Archive of Our Own ^beta

Chapter Text

Скіф був не дуже певний, як він опинився в такій ситуації, ще й на тверезу голову. Ріхтер цілував його шию ззаду (це була вже звична справа), але спереду — спереду був Шрам, який захопив його напружені та міцно зімкнуті губи у поцілунок, обома руками тримаючи за пояс.

І ось це було достобіса незвично.

— Не бійся відповідати мені, малий, не будь колодою, — видихнув Шрам з очевидною насмішкою в голосі, на мить відсторонившись. Ріхтер хмикнув, вкусивши Скіфа за загривок, і правою рукою натис на його щелепу, натякаючи відкрити рота.

Скіф повернув голову, цілуючи його пальці, і отримав м’яке погладжування по губах.

Він знав, що може відмовитися, вивернутися з міцних подвійних обіймів і звалити з вагона, де ці двоє його зажали (ймовірно, піти запити шок від події в барі прямо тут, на базі “Іскри”), ніхто його не утримає і не згадає цей момент в майбутньому. Або лишитися й отримати все, що вони можуть йому запропонувати.

Саме ця свобода дій його і паралізувала.

— Ти хочеш провести сеанс психоаналізу та обговорити, що саме тебе лякає? — спитав Шрам ще більш уїдливо, розпливаючись у своїй фірмовій кривуватій посмішці.

— Твої коментарі не розслабляють, — м’яко вронив Ріхтер. Як завжди, його мелодійний голос заспокоював щось всередині Скіфа. Він всміхнувся:

— Згоден.

— Що тобі треба, Скіфе? Компліментів твоїм прекрасним очам? Завірянь, що ми тебе не образимо? Чи відпустити тебе і лишити вас з Ріхтером вдвох? — хоча обличчя Шрама все ще прорізала посмішка, Скіф бачив, що його очі серйозні. Лідер “Іскри” питав іронічно, але явно був готовий як піти, так і зробити те, що Скіфу необхідно, щоб розслабитися.

І сама ця готовність опустила напружені плечі Скіфа, подарувала відчуття безпеки, примарне й оманливе — посеред Зони-то.

Він підняв руки, перехоплюючи Шрама за воріт зеленої куртки, і притиснувся м’якими, напіввідкритими губами до його губ, ковзнув язиком, відчуваючи їх смак і шерехувату текстуру, незвичну форму — він вже звик до поцілунків з Ріхтером, до його губ, і Шрам був чимось новим.

— Ось так краще, — пробурмотів той між дотиками, примружуючи горіхові очі. Ріхтер мугикнув щось згодне, покриваючи шию Скіфа кусючими поцілунками, від яких потім точно лишаться сліди.

Скіф першим поглибив поцілунок, сплітаючись язиками зі Шрамом, поки обидва чоловіки ковзали руками по його тілу, обмацуючи та погладжуючи, для Шрама — вивчаючи.

Той цілувався глибоко, владно, міцно змикав їх губи, ніби хотів випити дихання Скіфа. Потягнув його за волосся, запрокидуючи голову, щоб було зручніше. Він замружився, віддаючись цьому вихору, і вчепився Шраму в плечі.

Шрам раптом опустив руку на його пах і стис пальці.

— У тебе завжди так легко викликати стояк?

— Йому лише двадцять п’ять, — нагадав Ріхтер, цілуючи за вухом Скіфа, почервонілого від сорому за свою швидку реакцію.

— Ах, де моя молодість, — пробурчав Шрам насмішкувато, і потягнув вниз блискавку на куртці Скіфа. Ріхтер, підхоплюючи його рух, запустив пальці під неї, стягуючи з плечей. Разом вони витрухнули його з верхнього одягу й в чотири руки потягнули наверх светр і футболку.

— Ти як подаруночок на Різдво, який треба розпакувати, — муркотнув Ріхтер, притискаючись поцілунком до голих плечей.

— О, в мене в цьому місяці день народження, — хмикнув Шрам раптово. — Ось це мій подаруночок і буде.

— Ви придурки, — пробурмотів остаточно збентежений Скіф, і ойкнув, коли Шрам міцно стиснув і потягнув за його соски.

— Не хами старшим.

— Діду, а у тебе серденько не стане, такі подаруночки у твоєму віці отримувати? — Скіф здійняв брову. 

Ріхтер загоготав, розстібаючи ремінь Скіфа та його штани.

— Тобі палець до рота не клади, — відгукнувся Шрам, і негайно зробив це — пропихнув два пальці Скіфу до рота, відтягуючи щелепу. Скіф примружився, ковзнув язиком по ним, гіркувато-солоним, із металічним присмаком від частого користування зброєю. Він потягнувся до поясу на куртці Шрама, навпомацки розстібаючи його, рвонув кнопки куртки й блискавку донизу, запускаючи долоні під светр.

Шрам сам скинув з себе верх одягу, лишаючись з голим торсом: в лідера “Іскри” для його віку було напрочуд підтягнуте тіло, а груди були покрити посивілим волоссям. Скіф сковтнув слину від бажання принишкнути до нього поцілунками, раптом усвідомивши, що вперше займатиметься сексом з кимось настільки старшим за себе. Чи вважається це за дедді-кінк? Чи все ж таки ні?

— Ріхтере, не тормози, роздягайся теж, — скомандував Шрам владно.

— Координуватися втрьох важче, ніж я думав, — вронив той з іронією, відсторонившись, і зашурхотівши своїм одягом.

