Work Text:
Те, що Рома ґей, Юля дізналась майже відразу і вона одна з небагатьох людей, які про це знають. Тоді їм було по тринадцять, брат дуже ніяково підійшов до неї і спитав, що робити якщо йому подобається однокласник і швидко уточнив, що це хлопець. Дівчина чесно не знала, що сказати. Рома ж пояснив, що вона ж дівчина і має знати що робити. Так вдвох вони провели вечір та ніч, гуглячи що таке сексуальна орієнтація і чи це нормально для чоловіків не мати потягу до жінок. Тоді ж Юля дійшла висновку, що їй подобаються і дівчата, і хлопці. А Рома червоний як мак повідомив їй, що лише хлопці його і цікавлять. З мовчазної згоди, батькам вони нічого не збирались казати.
Здається, першу закоханість Роми, того однокласника, звали Саша. Довбаний придурок висміяв її брата на очах у всього класу. Тоді ж Юлі вперше довелося діяти. В результаті, Сашу запроторили до психушки через галюцинації та підвищену агресивність. Добре, що їй та Ромі повірили. Більше їй, насправді, але не суть. Все закінчилось відносно добре.
Юля чітко пам’ятає першого хлопця Роми, Льошу. Він бісексуал, але теж сидить в шафі, тому про їх стосунки, здається, знає лише вона. Хлопці йдуть разом на випускний і, чесно, вона щиро вболіває за них. Навіть прикриває перед завучкою, яка шукає двох золотих медалістів, що кудись зникли. Як пізніше розказує їй Рома, у них все було добре, вони розмовляли та цілувалися. Проте про одну деталь він змовчує. Лише через два місяці, рудий повідомляє сестрі, що вони більше не разом. Хлопці розходяться, бо Льоша вступає в Київ, а Рома навідріз відмовляється переїздити разом з ним. Загалом, романтичне життя її брата складається не те, щоб дуже гарно. Їй його дійсно шкода. Не те, щоб у неї самої все було набагато краще, але щастя брата для дівчини надважливе.
А ще Юля знає, що Ромі подобаються кароокі шатени, які вищі за нього самого. Тому коли її брат починає торочити про Остапа Чупарського, в неї майже не виникає питань.
***
Приблизно в цей час в неї і виникає план, точніше такий собі його скелет.
Про Остапа Чупарського говорять відносно багато. Звісно, не так багато як про гарячого професора Мурштейка, але все ж таки вона має достатньо інформації. Тож дівчина дізнається, що Остапу подобаються руді. Вона трохи розпитує однокурсниць і ті кажуть, що у хлопця начебто є колишня. І та має руде волосся і невисока на зріст.
Юля розуміє, що сама ідеально підходить під цей опис, але й Рома теж. В душі вона сподівається, що робить все правильно. Чупарському може подобатись її брат, як Ромі подобається він сам. У будь-якому разі, вона сподівається на їх розсудливість та те, що вони не повбивають один одного або її, коли час настане.
“Окей. Вже щось”, — думає Юля, запрошуючи Чупарського у кіно. — “Все одно гірше не буде.” — Звісно, вона не каже йому своє прізвище, не бажаючи зовсім відлякати парубка.
Її ж план максимально простий. Вона сходить в кіно з Остапом пару разів, потім можливо в кафе чи ресторанчик, а тоді вже запросить додому. План гівно, та Руденки і не такого вилазили. Брата вона попереджати, звісно, не буде, нехай вийде щось на кшталт сюрпризу для нього.
***
Ості неохайний і він точно не в смаку Юлі. Руда з полегшенням видихає, проте її думки не покидає питання, що саме її брат знайшов у цьому тюбіку. Вона вирішує, що з радістю розпитає того пізніше, коли план буде виконано. А поки вона продовжує тримати дистанцію, нехай Чупарський думає, що вона така недоступна. Можливо, в цьому навіть є плюс.
Коли вона повертається додому з чергового недопобачення, то бачить як Рома сидить і виписує недоліки Ості в свій улюблений червоний блокнот. Він супить брови, а дівчина підозрює, що той виписує ще й переваги їх спільного знайомого. Наступного ранку руда помічає купу роздрукованих фото Чупарського, яка займає ледь не весь журнальний столик у вітальні.
“Кохання, воно таке дивне”, — подумки підсумовує дівчина, впевнюючись, що вона на правильному шляху.