Work Text:
Куроо втомився ходити по швидких побаченням, тому він обіцяє собі, що цей раз буде останнім. Тецуро ходив на такі заходи разів 5 точно і за цей час він побачив стільки людей, скільки на роботі ніколи не бачив. А він поліцейський, він багато людей бачить, як злочинців, так і жертв. Хтось вважав Куроо дивним та нав’язливим, хтось дурним, хтось боявся зв’язуватись з копом, хтось не подобався і самому Куроо.
І от Куроо сідає напроти досить таки гарного блондина, за його ж думкою. Той представляється як Цукішіма Кей та підпирає рукою підборіддя, усміхаючись. Тецуро чомусь здалось це дивним, проте він подумав, що хлопцю ніяково і він намагається бути привітним. Коли Цукішіма каже, що він на швидких побаченнях вперше, Куроо стає все зрозуміло. Тому він бере все у свої руки й Кей наче тане. Хлопець сміється з жартів Тецуро та слухає усе, що той розповідає.
Вони навіть не помічають як проходить 5 хвилин, тому коли дзвінок сповіщає про це, Куроо впихає Кею в руку свою візитку з номером.
— Тільки якщо я не відповім — то не переживай, я можу працювати.
— Все гаразд, я все розумію, — він сміється та киває, прощаючись.
Тецуро сидить ще з 3 особами та вирішує, що краще Кея точно вже не буде. Він наче його доля. Хапаючи пальто, Куроо викликає таксі та їде додому, обдумуючи, яким буде перше нормальне побачення з Цукішімою.
Проте дзвінок з роботи все змінює і Куроо їде на місце, де щойно знайшли померлу дівчину.
Смерть настала неочікувано, проте щось тримало Тецуро на місці злочину, тому він опитав свідків та, нічого цікавого не почувши, здався.
Він ще не знає, що потім стане відомо про слід від долоні на грудях над серцем вбитої.
Наступного дня він ледь не зі швидкістю світла їде знову на місце злочину, шукаючи докази чи камери. Слід занадто дивний, тому Куроо все ж почав думати на вбивство, але свідки не сказали нічого про подібне, а на камерах жертва в сліпій зоні. Діло закривається раптовою смертю.
Тецуро потирає перенісся як бачить нове повідомлення на телефоні.
Невідомий: [Привіт. Ми вчора познайомились на швидких побаченнях. Коли в тебе буде вільний час цього тижня? Може ти хочеш сходити кудись? ❤️ ]
Куроо зразу розуміє від кого це, тому номер швидко з невідомого стає записаним як “Цукі”. Відповідь йому з’являється так само швидко.
[Я думаю сьогодні ввечері могло б бути непогано навіть. В мене якраз закрилась справа.]
Куроо упускає факт, що цю справу і справою важко назвати, він не хоче здаватись невдахою перед Кеєм. Було б погано от так до першого побачення облажатись.
Цукішіма з келихом надзвичайно витончений. Куроо порівнює його з витвором мистецтва, яким би міг милуватись вічно. Кей голосно сміється, прикриваючи рота вільною рукою.
— Якщо я мистецтво, то ти хто?
— Поціновувач мистецтва.
— Звучить логічно. Проте я з фанатом не зустрічався б. Це дивно.
— Не порівнюй мистецтво і фанатизм, — Цукі не відповідає на це нічого, відпиваючи вина. — Ми не так багато встигли дізнатись один про одного на тому побаченні. Більше все ж я говорив, а мені теж цікаво послухати про тебе.
— Нічого цікавого, я майже лікар. В цілому, це все з цікавого.
— «Майже», то ти ще студент? — Кей киває, знову відпиваючи. — Ну так не цікаво, ти якось мовчиш сьогодні, порівняно з попереднім разом.
— Вибач, просто трошки втомлений, не переживай, мені все ще цікаво з тобою. Просто мені й справді нема чого розповісти. Всі кажуть, що я надто нудно живу. Взагалі вони праві, але нічого я з цим не зроблю. Ну, точніше я пішов на побачення й ось ми тут, — він нервово сміється та поправляє окуляри. Куроо задивляється на чужі прикушені губи, та не може відвести погляду. Кей помічає це й хилиться вперед, тихіше промовляючи:
— Знаєш, я взагалі ніколи не ходив на побачення і думав, що на першому побаченні зразу лізти в чуже ліжко — це тупо, але ти так і маниш своїм поглядом. Це збуджує. — Тецуро блимає декілька разів, щоб зрозуміти чи правильно він почув. Можливо це просто так алкоголь діє на хлопця. Але Цукішіма повторює це знову.
