Work Text:
– Брате.
- Тихо.
– Брате. Б-ра-те, братееее. Чуєш? Бра-те?
Худий хлопчина сидів на величезному старому, трохи іржавому контейнері. У таких зазвичай перевозили вантажі. Ну або ж не надто чуйні господарі зберігали усілякий непотріб, починаючи від незрозумілих дротів, закінчуючи колекцію різнокольорових кришечок від пивних пляшок.
– Що таке?
– Ти вже думав ким хочеш бути, коли виростеш?
Хлопець що сидів унизу підвівся, дивлячись на брата поглядом повним нерозуміння та сумніву. Сумніву чи ніде той не вдарився головою, поки вештався закинутим звалищем.
– Ні.
– Дарма! Тобі не вистачає ентузіазму. Ну знаєш, як кажуть дорослі "сім разів відміряй — один відріж".
– Ти ж не зрозумів до чого вони це казали, так?
– Ммм...Це неважливо! Я ще не такий дорослий аби завжди розуміти що до чого.
– Коли справа стосується механіки ти кажеш мені зовсім інше.
– Та я не про це взагалі! - Запал ідеєю та активна жестикуляція завжди додавали надмірної експресивності тонким підлітковим рукам, що намагалися рухами передати усі можливі емоції.
– Впадеш. Будь обережніше, бовдуре.
– Я б хотів стати як дядько Лікель!
– Той що з району інженерів?
– Так! Він робить такі неймовірні речі! Уявляєш? Ці всі … штуки! Вони гудять, цокають, крутяться...створюючи щось одне? Я не можу запамʼятати жодної назви! - Блондин ніби пишався цим фактом. Мабуть, ніхто так завзято не визнавав свого незнання.
– Ти знову стирчав біля майстерні?
Тиша у відповідь як завжди красномовна. Міхаель глянув на свої потерті черевики, що вже давно не відмивались від мазуту. Погляд яскраво блакитних очей знову здійнявся вгору. Густі чорні смуги з височезних труб промислового району застилали небо. Тут майже ніколи не було хмар. Звичайно ж, окрім сірих. На їхньому тлі, навіть припорошене попелом та скуйовджене волосся Габріеля виглядало досить чистим.
– Я не сваритимуся.
– Справді?
– Так. Спускайся, - час вечеряти. Їх чекала довга, пронизливо гидка ніч.
– Але обов'язково подумай та розкажи. Я завжди тебе підтримаю!
– Не махай ногами, бо зламаєш дах.
– Пробач.
Шукати нову крівлю для даху, часу зовсім не було. Можливо, хоча б цей дім протримається до кінця сезону.