Work Text:
🎄 🎄 🎄
Багато хто відмовляє парочки їхати відпочивати взимку у гори через можливе травмування. Можна легко зламати ногу, можна захворіти, можна зламати руку чи, наприклад, обпектись вогнем, поки ви будете займатись сексом поруч з каміном або смажити зефір. Сатору особливо не зупинила жодна з відмовок не їхати у гори разом з Суґуру. Звісно, Меґумі також поїхав з ними, але малий вже настільки звик до Ґето, що це все тільки деталі.
Ґоджьо на той момент зустрічався з Суґуру близько півроку. Вони познайомились у кафе, в якому працював Ґето. Здавалось, історія з дорами - заможний син конгломерата, симпатичний бариста - все ніби з обгортки популярного роману. От тільки більш джентльменом з них двох був саме Суґуру, а Сатору більшість часу хотілось вставити фільтр у рот. Якби не симпатичне обличчя, можливо, так просто вихідки Ґоджьо з рук би не сходили. І разом з тим, вони обидва піклувались один про одного так, як уміли і так, як вчились в процесі. Обидва почували себе комфортно та спокійно, сприймаючи труднощі як щось тимчасове.
- Сьогодні особливо сніжно, - Суґуру дивився з балкона їх невеликого орендованого будиночка на лижну трасу. Людей було багато, а особливо тренерів з дітьми - червоні комбінезони та різнобарвні маленькі плямки навколо: - Я відведу Меґумі до дитячого клубу, а ти поки приведи себе в порядок. Нічого не болить? Ну, знаєш…
- Не знаю, - Ґоджьо підійшов до Ґето зі спини та легко вкусив його за плече, після трохи схиляючись та зручно вмощуючи підборіддя: - Хочу спробувати місцеві мочі, а ще глінтвейн та сидр. Журавлинний, - Сатору склав руки в замок, обіймаючи Суґуру: - І Меґумі взяти з собою. Спитати, що він більше хоче. В десять треба вже питати, ми не тирани.
Атмосфера було спокійною: легкий шум від курорту, шелест вітру об високі дерева, але більше всього Суґуру подобалось чути відлуння різдвяного ярмарку.
- Зробим. Я ще хочу покататись, знаєш. На сноуборді краще. Ми з Меґумі вчора добре поганяли, - Суґуру пошкріб пальцями долоню Ґоджьо та трохи повернув голову, щоб вкрасти поцілунок. Все відчувалось настільки правильно, що хотілось просто стояти поруч та дивитись на пролітаючий сніг. Деякий час до того Суґуру не повірив би, що зможе відчути себе затишно у відпустці, яку оплатив не він. На початку стосунків Ґето дуже багато сумнівався та перебирав варіанти, але через деякий час прийняв рішення. Рішення на користь щирого у почуттях блондина з неймовірно блакитними очима, які окремим кольором і уявити складно.
🎄🎄🎄
- Маркетинг, - Меґумі намагався скинути з голови яскраву червону шапку з білим помпоном, але Ґолжьо кожен раз ловив його долоню та не давав її стягнути. Ґето не допомагав, а лиш потягував свій глінтвейн, насолоджуючись моментом.
- Я не чув скарг про маркетинг, коли вчора ти хотів відкрити адвент-календар Лего за один день, - Ґето сховав одну руку кишеню, але одразу витягнув її щоб зловити Ґоджьо за край пуховика. Той підсковзнувся та трохи заплутався в своїх довгих ногах, а падати з такої висоти небезпечно. На тіло Сатору у Ґето забагато планів, щоб так просто допустити пошкодження.
- Це інше. Там була… Частина набору. До мого замку, - Меґумі все-таки вперто стягнув шапку та кинув на сніг. От тільки від цієї перемоги не було ефекту, бо Ґоджьо вже відволікся на свої окуляри - протирав шарфом Суґуру круглі стильні лінзи, що допомагали Сатору бачити кольори. Дальтонізм (монохромний) незручна штука, але коли в тебе є гроші, то все виправляється. Ґоджьо доповнив свою особливість більш стильно, тому з дитинства носив різноманітні адаптовані саме під нього окуляри.
Меґумі фиркнув та підняв зі снігу шапку, обтріпав її та надягнув назад. Без уваги Ґоджьо вимахуватись було нецікаво. Хлопчик замість цього зліпив сніжку та кинув в живіт зведеному брату. Той щось вскрикнув, але задоволено хохотнув. Навколо лунала приємна Різдвяна мелодія, бо під неї на Різдвяному ярмарку люди витрачали більше коштів. Маркетинг.
Але хіба сміх купиш за гроші? Меґумі задоволено хехекав, коли Сатору промахнувся сніжкою та розлив глінтвейн Ґето. Ґоджьо ніби випустив демона з коробки, бо Ґето був мітким, сильним і більш обережним - Сатору отримав сніжку в затилок, а звідти снігу за комір. Меґумі сміявся ще голосніше, коли тікав від снігових кульок Ґето, а після з того - сміявся Ґоджьо, впавши у сугроб недалеко від сміттєвого баку з десятком пустих стаканчиків.
- Пив я, а сп’яніли ніби ви, - Суґуру задоволено посміхнувся, ховаючи руки в рукава свого теплого довгого пуховика: - Вставайте. Зігріємося в кафе, лузери.
🎄 🎄 🎄
- Вогники такі гарні, - Сатору лежав на снігу. На годиннику було давно за північ. Меґумі спав десь у номері, а Суґуру сидів поруч, роздивляючись величезну святкову ялинку перед головним корпусом готелю.
- Так, але можуть бути ще краще, - Ґето зняв з Сатору окуляри та надягнув їх сам. Кольори стали яскравіші, тому хлопець задоволено посміхнувся та вперся підборіддям в складені на колінах руки.
Безумно та досить тупо було просто так сидіти на снігу та витріщатись на ялинку, але Сатору цього хотів. Роздивляючись мерехтіння величезної ялинки в ніби інтимній тиші - Ґето потроху почав розуміти, чому Ґоджьо хотів передати йому саме цю емоцію. Величезний тихий світ: десь лунає музика з бару, рідко хто з людей проходить недалеко, а величезна ялинка переливається барвами десятків кольорів - і все для них двох.
- З Різдвом, - Сатору сів позаду Суґуру та міцно його обійняв, влаштовуючи підборіддя на плечі партнера та цілуючи його в трохи червону від холоду щоку: - Любий.
- З Різдвом, любий, - Суґуру відповів м’яко, ніби розслабляючись в руках Сатору та впираючись спиною йому в груди. Мокрий від снігу одяг висохне; якщо буде нежить - він теж пройде, а от їх перше Різдво не настане вже більше ніколи. Воно назавжди залишиться у спогадах зі сміхом, легким холодом, але дуже теплими поцілунками, а ще з величезною ялинкою. Тільки для них двоих. У тиші та моменті, який вони створили собі самі.
Сатору потерся носом о щоку Суґуру та стиснув його міцніше в обіймах. Вони створять собі ще не один приємний момент, з’їздять в поїздки, проведуть десяток вечорів разом. Але те, що все об’єднує - це вибір. Вибір бути поруч, довіряти, ділитись та дивувати. Бути щасливими, навіть якщо потрібно створити його щастя самостійно.