Вони їдуть у квартиру Куроо.
Поки сам власник квартири в душі Цукішіма оглядає кімнати. Тецуро точно живе один. Якось сумненько виглядає, некомфортно навіть. Кей чомусь очікував купу фото, розкиданий одяг чи гору посуду. Але ні, Куроо наче й не живе тут. Проте Кей не буде нічого запитувати про це. Його це не хвилює. Він бачить Куроо і зразу лізе до нього з поцілунками. Тецуро не догадується, що відразу після бурхливого сексу, Кей втече додому, залишивши записку, що все було чудово. А ще він не догадується що Кей сфотографував його сплячого, бо він виглядає ну занадто мило.
Куроо розуміє, що Цукі втік, лише зранку, коли прокинувся і не знайшов нікого поруч. Записка змусила його посміхатись як дурня та пишатись собою.
Далі тиждень для Куроо як в тумані. Робота, дім, робота, робота. Цукішіма не писав, а Куроо боявся якось нав'язуватися. До того ж з'явилась ще одна справа. Знову раптова смерть. Знову пляма на грудях над серцем. На цей раз камер та свідків не було взагалі. В Тецуро голова обертом від цих справ вже. Вони занадто дивні. Якби не цей слід, він би навіть не думав. Але синець ще й на такому місці й такої форми просто так не з'являється. В Куроо зовсім немає доказів, щоб робити справу вбивством, тому за протоколом він ставить "Раптова смерть" та намагається не думати далі.
І аж через тиждень Кей пише, що сумував та відправляє адрес. Район Мінато. Куроо лише хмуриться, адже всі ці раптові смерті відбувалися саме в цьому районі. Тривога трошки починає гризти поліцейського, бо, а раптом і його коханий Цукі стане жертвою. Він хитає головою, позбуваючись усієї цієї дурні з голови, та їде до Кея.
Цукішіма зустрічає його з цигаркою, і в Куроо виникає лише одне питання:
— Мені здавалося, лікарі зазвичай не мають таких звичок.
— Я ще навіть не лікар. До того ж мене не лякає смерть.
— Мене на твоєму місці лякала б. У твоєму районі останнім часом багато серцевих нападів. Смертельних причому.
— Тецу, котику, не переживай за мене так, — Цукі проводить рукою між пасмами чужого чорного волосся та зачаровано дивиться в очі напроти. Куроо тане. Він вперше відчуває себе настільки закоханим і готовим віддати увесь світ Кею, якщо той попрохає. Він зітхає та цілує Цукішіму.
Поцілунки з Кеєм завжди різкі та з укусами. Цукі наче хоче з'їсти Куроо. А той лише за.
І так усе побачення, вони то цілуються, то розмовляють. Куроо знову робить дурні підкати, на які Цукішіма реагує так, що серце Тецуро от-от і саме напад зловить. Схоже ось так і відчувається любов.
Куроо хоче мати якусь пам'ять про цей день. Він робить купу дурнуватих (милих) селфі. Одну з них навіть ставить собі на шпалери на телефоні.
За цей вечір Тецуро стільки дізнався про сім'ю Цукішіми, що навіть шкода його. Старший брат помер від серцевого нападу, а матір просто не витримала та потрапила в лікарню. Батька Кей навіть не знає. Але Цукішіма так просто розповідає усе це, Куроо навіть здається, що той розповідає наче з насмішкою чи якоюсь гордістю. Але він намагається ігнорувати. Можливо це просто захисна реакція. Тому Тецуро його обіймає і так вони сидять в обіймах під тихі звуки якогось фільму, який вони навіть не запам'ятають, ледь не до ранку.
Куроо дізнається, що Кей не просто гарячий та наче витвір мистецтва, він ще й милий та тактильний.
Але через декілька днів він буде дуже і дуже здивований через свого Цукі.
Куроо опитував студентів, про їхнього одногрупника, що нещодавно також помер і також раптовою смертю з дивним синцем, як побачив зі спини знайомого блондина.
— Цукі! — Куроо кличе хлопця, що повертається і що зовсім не схожий на звичного Цукі. Точніше він то точно Кей, проте якийсь занадто хмурий.
— Вибачте? Ми знайомі?
— Ти Цукішіма Кей? — тепер в Тецуро в голові думки, а раптом в того є близнюк.
— Так.. А ви?
— Ми ходили з тобою на стільки побачень і ти мене не впізнаєш? Ти міг би просто сказати, що тобі не подобається, а не ось так зараз робити. Це не зовсім ввічливо.