Скіф кивнув на цю репліку, подумки відмітивши, що для Ріхтера це теж вперше — бути не вдвох. Шрам провів вологими пальцями по його підборіддю, здійнявши брову:

— Любиш, коли тобою командують?

Скіф знову кивнув, перш ніж встиг усвідомити, і відчув, як щоки знову спалахують рум’янцем.

— Я так і знав, — зубасте всміхнувся Шрам і коротко вронив. — На коліна.

Скіф здригнувся від інтонацій в його голосі, втративши все бажання дражнитися чи називати того дідом, і плавно опустився на підлогу, тримаючи рівну спину. Ріхтер позаду скошлатив його волосся.

— Такий красивий, слухняний хлопчик, — погладив його по губах Шрам, — і так огризаєшся на старших. Ми з Ріхтером знайдемо твоєму роту краще використання.

Скіф ковтнув слину, яка набралася від нетерпіння, і дивився, як Шрам розстібнув свої штані, спускаючи їх на стегна. Чув, що Ріхтер за спиною робить те ж саме.

Наступною пішла білизна.

Скіф вдавився повітрям — в Шрама був не дуже довгий, але найтовстіший член, який він колись бачив.

— Не боїсь, я обережно, — хмикнув Шрам, помітивши його погляд. — Ще всі виживали, присягаюся.

— Та? А можна мені відгуки минулих користувачів? — пробурчав Скіф, обережно обхоплюючи ствол долонею і проводячи на пробу вздовж. Він ще навіть не був повністю збудженим. На противагу Ріхтеру, до якого Скіф напівобернувся, також хапаючись рукою. Ріхтер облизав губи, підбадьорливо посміхаючись йому.

— Переважно це були крики “Ах, Шраме, ще”.

— Я маю повірити тобі на слово? — здійняв Скіф брову провокаційно. Шрам посміхнувся — хижо і темно.

— Ну що ти, малий, тільки власний досвід. Тільки. Власний. Досвід, — відчеканив він, взявши Скіфа за волосся і направивши обличчям до свого паху. Скіф слухняно розімкнув губи, дозволяючи спочатку крупній голівці, а потім і стволу ковзнути в його гарячий, вологий рот.

Стало жарко і соромно від усвідомлення, що Ріхтер дивився на них з привідкритим ротом, як від цього видовища в нього лише міцніше тверднув член. Як в Скіфа зводило живіт від збудження через те, що він смокче Шраму, задихаючись і хлюпаючи слиною, поки Ріхтер бачить це.

Однак той вирішив не лише дивитися: натис долонею на його потилицю, заплутавшися пальцями в короткому волоссі, насадив горлянкою на вже повністю затвердлий член, муркнувши своїм шовковим голосом:

— Я знаю, що ти можеш глибше, Скіфе.

Скіф примружився, міцно стискаючи губи, втягуючи щоки й смокчучи так, ніби збирався витягнути зі Шрама душу через член, як той нещодавно робив це в поцілунку з ним.

— Бляха, в тебе не рот, а їбуча магія, — видихнув Шрам, дрібно штовхаючись стегнами. — Щоб я знав, що таке буде, коли вітав тебе вперше.

— Ти мене не вітав, — сказав Скіф, відсторонившись, але не далеко — щоб його дихання торкалося чутливої плоті. — Ти нагарчав на мене, щоб я допоміг тобі завалити “вартівців” якоюсь псі-бомбою.

— З’їв? — хмикнув Ріхтер.

— Ой, два зануди, — закотив очі Шрам і, взявши Скіфа за волосся, розвернув його до Ріхтера, що встиг зміститися та опинитися майже бік о бік зі Шрамом. — Не сачкуй, твій хлопець лишається обділеним.

Ріхтер теж почервонів — Скіф розумів чому, вони ще жодного разу не обговорювали статус своїх стосунків — але це не завадило йому проштовхнути свій член Скіфу в рот. Після Шрама це був відпочинок для щелепи, хоча і Ріхтер на розміри не жалівся.

У Скіфа завжди була чуйка на чоловіків з великими калібрами.

Поки Скіф смоктав Ріхтеру, Шрам водив вологою голівкою йому по щоці, розмазуючи слину та змазку, і за пару хвилин знову потягнув Скіфа на себе, вільною рукою пригорнувши до себе Ріхтера. Керував його, Скіфа, головою, як іграшкою, штовхаючи то до одного, то до іншого члена.

Скіф підвів очі, дивлячись, як вони волого цілуються, сплітаючись язиками, поки він старанно смоктав їм обом по черзі, ніби в одній з тих порнушок, які дивився на Великій.

Ніколи не розраховував опинитися сирочком в якомусь сендвічі. Навіть не планував. Але, мабуть, хотів, враховуючи, як багато такого контенту передивився.

Шрам відсторонився від нього, потріпавши по волоссю, і як був, зі спущеними на стегна штанами, попрямував до свого рюкзака.

— Все в порядку? Не передумав? — квапливо видихнув Ріхтер тихо, зазираючи Скіфу в очі. Той посміхнувся цій нескінченній турботі, кивнув. Ріхтер кивнув у відповідь і потягнув його штані та білизну вниз, примушуючи вилізти з одягу остаточно. Скіф пересмикнув плечима — він був повністю голий, не враховуючи шкарпеток, перед двома чоловіками, які залишалися у штанях.

