Work Text:
Що таке щастя?
Якби його запитали декілька років тому, то він би сказав, що щастя - це вигадка людей, яким немає чим зайнятися. Сказав би, що це щось ефемерне та нереальне, що його шукають тільки романтики, які не знають реального життя. А він же не такий, він - мисливець, який точно відчуває цю реальність до кінчиків власних пальців.
Щастя - це вигадка, міраж, скарб, який шукають шаленці.
А він не шаленець.
Він ніколи не був шаленцем. Поки одна зустріч не змінила його життя на всі сто вісімдесят градусів.
Дехто скаже, от, мовляв, кохання з першого погляду і все таке інше. Але ж ні. Не з першого і навіть не з третього погляду. Вони сварились. Кричали один на одного. Не розуміли один одного. Не чули один одного. А потім говорили. І вчилися розуміти.
Одна зустріч. Яка принесла в його життя велике щастя.
Що таке щастя? Що таке це його щастя?
Щастя - це полум’я західного сонця, що відбивається в її очах.
Щастя - це переливчастий сміх, який лунає кожного разу, коли вона сміється.
Щастя - це довіра. Безперечна взаємна довіра. Коли Лінна відпускає мітлу і летить у вільному падінні прямо в його підставленні руки. Один короткий вигук: “Стас!” і цього достатньо.
Щастя - це її плече поруч, коли вони разом відбиваються від чергової нежиті. І він чує як вона лається, сердиться, вибухає емоціями, але не ступає назад ні на мить.
Щастя - це розгладжувати пальцями нахмурені брови і чути, як вона майже ц-кає від того, що вже й сердитися не виходить.
Щастя - це будити її зранку і майже на плечах заносити у ванну, бо кожного разу є “... ну я ще п’ять хвилиночок”.
Щастя - це цілувати її тонкі пальці, помережені тонкими, майже непомітними, шрамами.
Щастя - це сміятися разом з чергового геніального на межі абсурду жарту Ярового.
Щастя - це спостерігати за відображеннями галактик в її очах.
Щастя - це бачити, торкатися, залишати темні сліди на світлій шкірі.
Щастя - це кохати та відчувати кохання у відповідь.
Щастя - це спокій, який проникає у кожну клітину тіла. Коли в голові тихо та в душі… теж тихо.
Щастя - це читати книги та по черзі озвучувати улюблені репліки.
Щастя - це стискувати її в своїх обіймах.
– Ста-а-с!
– …
– Ну, Ста-а-с!
– М-м?!
– Над чим це ти так замислився, що я тебе ніяк догукатися не можу? – відьма зацікавлено поглянула на брошурку, котру він тримав в руках. Але хлопець похитав головою та відклав її на стіл.
– Це так, просто на очі потрапило…
– Ну як знаєш. Але нам зараз не до читання зараз. – Активно жестикулювала Лінна, поки розповідала, що власне сталося. – Мені Ярик набрав. Там знову наші знайомі русалки з мавками вирішили стінка на стінку піти, бо здобич ніяк поділити не можуть.
– І що, сам великий Яровий просить про поміч? – не стримав посмішки Стас.
– Звичайно! Без нас нічого не вийде, сам знаєш.
– Знаю-знаю.
– Полетимо на мітлі? Я нещодавно на неї нові літальні чари наклала, одразу затестимо.
– Тільки назад як зазвичай.
– Юху-у! Чудово! Чекай мене на вулиці, я зараз прийду. – Лінна махнула рукою і побігла за своє мітлою.
Стас в останнє глянув на брошурку де таким великим шрифтом було надруковано: “ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ І ДЕ ЙОГО ШУКАТИ?”.
Навіщо йому шукати те щастя, якщо в нього уже є?
Щастя з волоссям кольору цукрової вати та очима, в який ховаються зорі.
Його велике щастя.
Бахнули двері. Хтось засміявся. Клацнула камера в телефоні.
Одна зустріч. Коротка.
Одне щастя. Таке велике.
Таке. Чудове. Щастя.