— Ви мене з кимось переплутали схоже. Я не ходив з вами на побачення. Я взагалі навіть часу на це не маю. Я студент-медик, в мене на час сну не завжди вистачає, а ви про побачення, — Кей нервово сміється, але цей сміх дуже тихий. На побаченнях він завжди сміявся дзвінко та голосно. Проте Куроо не здається.
— Але я в тебе навіть вдома був, — після цих слів Цукішіма помітно напружується, — Ти ж живеш в Мінато?
— Якого?... Я дзвоню в поліцію, це вже навіть не смішно. Ти якийсь кончений сталкер, — на це Тецуро лише хапає руку Кея, проте не тримає занадто міцно та показує своє посвідчення.
— Я не знаю, чому ти не пам’ятаєш наші побачення, але вони були. І в мене є навіть фото. Точно! Ми робили з тобою селфі. Та і номер в тебе мій має бути. — Куроо відпускає руку хлопця, та дістає телефон, показуючи шпалери з фото його з Кеєм.
Цукішіма притихає та мружиться, дивлячись на фон. Це реально його квартира. Це реально він. І це реально цей притрушений коп. В нього зараз дах поїде. Він не пам’ятає зовсім нічого. Від цього починає боліти голова. Цукішіма перевіряє контакти та навіть знаходить чати з Тецуро, проте він не може згадати, як писав йому щось. Хлопець мовчки віддає Куроо телефон та ковтає слину.
— Я чесно вперше це все бачу. Я не розумію нічого. Просто давай ми припинимо бачитись. Мені не потрібно це. Вибачте, якщо я дав якісь неправильні натяки, — Цукішіма розвертається та йде до університету, залишаючи Куроо з купою запитань.
Тецуро зітхнувши пішов до персоналу, аби побачити відео з камер спостереження. Він передивляється фрагмент декілька разів точно, щоб упевнитися, що йому не здається. Він бачить як Цукішіма, його Цукішіма , штовхає жертву прямо в груди та сміється так, як сміявся з жартів Куроо на першому побаченні. Це не просто сміх. В копа недарма від них були тоді мурашки по шкірі.
Але він не розуміє. Невже Цукішіма ним скористався. А коли зрозумів, що йому не відвертітись удав, наче вони незнайомі. Чи він удав, щоб Куроо вів справу та дав йому зіскочити з підозрюваних. Тецуро розчаровується.
Розчаровується та продовжує вести справу, викликаючи з ордером Кея до відділку на допит.
— Де ти був з 6 до 8 вечора?
— Вдома, я готувався до екзаменів, може придрімав трохи. Я не дивився на годинник. Але я не виходив, — Куроо показує відео з камер спостереження, де чітко видно обличчя Цукішіми.
— Можеш не брехати хоч тут? Я навіть не розумію, чому ти так брешеш, що не знаєш мене. Хоча ми з тобою говорили стільки, що ти мав би мене знати, наче ми все життя разом.
— Але я кажу правду! Я не знаю, що зі мною! Я ходив до психотерапевта, я ходив до психіатра, в мене нема розладів навіть. Я просто… — Кей ледь не починає чи то ридати, чи то злитися. — Інколи я просто прокидаюсь і опиняюсь в дивних місцях, куди я не ходив навіть ніколи. Я не знаю, чому так. Я не знаю, чому в мене ці провали в пам'яті, мені дійсно шкода, що так вийшло. Я не планував взагалі ніколи ходити на швидкі побачення та когось собі шукати.
— Кей, ну це звучить наче дурна відмазка. Невже ти не розумієш, що робиш мені боляче?
— Вибачте! Мені справді шкода. На фото з вами я виглядав навіть не як я…Я зовсім не такий, коли щасливий. Мене наче підмінили. Просто вирішіть вже швидше цю справу. Я не хочу більше мати жодного відношення до поліції.
Куроо відпускає Кея, адже смерть не могла наступити через цей синець. Тецуро знову занадто багато думає про справи та ускладнює собі роботу. Дурень.
Він вже навіть змирився з розбитим серцем, але його і досі щось тривожить.
І ця тривога збільшується, коли він бачить Цукі в барі. Куроо хоче істерично сміятися від своєї жалюгідності та того, що його і справді використали. Як раптом Цукішіма підходить з хитрою усмішкою та зразу по-власницьки кладе руку на чуже стегно.
— Котику, я так сумував, ти не уявляєш, — Тецуро підіймає брову та прибирає чужу руку.
— Ти не Цукішіма.
— В сенсі я не Цукішіма? Мені тобі документи показати?