Це було не дуже чесно, але дуже гаряче. Ніби він був беззахисним перед ними, хоча водночас знав — ніхто йому не нашкодить.

— На ліжко, — кивнув Шрам, прямуючи першим до матрасу, який ним тут і слугував, і кидаючи поряд тюбик дешевої змазки, який при потрібному старанні можна було випросити в медиків. Скіф навіть не встиг опуститися сам — його потягнули вниз в чотири руки, розкладаючи на матрасі: Шрам розвів його ноги, вільну руку вимащуючи в змазці, Ріхтер поклав спиною собі на груди, влаштувавшись позаду. 

— Бляха, сфоткать би. Ти б себе бачив — ноги розведені, щоки червоні, вологі губи припухли, очі хтиво блищать. Картинка.

— Хуїнка, — інтелектуально відгукнувся Скіф. — Жалієшся на пам’ять?

Шрам подивився на нього зі скепсисом і проштовхув всередину два крупних вологих пальці. Скіф охнув, не втримавшись, і спробував звести ноги. Ріхтер потягнув їх на себе за коліна, розкриваючи:

— Пізно пити боржомі, Скіфе.

— Я зараз розвернуся і вкушу тебе, і подивимося, кому знадобиться боржомі, — важко видохнув Скіф, мружачись на те, як Шрам рухався всередині, розтягуючи його під себе.

— Яке в біса боржомі? Горілочка, всі проблеми вирішує горілочка… — додався до їх перепалки Шрам, проштовхуючи ще третій палець. Він згинав їх, розводив ножицями й тиснув на стінки, від чого в Скіфа почали тремтіти губи та закочувалися очі.

Ріхтер осипав поцілунками його скроню та щоку, дивлячись, як Шрам розтягує його, і пестив груди та живіт, вже точно знаючи, де натиснути, щоб вирвати з губ Скіфа різкі видихи.

— Трахніть мене вже, — заскиглив він, насаджуючись на пальці — хотілося відчути в собі щось більш предметне.

— О, ти диви, хто розкомандувався, — нарочито здивувався Шрам, викликавши сміх у Ріхтера. — Будеш приймати пальці, скільки я скажу, поняв?

Скіф судомно закивав, давлячись стогоном — він розумів, що попри владний тон, Шрам в першу чергу переживає, щоб не нашкодити йому, якщо вставить без належної розтяжки.

Він вчепився обома руками Ріхтеру в загривок, притягаючи до себе для поцілунку, і віддався цим двом відчуттям на повну, втративши лік часу.

— Хір ай ем, реаді ор нот, — з жахливим акцентом сказав Шрам, щедро змащуючи член, притискаючи голівку до входу і протискаючи її крізь стиснуті м’язи.

Скіф почав швидко дихати, раз у раз ковзаючи язиком між зубів — Шрам взявся обома руками за його стегна і повільно потягнув на себе, насаджуючи обережно, але безжально, аж поки не опустив до самої основи, майже всадивши собі на коліна.

— Як ти, малий? — облизнув він губи, не рухаючись. Скіф цінував турботу.

— Ніби на палицю насадили, — чесно відповів він, намагаючись розслабитися і трошки боючися соватися ногами. По відчуттю в його дупу засунули кулак, хоча він розумів, що це перебільшення.

— Сьогодні в нас хоч змазка є, — сказав Ріхтер над головою, примусивши Скіфа пересмикнути плечима і закотити очі:

— Не нагадуй про цей піздець.

— Ти кінчив!

— Те, що це було охуєнно потім, не значить, що я не охуїв на початку.

— Ви чисто жонатики, — цинічно заявив Шрам, і, майже повністю вийшовши, штовхнувся назад до межі.

Скіф захлинувся повітрям, закидаючи голову.

— Обережніше, — буркотнув Ріхтер, погладжуючи його по щоках, і опустив руку вниз, обмацуючи розтягнутий навколо члена Шрама вхід. Натиснув пальцями, не проникаючи всередину. Скіф заскиглив, поклавши голову йому на плече — відчуття були дахозносні.

— Та не трісне, не кіпішуй. Диви як кайфує, — хмикнув Шрам, ритмічно рухаючи стегнами. — Швидше чи повільніше? Дозволяю самому обрати.

— Швидше, — видихнув Скіф і звив крізь міцно стиснуті зуби, коли Шрам, взявши вибір близько до серця, різко почав рухатися, підтримуючи його за стегна. Ріхтер взяв Скіфа за зап’ястки, раптом викрутивши йому руки назад, і остаточно всадив на коліна Шраму, вигинаючи в спині.

Кут змінився, член проник ще глибше, проїжджаючись по простаті, і Скіф почав на кожному поштовху скрикувати вголос. Голова безвольна моталася на плечі Ріхтера, в очах темнішало і пливло: єдиним чітким, що він бачив, була гостра, широка посмішка Шрама. Він відчував, як о сідницю терся Ріхтер, а всередині швидко і грубо рухався товстий, гарячий член, розтягуючи його до межі, якої він раніше не відчував, до крику і жалюгідного нявкання:

— Бляха, ще… Шраме… швидше… Ріхтере… будь-ласка… — плутався він, давлячись стогонами, звиваючись у двох парах міцних рук, намагаючись і потертися о Ріхтера, і насадитися на Шрама.

Власний голос бринів у вухах незвично дзвінко.

— Ріхтере, заткни йому рота, а то зараз вся “Іскра” на шум збіжиться.

