Work Text:
«Поверніть, будь ласка, посуд до вівтаря.» Виглядало скоріше як гостинець для сусідів, аніж як підношення силам природи… Ну але що робити, треба якось повідомити феям, що кава для них, а термос – ні. Залишати холодну каву – якось таке, але так термосів не напасешся…
– Водорості ми… Водорості.
– Під курінням благовоннь зазвичай інше мають на увазі… Хоча я схвалюю, – Здається, з кожною їх зустріччю здатність барда знаходитися в кількох місцях одночасно тільки росла. Хоча зараз в цій зустрічі не було нічого дивного, Кім же й допоміг Полярному Дню сюди дістатися.
– Тьфу на тебе… Я маю на увазі… Є така версія, що разом з Новим Сонцем в цей світ прийшли водорості і створили в ньому повітря. Вони не хотіли створювати повітря, вони просто хотіли рости, але вони створили його і тому ми можемо жити. Але все, що жило в світі до цього, вимушене було піти в Долину Тіней. Не через світло Нового Сонця, а тому, що не могли дихати киснем.
– І… Чому ми водорості? Все одно не розумію.
– Ми змінюємо світ самим тим, що живемо в ньому. І ми не можемо цього змінити. Все це «віднайдення гармонії з природою»... Ніби ця гармонія колись існувала. Ми – частина природи, і ми вічно протистоїмо їй. Як усе живе. А та сама «гармонія»... Її ніхто не мав. Ніколи.
– Тобто… Світ приречений на новий катаклізм, знову і знову до кінця світу? Звучить не дуже…
– Ну… Насправді, в будь-якому випадку так, в світі є багато сил окрім нас. Чи можемо ми якось зменшити їхню частоту – оце питання.
– …А до чого тут підгодовування фей, взагалі?
– Ну… Взагалі то не до чого, мені просто цікаво, чи вважають вони каву з перцем за збочення. А феї взагалі… Вони самі стверджують, що вони якраз досягли цієї «гармонії», але мені здається, вони скоріше застрягли в нескінченному катаклізмі і просто прийняли це як частину їхнього світу. Не знаю, це тому, що вони люблять хаос і їх це влаштовує, чи тому, що вони не здатні знайти вихід і просто запевняють себе, що все гаразд…
– По ідеї, не здатність до творчості означає, що вони і брехати на можуть… Тобто, зрозуміло, що їм не можна вірити, але це більше про те, що в них інша логіка, брехати собі це їм навряд-чи допоможе…
– А що є нездатність до творчості взагалі? В суті своїй.
– Ну… Не знаю.
– Ну от. Я не певний, що це навіть правда, звучить як стереотип.