Work Text:
Лантра думає, що погодитися на це одруження було дуже вигідною ідеєю. В неї достатньо волі, в неї достатньо абсолютно всього. Власний бізнес, повна воля будувати життя - наскільки це можливо.
Правда, іноді достатньо нудно. Після шумного батьківського дому майже постійна тиша тут пригнічує. Вони з Делісом майже не спілкуються, окрім якихось формальних бесід при зустрічах і на заходах. Лантра трясе головою і повертається до своїх паперів. Вона все ще приймає справи батька і нові обов’язки все ще не вкладаються в голові.
Але в столиці достатньо весело, якщо звикнути. Тим більше, що король ласкавий до “молодого подружжя”, і Лантра зовсім не планує відмовлятися від усіх наданих королем привілеїв. Тим більше, остання зустріч з Арго була… Як в школі.
Спати з кузиною власного чоловіка - це весело, думає Лантра. А розбиратися з документацією - не дуже, але це необхідно. Лантра навіть на секунду не думає, що можна передати все керуючому і просто завіряти його рішення.
Вона качає ногою, сидячи на дивані в кабінеті, і читає надіслані листи. Це - звіти від керуючого корабельнею, це - від близнючок, а це - з королівської канцелярії і взагалі-то він для Деліса. Вочевидь, випадково… Лантра відкладає листа, щоб віддати, аж коли звертає увагу на прізвище у листі. Вона дивиться на нього, а потім починає копатися у відкладених звітах.
Ранком вона прокидається, як заплановано. Покоївка піднімає важкі зелені штори, відчиняє вікно - з вулиці вриваються пахощі саду. Вона сідає і дивиться надвір. Сад майже ідеальний.
Майже.
“Садівника треба змінити”, - думає Лантра, поки Енн викладає обраний нею одяг на ліжко. - “Хто взагалі саджає японську спірею в такий затінений куток.”
Нарешті вона вдягається - Енн допомагає з застібкою на спині. В голові складається список планів: змінити садівника, зустрітися з Арго, а ще королівська аудієнція і треба навідатися до Пауля у коледж. Але все це - лише після того, як вона повернеться з корабельні.
Вона спускається до їдальні, подумки тасуючи події наступного тижня так, щоб вмістити побільше часу на те, щоб розібратися з матеріалами, які використовують на корабельні, коли зустрічає Деліса.
Зазвичай вони прокидаються в різний час, але через поїздку Лантра прокинулася значно раніше.
- Доброго ранку, - меланхолійно каже він, не відволікаючися від новин регіонів.
Лантра кидає лист з королівської канцелярії та знайдений вчора проект домовленості прямо на його газети.
- Доброго ранку.
Кава чудова, як завжди. Поки вона їсть, Деліс вивчає принесені папери і - о Господи, думає Лантра.
Він посміхається. Не ввічливо-холодно, як завжди, а якось…
Задоволено.
- Це допоможе нам прижати цього покидька, - каже він нарешті. - Нащо ти мені це віддала?
Лантра знизує плечима.
- Роблю як годиться дружині? - каже вона спокійно. - Дію за нашою домовленістю про допомогу?
Коли за три дні вона сидить з Амелією та Софі (Аманда в блакитному, Софі в жовтому, якщо вони не вирішили її знов розіграти) за шоколадно-мигдалевим тортом в улюбленій кондитерській близнючок, неподалік від батькового маєтку, їй приходить повідомлення від Деліса.
“Твої папери допомогли запхнути його за грати. Я тепер мушу тобі відплатити?”
“Пляшки вина досить.” - відписує Лантра і не втримується, щоб не написати Арго: “Здається, ми таки можемо поладити.”
Відповіді приходять майже одночасно.
“Яке?”
“Я ж кажу, що у вас ідеальний контракт.”
- Амандо, - каже сестра в блакитному, - що наша Лантра від нас ховає?
Лантра сміється. Таки знов вони за своє.