є"), і Чанбіну дісталося прикрашати ялинку. Яку, що символічно, купував Хьонджін.
- Який хазяїн, таке і дерево, - сердито просопів Чанбін.
- Як справи? - до кімнати відпочинку, де і мало стояти святкове дерево, протиснувся Чонін.
- Фігово, - буркнув Бін. - Чому у цьому будинку немає жодного вільного стільця? Хоч на півгодини! Я би швидко впорався!
- Не знаю, - стиснув плечима Чонін. - Свій я тобі не дам, у нього ніжки на скотчі тримаються. Ще впадеш.
-Чан. Чан! ЧААААН.
- Що, Біні? - втомлено усміхнувся до нього Банчан, якому як раз дісталися ті самі 10 літрів олів'є.
- А де у нас розсувна драбина? Я ж пам'ятаю, що вона була у коморі, але зараз її там немає!
Чан поглянув кудись йому за плече. Чанбін, який звик до оцих от таємних знаків (і того, що вони ніколи йому не віщують нічого доброго) швидко обернувся. Хьонджін відсалютував йому півлітровою чашкою чаю. Він, виконавши своє завдання, преспокійно гриз імбирне печиво Фелікса і запивав чайочком.
- Та ну вас, - буркнув Бін і вискочив з кухні.
- Джінні...
- Ась?
-Ти точно не знаєш, де та драбина?
- Та звідки мені? - зробив круглі очі Хьонджін.
Банчан хитро усміхнувся, але промовчав.
- Що ти тут, Бінні? - запитав Хьонджін у Чанбіна, який так і тупцяв навколо ялинки.
- Нічо.
-Тобі допомогти?
- Ага, поверни драбину, яку ти поцупив.
- А навіщо тобі драбина?
-А ти подумай.
Хьонджін вибрав із коробки велику смугасту кульку. З нею у одній руці він підійшов до Чанбіна, а іншою - обійняв його за талію. Легко повісивши ялинкову іграшку на високу гілку, він ніжно поцілував Біна у маківку.
- Подумав. І вважаю, що вона тут зовсім не потрібна, - сказав він.
- Хьонджін!
- Ну що?!
- Ми гірлянду забули повісити!