— Вони в тебе такі невиховані? — насмішкувато вронив той і потягнув Скіфа назад, вкладаючи спиною на матрац. Через цей рух з нього вислизнув член, і Скіф занив від відчуття неприємної пустоти, яку негайно хотілося заповнити.

— Зараз, малий, не плакай, — з насмішкою фиркнув Шрам, вкладаючи його стегна собі на коліна і знову штовхаючись всередину.

— Та йди тиииии, — звив Скіф, стискаючи ноги на його поясі.

— В дупу? То я вже, — Шрам міцно стис пальці на його сідницях, не скільки рухаючи стегнами сам, скільки насаджуючи його на себе.

Скіф хотів сказати йому якусь гидоту, але не встиг: Ріхтер перемістився, сівши поряд, взяв його за голову, і направив ротом на свій член. Обираючи між тим, щоб нахамити Шраму, і відсмоктати Ріхтеру, Скіф без вагань зупинився на другому — він обожнював відчуття довгого, рівного члена Ріхтера на своєму напруженому язиці, обожнював те, як той натягує внутрішню сторону щоки, просувається глибше, примушуючи давитися і задихатися.

Той почав штовхатися на всю довжину, до глибини горла, і разом із рухами Шрама це було занадто багато відчуттів. Навернулися сльози, які зібралися в куточках очей та на віях. Ріхтер негайно зупинився і спробував відсторонитися:

— Скіфе, ти в порядку?

Скіф вчепився йому в стегно однією рукою, не даючи вийняти член повністю. Ріхтер помітно забарився, не знаючи, що йому робити. Шрам же продовжував трахати Скіфа, ніби нічого не сталося:

— Розуй очі, Ріхтере, з нього ж тече як з дівчинки. Ти гарна дівчинка, Скіфе?

Той обурено протяжно мугикнув, давлячись членом Ріхтера, який той, заспокоєний словами Шрама і рукою на своєму стегні, знову проштовхнув до самого горла.

— Він гарний хлопчик, — примирливо сказав Ріхтер, погладжуючи його по волоссю. — Так, Скіфе? Ти в нас молодець?

Скіф закивав, наскільки міг дозволити собі рухати головою, мружачись — він ніколи не підозрював у себе кінк на похвалу, але від того як Ріхтер м’яко промовив це “гарний хлопчик” і “молодець” внизу живота щось солодко скрутило.

— Ну раз гарний, наступного разу приймеш нас двох одночасно, ясно тобі? — видихнув Шрам, з силою рухаючи стегнами. — Ми тебе добре, дуже добре розтягнемо пальцями, а потім вставимо у твою вузьку дупу два члени, щоб ти тік, скиглив і пищав від того, як тобі добре.

Скіф заскиглив вже — від одної фантазії про це. Хто ж знав, що лідер “Іскри” любитель брудних балачок.

— Ріхтере, ти тільки уяви, яким він буде тісним, як стискатиметься, — продовжив Шрам, визвавши стогін вже у нього:

— Замовкни, а то я зараз від одних фантазій кінчу, — взмолився той зі сміхом у голосі.

— Тільки від фантазій? — хрипло мугикнув Скіф, відсторонившись. — Я так погано смокчу?

— Не сумнівайся у своїх талантах, мій хороший. І не відволікайся.

Скіф всміхнувся, знову відкриваючи рота. Він замружився, зосередившись на відчуттях в тілі: синхронних швидких рухах двох членів всередині, руках, що блукали його тулубом, долоні, що обхопила його член і почала до муки повільно погладжувати ствол, дзвінких стогонах Ріхтера та хрипкому бурмотінню Шрама про те, який він хороший, як гарно і слухняно приймає їх обох, як він заслуговує на винагороду.

— Доведи, що гарний хлопчик, Скіфе. Кінчай, — видихнув Шрам на межі з гарчанням і Скіф здригнувся в оргазмі, що захопив його немов морська хвиля, випустивши член з рота і стискаючись всередині.

Шрам вилаявся, сповільнюючи рухи, Ріхтер застогнав крізь зуби, дивлячись на них, і стиснув пальці на своєму члені, кінчаючи Скіфу на губи та підборіддя. Скіф розкинувся на матраці, відчуваючи себе так, ніби в нього замість кісток кисіль.

— Шраме, а ти? — ледь чутно проворочав язиком він, дивлячись крізь вологі вії.

— Я себе не ображу, не переживай, — хмикнув Шрам, підтягнувшись до його обличчя та починаючи ласкати себе. — Альтруїст.

— Це про Ріхтера.

Який, між тим, також простягнув руку до Шрама, пестячи його член. Так, у дві руки, вони довели до оргазму і того: Скіф привідкрив рота, ловлячи краплі язиком. Шрам вилаявся знову, простягнув руку, втираючи сім’я йому в обличчя. Скіф розумів, що за пару хвилин, як воно почне засихати, пожалкує про це, але поки що цей брудний жест викликав у киселю, яким він був, тільки бажання продовжувати відчувати мозолисті руки Шрама на собі.

Скіфа дрібно трусило, і Ріхтер витягнувся поряд із ним, пригортаючи до себе і цілуючи в лоба. Шрам же навпаки встав і, застібнувши штані, кудись пішов. Скіф сковтнув, відчуваючи раптову образу, ніби ними обома або просто виключно їм скористалися, проте незабаром Шрам повернувся із чистою вологою ганчіркою та простирадлом в руках і почав обережно обтирати його обличчя, накривши місцевим аналогом ковдри.

