Work Text:
Реґулус іде, він іде, він уже майже на місці, і… от лайно.
Джеймс Поттер іде до слизеринської вітальні слідом за ним.
Зізнатися, хоча він би ніколи у цьому не зізнався, Реґулус зривається на біг, намагаючись дістатися до безпечного місця, як він любить це називати, тобто до своєї спальні, де він зможе спокійно фантазувати і де Барті з Еваном зможуть його висміяти.
Він затраскує двері, важко дихаючи та дико жестикулюючи Барті й Евану, які в цей момент сидять дуже близько і обмінюються буде багатозначними поглядами на Реґулусовому ліжку. Коли Реґулус заходить до кімнати, вони навіть не відсуваються один від одного, просто повертають голови й шкіряться на всі тридцять два.
— Коханчик стоїть за дверима? — невинно запитує Барті.
— Ой, завались. Це надзвичайно серйозно. Він збирається зайти в кімнату, сюди. До нас.
— Схоже, тобі це подобається, — міркує Еван.
Перш ніж Реґулус встигає щось заперечити, за його спиною лунає стукіт у двері. Реґулус практично підстрибує, коли двері вібрують. Він мчить до свого ліжка позаду цих двох, заплющуючи очі й глибоко вдихаючи.
— Ох, ти безнадійний, — посміюється Барті, хитаючи головою і йдучи відчиняти двері. — Ти навіть не можеш стримати свого захоплення від зустрічі із Коханчиком. Привіт, Коханчику.
Джеймс шкіриться з тепер уже відчинених дверей.
— Привіт… що?
— Заходь, заходь, — жестикулює Барті. — Він був би щасливий побачитись з тобою.
— Ах ти ж маленьке падло, — шепоче Реґулус крізь зціплені зуби та заплющені очі.
— О… добре, звісно. Ага, саме це я й зроблю, — наспівує Джеймс, переступаючи поріг кімнати. Він стоїть у ногах ліжка Реґулуса, спостерігаючи за ним.
Хоча очі Реґулуса й заплющені, він однаково знає. Він Джеймса перехоплює подих.
Можливо, саме тому Реґулус не може дихати.
— О, не зважайте на нас, — пояснює Еван. — Ми знаємо, що ви обоє хочете займатися гомосексуальними актами один з одним.
— Тож ви двоє хочете страждати, — негайно каже Реґулус. — Он воно що.
— Ні, насправді ні, — каже Барті. — Просто… передати повідомлення.
— Вам двом точно потрібно, щоб повідомлення було передане, — додає Еван. — Щоб ви могли займатися своїми гомосексуальними актами.
— О, ви трупи.
Реґулус зауважує, що протягом усієї цієї взаємодії Джеймс залишається жахливо тихим. Коли він переводить очі на Джеймса, його подих збивається.
Джеймс витріщається на Реґулуса так, що це змушує Реґулуса хотіти сховатися з ним у шафі й загубитися один в одному. Його рот частково розтулений, і він застиг мов укопаний.
— Джеймсе…
— Ідіть. Ідіть, — дико жестикулює Джеймс до Барті та Евана, котрі виходять із кімнати як джентльмени, якими вони не є, голосно гигочучи всю дорогу назовні. Очі Джеймса ні разу не відриваються від Реґулусового рота.
І, можливо, Барті та Еван мають рацію щодо цих гомосексуальних актів. Реґулус краще втопився б в океані, аніж визнав перед ними свою поразку, але вони однаково мають рацію.
І, можливо, те, що вони мають рацію, працює на їхню користь.