Work Text:
чому ж все знову обертається ось так? чому він знову лажає? він не заслуговує цього всього, терцо був краще, він був набагато кращим на цій ролі та посаді. копіа дуже тяжко дається вся ця волокіта та так зване правління. помилки виводять, доводять до зривів.
краще б терцо залишався папою. від робив все у сто разів краще.
чому він все ще поряд, чому він не пішов, чому він каже що кохає якщо я повна бездарність? я не заслужив його, я не заслужив цього всього, тієї турботи, тієї любові, розуміння.
копіа трусить в риданнях, він захлинається сльозами та ледь може говорити. тіло німіє, в голові лише страх, скажений дикий страх що розриває на шмаття все в середині. все тіло зводить від болю та не слухається, він не може заспокоїтись, йому страшно, йому дуже страшно.
- не залишай мене, будь ласка не йди. я знаю що я жахливий, що я жалюгідний та бездарний, але будь ласка, я прошу, благаю не йди, дозволь мені ще трохи побути з тобою, я знаю, я знаю що не заслуговую на це, але..
він не може говорити, сльози душать, неймовірно душать.
терцо сидить на колінах поряд з страждаючим копією, він давно не бачив його в такому жахливому стані. терцо боїться та дуже переймається станом копіа і тим що робити, як допомогти.
- копіа! дивись мені в очі, дивись в очі і слухай мене уважно, слухай. я тут, поряд з тобою, я тримаю твою руку, я торкаюсь твого лиця, я тут, я нікуди не йду та сиджу біля тебе, я нікуди не піду і не залишу тебе, чуєш? ось я, ти відчуваєш мої руки, ти чуєш мій голос та бачиш мене, ось я.
- мені страшно, терцо, мені дуже страшно, мені боляче і погано. я не знаю що робити, мені дуже сильно страшно.
- копіа, озирнись і назви мені сім кольорів які ти бачиш, зараз же.
- я..я не можу, мені страшно.
- зіжми мою руку, зіжми що є сили, слухай мене, якого кольору занавіски?
- з-зелений, зеленого кольору. вони зелені, вони ж зелені?
- так, так, вони зелені, молодець. якого кольору наша постільна білизна?
- вона біла, сніжна, немов сніг.
- молодець, які квіти що я подарував тобі вчора?
- троянди, вони чорні, бордові.
- правильно, в тебе добре виходить. давай ще, що ти бачиш?
- плюшевого щура якого ти мені подарував, він сірий і милий.
копіа хочу встати і терцо підхоплює його так як ноги не тримають.
- ти куди?
- я хочу його взяти.
- я зараз принесу.
- ні!! не йди, не залишай мене, не йди не йдинейдинейди.
- чшш, я не йду, я тут. давай я тебе на руках віднесу, ти візьмеш плюшу і ми підемо зробимо тобі чай?
- я не можу, не можу. тіло ніби не моє, я не можу рухатись..не можу..скажи мені чому, чому ти поряд зі мною, чому ти..навіщо ти кажеш що любиш мене? я..я жахливий, я не-
- сі, не смій навіть думати про такі речі. ти не жахливий, ні в якому разі. я тебе кохаю, ти найпрекрасніша людина яку я зустрічав, повір, якби я хотів піти - я б пішов.
терцо сів біля копіа на підлогу.
- маленький мій, лягай до мене на коліна, давай, ми будемо сидіти так поки тобі не стане краще.
копіа підповзає та вмощує голову на колінах старшого, скручується в позу ембріона стискаючи його ногу та продовжує плакати, притискається до теплого тіла рідної людини та надривається.
терцо так боляче це чути..так боляче від того що його маленький сі настільки сильно страждає, те як його голос зривається, які думки він висловлює та в які вірить, його маленький хлопчик взагалі не цінує себе, а те як він чіпляється за нього, як благає не йти, він справді вірить що терцо піде від нього, він каже що не заслуговує всього цього, але насправді він заслуговує весь світ, всю любов що тільки може бути, його коханий маленький сі страждаючий в його руках...
- сі, мій хороший, мій коханий, дорогий, не думай про те що я залишу тебе та піду, я ніколи цього не зроблю, чуєш? я ніколи від тебе не піду. ти можеш завжди розраховувати на мене, можеш знати що я приймаю та кохаю тебе таким який ти є, ти не жалюгідний, ні в якому разі, чуєш? ти прекрасний, мій коханий, я тут, з тобою, і завжди буду з тобою, на твоїй стороні. ти заслуговуєш всієї любові цього світу, ти робиш неймовірно тяжку роботу, чудово її робиш, я пишаюсь тобою, ти сильний, розумний та терплячий, хоч це все і дається тобі набагато тяжкіше ніж іншим. те що ти зараз плачеш - нормально, сонце, тобі може бути страшно, тобі може бути боляче, і навіть не думай про те що ти якийсь не такий, чи про те що ти мене навантажуєш, ні в якому разі, це не так.
копіа тягнеться своєю рукою до руки старшого і притискає до себе, немов дякуючи без слів. він стискає його руку, так само чіпляється за ногу, тільки тепер йому трохи легше, його не залишать, він вірить, вірить терцо бо той ніколи йому не збреше, ніколи.
- я..я люблю тебе, зн..наєш так?
терцо стискає руку копіа у відповідь.
- звісно знаю, я завжди це знав, сонце моє. як ти зараз?
- я можу дихати, не стискає так сильно.
терцо все ще стискає його руку в своїй а іншу зариває в каштанове волосся лагідно-лагідно погладжуючи по шкірі.
- лежи, не думай, я тут.
на що копіа лише мугикає в знак згоди та втикається носом в ногу старшого.
терцо починає тихо наспівувати якийсь відомий лише їм двом мотив і копіа остаточно розслабляється та просто тримає його руку в своїй, терцо це тішило, це хороший знак, знак що його маленькому вже краще.
- і ми разом підемо в пітьму, і перевернемо весь цей світ вверх дном, знайдемо дім свій в наших серцях та віддамося нашим примарним надіям..
- і підхопимо ми їх та затягнемо у пекло, розділимо страшенні муки та пройдемо все разом..
колишній папа посміхнувся та притягнув копіа ближче до себе.
- tesoro?..
- si?
- possiamo andare a letto adesso? voglio...voglio la pace..
- certo, amore mio.
колишній папа видихає з полегшенням, якщо копіа починає говорити італійською, значить він більш-менш спокійний.
терцо допомагає копіа піднятись, тримає за руку та притримує за талію повільно ведучи змореного папу до ліжка.
він вкладає копіа, той свертається в клубочок та натягує турботливо подану ковдру до носа.
- ти ж побудеш зі мною?
- certo, хвилинку.
терцо бере плюшевого щура та протягає його копіа, той зворушено і повільно забирає його та накриває ковдрою вкладаючи іграшку на подушку.
старший сідає на ліжко, але копіа тягне його до себе та накриває ковдрою.
- йди-но до мене, сі.
копіа прилинає до терцо і опиняється в ніжних обіймах, він овиває його руками та ногами та втикається головою в груди.
копіа краще, краще бо в нього є така прекрасна людина як терцо, терцо який може заспокоїти, допомогти з документами, зготувати какао посеред ночі та навіть зв'язати теплі шкарпетки чи зшити різноманітних плюшевих щурят. копіа щасливий, копіа коханий.