Скіф видихнув, мружачись. Образа, не оформившись, пройшла як тінь в сонячний полудень.

— Ну, чого ти тремтиш, мій хороший? — спитав Ріхтер йому у волосся, укачуючи, як дитину. — Змерз?

Скіф похитав головою. В голові шуміло і пливло, ніби він був п’яним.

— Перегруз, — зі знанням справи сказав Шрам і ліг з іншого боку, міцно притискаючи і Скіфа, і Ріхтера до себе. — Зараз попустить. 

Ріхтер із сумнівом мугикнув, але нічого не встиг сказати: Скіф ослаблою рукою притягнув його до себе в лінивий, глибокий поцілунок, іншу завівши за спину, щоб торкнутися Шрама. Той перехопив його долоню, цілуючи в центр так ніжно, як не робив нічого до цього. Притис до своєї колючої щоки, торкаючись губами потилиці Скіфа.

— Залишайтеся сьогодні ночувати тут, — запропонував Шрам тихо. — Ніхто вас не гонить.

Ріхтер згідно мугикнув в губи Скіфу, і той подумав, що Шрамове “тут” не звучить як “на базі “Іскри”, це “в цьому ліжку”, і їм буде до біса незручно втрьох на одному матраці. Ну як, Скіфу, зажатому між двома гарячими тілами, буде нормально, а от Ріхтер і Шрам наполовину сповзатимуть на холодну підлогу вагона.

— Вам буде не зручно, — бурмотнув він, не відкриваючи очей.

— Тобі зараз зручно? — спитав Шрам.

— Мгм.

— От і лежи та не пізді, — підсумував лідер “Іскри”, пропихаючи ногу між його стегон так, щоб сплести ноги одночасно з ним і Ріхтером. Вони обидва явно не відчували жодної ніяковості, і обіймали його так тепло і міцно, що Скіф остаточно розслабився.

— І часто ви зажимаєте всяких симпатичних хлопців вдвох по вагонах? — спитав він сонно, викликавши сміх в Ріхтера.

— Нє, малий, пишайся, ти перший, — серйозно відповів Шрам. — Слухайте, я не лізу у ваші стосунки ні третім, ні будь-яким, але захочете розважитися ще раз — приходьте. Завжди радий добрим людям.

— Ну, ти вже зробив анонс наступного разу, — всміхнувся Скіф, облизуючи нижню губу.

— А ти не лопнеш, дєточка?

— А ти налий і відійди.

Chapter Text

— Ну ось, тут нам ніхто не завадить, — Шрам закрив двері в маленьку кімнату, де був лише роздовбаний стіл і не менш роздовбане ліжко, розвертаючись до Скіфа з Ріхтером.

— Хоча нашо ви одягнулися, я звісно не розумію.

— Нам треба було йти через всю “Іскру” в чому мама народила? — здійняв брову Ріхтер, знімаючи взуття. Скіф тільки хмикнув, перестаючи витирати вологе волосся краєм власної футболки — “Іскра” люб’язно поділилася з ними набраною дощовою водою та своїми душовими.

— Сказав би я, що це був би фурор, але хлопці й не таке в житті бачили, — примружився Шрам з насмішкою та одним швидким рухом опинився поруч зі Скіфом, смикнувши його за футболку.

— Знімай.

— Нє.

— Чому нє? — миролюбно спитав Ріхтер, погладжуючи його боки.

— По-перше, ви перші з себе все знімаєте. По-друге, вам треба — ви мене і роздягайте.

— Ніхуя собі, “вам треба”! — свиснув Шрам. — Ніби не ти ледь не відкинувся від захвату, коли я сказав про другий раз!

Скіф розплився в уїдливій посмішці, нічого не відповідаючи.

— Ти в нас сьогодні принцеса, поняв, — зітхнув Шрам насмішкувато. — Ну, роздягатися, так роздягатися.

Він раптом смикнув Ріхтера на себе за загривок, визвавши в того здивоване ойкання, і міцно поцілував, прикушуючи губу. Ріхтер, швидко зорієнтувавшись, відповів, мружачись від задоволення.

Вони торкалися один одного крізь одяг, погладжуючи, і якось синхронно потягнули наверх футболки, розірвавши поцілунок лише на мить.

Шрам одразу опустив руки на пояс Ріхтера, розстібаючи ремінь; Ріхтер же, як завжди ніжний, спочатку погладив його вкриті сивим волоссям груди.

Скіф дивився на це, як загіпнозований, несвідомо раз у раз облизуючи нижню губу. Вони вдвох були до біса гарячі, а ще гарячішим було усвідомлення, що він може не лише дивитися.

Чоловіки між тим розстібнули штани один одного і спустили їх з білизною на стегна. Шрам стиснув сідниці Ріхтера, всміхнувшись:

— Навіть не знаю, у кого з вас дупа краща.

— У Скіфа.

— У Ріхтера.

Сказали вони хором і заржали, переглядаючись.

— Як мииило, — уїдливо протягнув Шрам, остаточно знімаючи з себе одяг. Ріхтер послідував його прикладу, і разом вони потягнулися до Скіфа, діловито витрушуючи його з тканини.

— Ти певен, що хочеш саме подвійне? — спитав Шрам, і Скіф здійняв брову — вперше той виявляв якусь невпевненість в тому, що вони робили.