— В прямому. Я вже навіть не знаю якому тобі вірити. Ти то так чіпляєшся до мого серця, то розбиваєш його, кажучи, що не знаєш мене. Ти думаєш я повірю, що ти сумуєш? Або ти не Кей, або ти просто якийсь притрушений.
— Тецу, котику, ти не так все розумієш.
— Припини. Тобі не личить таке. Знаєш, після зустрічі в університеті я довго думав, що мене тривожило. Так от, мене тривожило те, наскільки ти ідеальний для мене. Наче доля. А ти лише брехун, який і досі не розуміє, що варто припиняти цей цирк.
Келих в руках Кея розбивається, поки він дивиться в стелю, зітхаючи.
— Як же я ненавиджу людей. Я терпів тебе і твої жарти лише аби врятувати шкуру цього книжкового хробака. Але я теж не завжди контролювати його можу. В університеті я занадто був стомлений після смерті. Знаєш як виснажує викликати в інших напади?
Куроо не розуміє нічого. З кожною розмовою з Кеєм виникає все більше і більше запитань.
Він потирає перенісся та знову переводить погляд на Цукішіму. Погляд того змінився і тепер він наче наляканий. Хлопець дивиться на Куроо та пошепки запитує чому він тут і де вони взагалі.
І тут в Куроо в голові починають працювати механізми. Він хапає Кея за руку та виводить на свіже повітря.
— В мене є один варіант, що з тобою.
— Чому я постійно стикаюсь з тобою? Я не хочу. Це наче кошмар якийсь.
— Я прийму це, як комплімент від тебе, хоча, коли ти під впливом, в тебе компліменти краще.
— Під впливом? — Цукі кліпає, намагаючись зрозуміти що має на увазі Тецуро.
— Мій варіант, в тебе вселяється якийсь дух. Привид? Я не знаю, як це правильно називається, але по суті ти — це не ти, а той привид.
— Це дурня якась. Чому я маю вірити тобі?
— Хоча б тому, що я досі щиро люблю тебе, навіть не розуміючи, де ти справжній після цього всього.
Цукішіма згадує усі переписки з Куроо та ті фото. Він зітхає та погоджується лише з однією умовою. Якщо "привида" (якщо він взагалі є) виженуть з тіла Кея, то краще Тецуро припинити лізти в його життя.
Дивно, але життя Кея після походу до ворожки стало легше. Та провела ритуал і майже зразу в Цукішіми припинилися провали в пам'яті. Але він досі не вірив у все це. Він спихнув це все на стрес через екзамени, які він все ж склав, стаючи офіційно лікарем.
Куроо, як і обіцяв, не ліз в життя хлопця. Майже не ліз. Він не спеціально, насправді.
Тецуро примудрився зламати ребро на справі та потрапив саме в лікарню, де працює Цукішіма, саме до нього. Він дивився на лікаря з усмішкою, в яку вклав всю свою вину і всі свої вибачення зразу.
Кей лише хмикнув.
— Ми могли б спробувати. Просто спочатку. Адже я досі майже нічого про тебе не знаю. А те, що ти знаєш про мене занадто багато — лякає. Роби хоча б якийсь вигляд, що не знаєш, — Цукішіма підписує папери про виписку Куроо, ігноруючи зоровий контакт.
— Ти справді хочеш цього?
— Мені цікаво наскільки ж ти хороший, адже по тих фото я не можу ніяк судити, як би мені було з тобою тоді?
— Ти знаєш наскільки ти чудо?? — Тецуро ледь не підскакує, та Кей його зупиняє.
— Тебе буквально тільки що виписали після зламаного ребра, я все розумію, але обережніше якось можна?
— Тобто ти палиш і нічого, а як я стрибаю, то це погано.
— Я не палю?... — Цукішіма хвилину мовчить, як до нього доходить. — Блять. Ясно. Я дарма злився на Рінтаро, — він тяжко зітхає, а Куроо користуючись моментом цілує його і це дуже відрізняється від тих поцілунків, що були тоді. Тепер це повільні, проте такі глибокі цілунки. Так Тецуро подобається набагато більше. Він готовий дізнаватися про Цукі з чистого аркуша, бо і справді, хто знає, можливо привид, що керував блондином, про щось і брехав.
Старі селфі Куроо замінив новими. В набагато більшій кількості. І хоч Кею не подобалося фотографуватися, проте з Тецуро на фото він і справді був щасливим. І ці фото знайшли своє місце не тільки на телефонах хлопців, так і у квартирі Куроо в гарних рамках зі стікерами сердечок та динозавриків.