— В тебе змазка є? — спитав він замість відповіді.

— Є.

— Ви мене розтягнете?

— Звісно.

— Будете обережними?

— Скіфе…

— Зупинитеся, якщо я попрошу?

— Звісно, любий, — нявкнув Ріхтер негайно.

— Скіфе, в мене здоровенний хуй! — гримнув на нього Шрам, не стримавшись. Скіф гикнув від сміху. — Та й Ріхтер не жаліється. Це гарна фантазія, але ти певен, що витримаєш? Наш лікар тобі дупу не зашиє.

Скіф безтурботно зітнув плечима і підняв ліву долоню:

— Урочисто присягаюся відразу сказати, якщо щось піде не так, і перейдемо на більш ванільний секс.

— Шалена молодь, — пробурчав Шрам, міцно взяв його за волосся і притягнув до себе в жорсткий поцілунок. Ріхтер почав осипати його плечі дотиками губ, погладжуючи Шрама по спині, поки Скіф пестив груди та торс.

Нерівною ходою вони підійшли до ліжка: Шрам штовхнув Ріхтера вниз, примушуючи його сісти, опустився на матрац сам, потягнувши Скіфа собі на коліна. Той вчепився в його плечі, соваючись — сидіти так було дивно і незвично, ніхто раніше не намагався влаштувати його, немов тендітне дівчисько.

— Дивиться, дрібнота, план такий…

— Сам ти дрібнота… — обурився Ріхтер, не перестаючи пестити їх обох.

— Він дідота, — фиркнув Скіф, закочуючи очі — тяга Шрама називати їх прізвиськами, які натякали, що порівняно з ним вони діти, майже не дратувала. Шрам негайно ляснув його важкою долонею по сідниці, визвавши у Скіфа зміїне шипіння, і продовжив, ніби нічого не сталося:

— Скіфе, ти лягаєш нам на коліна дупцею вверх, і ми розтягуємо тебе, поки не вирішимо, що ти готовий. Стогнати можна, кінчати ні.

— Ніхуя собі умови.

— Які є, які є… Ріхтер, згоден з планом?

— Звіс…

— А мене запитувати не треба? — жартома обурився Скіф.

— Ні, — не мигнувши оком, сказав Шрам серйозно, але в куточках його губ ховалася посмішка. — Ти вже свою думку висловив, тепер ми вирішуємо.

Скіф закотив очі, і витягнувся вздовж їхніх колін, як сказали, стратегічно опинившись обличчям біля паху Шрама. До Ріхтера, який гладив і м’яв його сідниці, він потягнувся правою рукою, лівою для стійкості вчепившись Шраму в волохату ногу.

— Який розумничок, — погладив його Шрам по голові, і, взявши за волосся, проштовхнув у рота напівзбуджений член. Скіф висунув язика, ласкаючи шовковий ствол і важку голівку, водночас міцно стискаючи пальці на члені Ріхтера, що протяжно видихнув.

Почув, як над головою клацнула кришка тюбика зі змазкою.

Вологі, прохолодні пальці стиснули його сідниці — Ріхтер розвів їх в сторони, даючи Шраму кращий доступ до входу. Той погладив кінчиками крупних пальців кільце м’язів, примусивши Скіфа збуджено стиснутися, проштовхнув кінчик одного, і одразу — другого.

— Так легко входять, — хмикнув він задоволено, проштовхуючи обидва пальці до першого суглоба. — Ріхтер тобі відпочити не дає, я дивлюся.

Ріхтер нерозбірливо задоволено хмикнув, Скіф обурливо замугикав на члені, що тверднув і збільшувався, знаючи, що вібрація примусить його збуджено смикнутися на язиці. Шрам рвано видихнув, просуваючи пальці далі, почавши масажувати стінки, рухатися вперед-назад. Ріхтер між тим обводив пальцями його вхід, тиснучі, але не вводячи їх всередину.

У Скіфа почала тремтіти рука, якою він повільно дрочив Ріхтеру, а щоки погарячішали. До біса, він був таким збудженим лише на початку, це було майже соромно.

Він підняв стегна, натякаючи, що з ним можна не бути таким обережним, і Шрам хрюкнув від сміху:

— От жеж нетерплячий. Як тільки виживав стільки в Зоні?

— Це ти не бачив, як він сигає в кущі за кожним писком детектора артефактів, — кисло вронив Ріхтер, в якого від цієї звички Скіфа додалося чимало сивого волосся.

Скіф мстиво стис пальці на голівці Ріхтера, викликавши в того глибокий стогін.

Шрам вставив третій палець, до самих кісточок, прокручуючи їх та згинаючи, тиснучи прямо на простату. Скіф застогнав, захлинаючись у вирі відчуттів, та міцно стиснув губи, глибше насаджуючись горлом на член. Ріхтер також торкнувся його входу вологим пальцем, і раптом натис, проштовхуючи четвертий.

Скіф подавився, округлюючи очі та стискаючись — стільки пальців за раз в ньому ще не було, і він розумів, що це лише початок.

— Розслабся, Скіфе, — муркотнув Ріхтер хрипло, і Скіф, не здатний йому відмовити ні в чому, негайно зробив це.

Важка рука Шрама лежала на його маківці: раптом він натис на голову Скіфа, опускаючи його до самих яєць. Скіф жалібно белькотнув, давлячись товстим членом, і примружився, зморгуючи рефлекторні сльозинки. Рука на паху Ріхтера судомно тремтіла, але він продовжував рухати кистю, задовільняючи того.

— Бляха, як красиво, — свиснув Шрам, як завжди щедрий на хтиві коментарі. — Готовий посперечатися на свою гвинтівку, що ти вже хочеш, щоб в тебе засунули член.

Скіф згідно стиснувся на пальцях, відчуваючи, як вони рухаються врізнобій. Як Шрам розводить їх ножицями, розкриваючи дірку, і Ріхтер пропихає ще один всередину.

Скіф замугикав, соваючи ногами, і спробував відсторонитися, щоб вдихнути, але Шрам стис пальці на потилиці, утримуючи його внизу. Скіф напружився всім тілом — не в спробі вирватися, а від нестачі повітря.

З його члена на коліна Ріхтера тік передеякулят.

Ріхтер, замість того щоб зупинити Шрама, погладив вільною рукою Скіфа по спині та пропихнув шостий палець. Скіф задушено звив, розводячи тремтячі ноги, щоб було легше: від відчуття крайньої наповненості, від вологого хлюпання змазки в нього щось іскрило та замикало в голові, ніби втрапив в “електру”, яка не шкодить.

Його трусило.

— За зубами слідкуй, — буркотнув Шрам невдоволено і потягнув його за волосся, нарешті піднімаючи голову.

Скіф зайшовся хриплим кашлем, беззахисно шморгаючи носом та облизуючи червоні, припухлі губи, від яких тягнулися ниточки слини:

— Сам винен, що відростив собі такий хуй…

Ріхтер засміявся на це, але Шрам лише скептично подивився на Скіфа, видавши не менш скептичне “Мгм”.

— “Мгм” це моя фішка, — видихнув Скіф. Дражнитися з шістьма пальцями, що продовжували в різному ритмі рухатися в дупі, було напрочуд важко, але і промовчати він не міг.

— Багато говориш.

— Поняв, — всміхнувся Скіф і нахилився, присмоктуючись до голівки, що волого блищала від слини та змазки. Втягнув щоки, вбираючи член глибше.

Шість крупних пальців трахали його глибоко і повільно, примушуючи скиглити та нетерпляче крутити стегнами, Шрам раз у раз додавав змазки, аж поки Ріхтер не сказав задумливо:

— Здається, він готовий. Як думаєш, Скіфе?

Скіф з чмоканням випустив член з рота, щоб квапливо погодитися, але Шрам встиг першим:

— Так ми ж його не питаємо.

— Тооочно, — протягнув Ріхтер весело. — Я забув.

— Піднімайся, — Шрам не боляче, але доволі сильно ляснув Скіфа по сідницях.

Скіф встав, і негайно хитнувся — ноги були немов желе, тремтіли та не тримали. Ріхтер спіймав його, всадивши собі на коліна, і поцілував у лоба. Перемістився до билець ліжка, вкладаючи Скіфа спиною собі на груди. Зрозумівши ідею, Скіф осідлав його, розвівши ноги, і неслухняною рукою направив в себе член під темним, жадібним поглядом Шрама.

Тихо застогнав: той ковзнув в нього як ніколи легко, хотілося додати ще чогось для наповненості. Скіф сам торкнувся свого входу, дражливо здіймаючи брову:

— Шраме, ти щось зробиш, чи мені самому?..

Той гучно ковтнув, і натис Скіфу на плечі, вкладаючи на Ріхтера повністю.

— Дивитися, як ти з собою граєшся звісно привабливо… але я краще пограюся сам, — всміхнувся він, приставляючи голівку до входу і повільно штовхаючись стегнами.

Скіф мовчки хапнув повітря: вони його, в біса, недостатньо розтягнули, член йшов туго.

Або все ж таки достатньо, адже боляче не було: було приємне відчуття наповненості на межі, крайньої розтягнутості, думки “ні міліметра більше не влізе” — оманливої, бо Шрам входив далі, уважно стежачи за виразом його обличчя.

Переживав.

Скіф всміхнувся, обхоплюючи його за щоки, і притягнув до себе для поцілунку.

Ще один поштовх, і Скіф застогнав Шраму у губи, впиваючись короткими нігтями йому в спину.

Пальці дійсно не могли розтягнути його повністю, не вистачало довжини, тому остаточно його розкривали вже члени двох чоловіків, і цього було майже занадто.

— Скіфе, порядок? - тихо покликав його Ріхтер.

Він не міг ні дихати, ні відповісти, ні поворухнутися.

— Скіфе, говори з нами. Не від’їжджай, — повторив Шрам, беручи його за підборіддя і примушуючи подивитися в очі.

Скіф облизав сухі гарячі губи, намагаючись перетворити повний кисіль в думках на якусь відповідь, і почув ніби зі сторони, як хрипло благально видихнув:

— Рухайтеся, будь-ласка…

Ріхтер і Шрам хором, врізнобій вилаялися: Ріхтер вчепився йому в пояс, Шрам — в стегна, роблячи перші акуратні поштовхи.

У Скіфа закотилися очі та до тихого хрускоту кісточок піджалися пальці на ногах. Він тонув у відчуттях того, як все більш швидко і різко в ньому несинхронно рухалися одразу два члени, розтягуючи, наповнюючи, притискаючись один до одного. Ріхтер відчайдушно стогнав йому майже у вухо, Шрам шало посміхався у всі свої кривуваті зуби, бігаючи потемнілими очима по Скіфу, що лежав під ним з широко розведеними ногами.

Скіф стогнав так жалібно, і дихав так швидко, ніби йому було боляче: але це було не так, Шрам і Ріхтер так добре, так старанно розтягували його собою, що це було чим завгодно, крім болю. Це було такою мірою жадібного задоволення, яке він ніколи раніше не відчував.

— Аа… Ааах… Аааааа! — почав скрикувати Скіф, варто було їм обом пришвидшитися, буквально натягуючи його на себе за стегна.

Ліжко під ними пронизливо скрипіло.

— Блядь, ти такий неймовірний… ніби створений спеціально для того, щоб пищати на членах.

— Це точно… не мета мого життя, — простогнав Скіф, слабко штовхнувши Шрама в плече — сил на реальний удар просто не було.

— Шкода, шкода… — фиркнув той, тискаючи його сідниці та слабо ляскаючи по них.

Погляд Скіфа розпливався по краях, як під дією горілки, а думки в голові знову змішалися в цілковитий безлад: все що він міг, це приймати в себе коханців, голосно стогнучи, і текти, як дівчисько.

Шрам взяв упор на бильце ліжка і почав різко, до безжального швидко рухати стегнами, поки Ріхтер стискав та відтягував тверді соски Скіфа, цілуючи його шию.

Той задихався, пронизливо і голосно, посміхаючись майже з ейфорією.

З кутиків очей по скронях покотились сльози, Скіф захлинувся повітрям, мружачись. Шрам негайно зупинився, змінившись в обличчі.

— Я в порядку, в порядку, — схлипнув Скіф, відчуваючи, як Ріхтер торкнувся долонею його вологого обличчя та налякано втягнув повітря, теж завмираючи. — Це від задоволення, чесно, все добре.

— Скіфе, блядь, з тобою посивіє навіть волосся у носі, — пробурчав Шрам, полегшено видихаючи.

— А я казав! — додав Ріхтер, викликаючи у Скіфа тремтячий, слабкий смішок.

— Дивися на мене, Скіфе, — Шрам, почавши повільно рухатися, знову схопив його за підборіддя, піднімаючи голову. Скіф перевів вологі, благальні очі на його обличчя і відчув, як всередині збуджено смикнувся член.

— Заводять… хлопці в сльозах? — хрипло видихнув Скіф, ковтаючи стогони, і не відводячи погляду.

— І це теж. Але бачити таким тебе — щось на неземному.

— Як… романтично…

— Ріхтере, ми походу погано стараємося, якщо він не те що розмовляти може, а ще й огризається.

— Скіф може огризатися в будь-якому становищі, з досвіду кажу, — хмикнув Ріхтер.

— Я такий, — скромно відгукнувся він, стискаючись, і задоволено примружився, почувши подвійний здавлений стогін.

— Вреднючка, — пробурчав Ріхтер абсолютно закоханим голосом. Скіф щасливо всміхнувся.

Вони знову почали рухатися, знову несинхронно, до муки повільно, майже безперервно стимулюючи простату. 

Скіф безпорадно стогнав, намагаючись насадитися глибше, і раптом розгублено нявкнув, кінчаючи так сильно, що краплі опинилися на грудях. Рухи в ньому негайно зупинилися. Ріхтер поцілував його в щоку.

— Ай-ай-ай, — з темрявою у голосі вронив Шрам. — Хіба гарні хлопчики кінчають без дозволу?

— Накажеш мене? — слабко всміхнувся Скіф.

— Ну звісно. Ми ж ще не кінчили, Скіфе. І особисто я планую зробити це у твою розтрахану дупу. Тож прийматимеш нас, поки це не станеться.

Ріхтер застогнав на цю пропозицію, дрібно рухаючи стегнами. Шрам же навпаки, взяв розмах, майже повністю виходячи й штовхаючись назад до межі.

Скіф зі стогонів перейшов на гортанне скиглення.

Він був дуже чутливий після оргазму, це було майже неприємно, але водночас Скіф знав — міг зупинити їх, просто не хотів цього. Хотів, щоб вони продовжували.

Він не зрозумів, хто кінчив в нього першим, хто, за пару жорстких рухів, другим: лише облизнувся задоволено, відчуваючи, як всередині розтікається дві порції гарячої сперми.

Шрам навалився на них з Ріхтером зверху важким, розслабленим тілом, видихаючи Скіфу в шию:

— Пиздець… Ти чисто цей… сукуб.

— Інкуб, — виправив його Скіф.

— Нє, — додався Ріхтер. — Ти — сукуб.

— Та ви взагалі знаєте різницю, експерти-міфологи? — в’яло огризнувся Скіф і зашипів крізь зуби, коли ті витягли з нього члени. Всередині відчувалася неприємна пустота.

Шрам набрав було повітря в легені, як тут у двері роздався стукіт.

— Шраме, термінові справи намалювалися, — винувато гукнув його Стар.

— Та бляха… — вилаялися вони дружним хором.

— Добре хоч, не десять хвилин тому, — сказав Ріхтер.

— Підозрюю, він просто чекав під дверима, — пробурчав Шрам незадоволено.

Він нахилився, спочатку міцно і волого цілуючи Скіфа, потім — Ріхтера.

— Відпочивайте, — сказав він, знову потискавши Скіфа за стегно. — Я розберуся і вернуся. Може повторимо.